Ухвала суду № 26164896, 20.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м.Львів, вул.Чоловського,2 У Х В А Л А

20 вересня 2012 р. № 2а-8968/10/1370

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Коморний О.І.

суддя Лунь З.І.

суддя Потабенко В.А.

секретар судового засідання Ячмінська Я.О

від

позивача ОСОБА_1

відповідача 1 Гнатів А.О.

відповідача 2 Гнатів А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Обставини справи.

ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про стягнення з Львівської митниці оплати за вимушений прогул в сумі 73973,80 грн. при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Заява мотивована тим, що наказ про поновлення позивача на роботі на виконання допущеної до негайного виконання постанови суду від 14.12.2010р. виданий 29.12.2011р., допущено до роботи позивача 04.01.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача вимоги викладені й заяві підтримав, просить їх задовольнити.

Представник відповідачів проти поданої заяви заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, просить у задоволенні заяви відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали адміністративної справи та

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 р., залишеною без змін відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011р. та ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.05.2012 р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1707-к від 07.09.2010 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_3; поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці; стягнуто з Львівської митниці в користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17874,45 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривни 45 копійок.

У відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) постанова Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 5569,58 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 58 коп. допущена судом до негайного виконання.

Завданням адміністративного судочинства є згідно ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, відповідно до ч.2 ст.257 КАС України є підставою для його виконання.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України видається один виконавчий лист.

Судом з матеріалів справи встановлено видачу 17.12.2012 виконавчого листа про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці та відкриття на його підставі виконавчого провадження відповідно до постанови від 17.01.2011р. ВП №23703870 (т.1 а.с.207).

Однак наказ Державної митної служби України №2735-К, на виконання допущеної до негайного виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду, яким позивача поновлено на раніше займаній посаді з 08.09.2010р., видано лише 28.12.2011р. (т.2 а.с.107).

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип Верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права в Україні.

Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа «Жовнер проти України») Суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Згідно із абз.7 ч.1 ст. 5№ Кодексу Законів про працю України, держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.141 Кодексу Законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і охорону праці, уважно ставитись до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці і побуту.

Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника здійснюється згідно із ст. 236 Кодексу Законів про працю України, у якій визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відтак суд вважає помилковими посилання Львівської митниці на ст.. 267 КАС України, оскільки оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника здійснюється згідно із ст. 236 Кодексу Законів про працю України, а жодних вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб'єктами владних повноважень -відповідачами, що є підставою розглядати такі згідно ст.. 267 КАС України, позивач не заявляє.

Оскільки згідно службової записки Львівської митниці №6/9-762 від 20.09.2012р. загальна сума середнього заробітку позивача за час затримки виконання постанови суду становить 69388,5 грн., і позивач погоджується із таким розрахунком, вказану суму коштів слід стягнути з Львівської митниці в користь позивача.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, керуючись ст. 236 Кодексу законів про працю України, ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_3 про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі -задовольнити.

2. Стягнути з Львівської митниці (м. Львів вул. Костюшка 1, код ЄДРПОУ 35775617) в користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) середній заробіток за затримку виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 69388,50 (шістдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят вісім грн.) 50 копійок.

Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.09.2012р.

Головуючий-суддя Коморний О.І.

Суддя Лунь З.І.

Суддя Потабенко В.А.