Постанова № 26164695, 28.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2012 року 2а-3284/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача -Проніна І.Є.,

від відповідача -Шепіло І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Лантманнен Акса»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Лантманнен Акса»з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0001852310.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки, в якому встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у попередніх податкових періодах у складі ціни придбаного товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратанія-Буд». За твердженнями посадових осіб податкового органу укладені між позивачем та даними контрагентами договори є нікчемними та не були спрямовані на настання правових наслідків, оскільки господарська діяльність контрагента позивача була фіктивною.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, а саме пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та вважає рішення податкового органу незаконним, оскільки на думку позивача, висновки податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оратанія-Буд»правочинів є безпідставними, так як правочини мали реальний характер -контрагентом позивача поставлено будівельні матеріали в повному обсязі і оплачені позивачем. При цьому, необхідність придбання позивачем будівельних матеріалів визвано природнім зношенням виробничих та адміністративних приміщень підприємства, а тому, податковий кредит сформований вірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковим накладним, що виписані по операціям, які не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах. Зокрема, відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оратанія-Буд»не знаходиться за місцезнаходженням, директор підприємства не має відношення до господарської діяльності, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване рішення прийняте податковим органом з урахуванням вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Між позивачем та ТОВ «Оратанія-Буд»у жовтні, грудні 2009 року, квітні, липні, серпні, вересні 2010 року укладено усні правочини купівлі-продажу будівельних матеріалів на суму 284171,30 грн. у тому числі ПДВ 47361,88 грн.

Суми податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Як встановлено судом, у січні 2012 року посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Лантманнен Акса»щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Оратанія-Буд»їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень, грудень 2009 року, квітень, липень, серпень, вересень 2010 року, за результатами якої складено Акт від 27.01.2012 № 44/23-1/00378537 (далі -Акт).

Згідно Акта перевірки працівниками Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби здійснено виїзд за адресою реєстрації ТОВ «Оратанія-Буд»та встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що складено довідку від 02.03.2011 № 1067.

Крім того, відповідно до висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУ МВС України у Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 30.03.2011 № 75 підписи від імені Прядкіна В.Ф. виконані іншою особою.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку про те, що невстановлені особи використовуючи ім'я Прядкіна В.Ф. створили підприємство для прикриття незаконної діяльності до якої останній не має відношення.

Також, відповідно до Акта перевірки, у ході перевірки встановлено відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а саме - трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що укладені між позивачем та даним підприємством правочини є нікчемними.

У зв'язку з цим, відповідач зазначив, що позивачем порушено вимоги частини п'ятої статті 203, частин першої і другої статті 215 і статті 216 Цивільного кодексу України в часині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними у правочинах, здійснених ТОВ «Лантманнен Акса»при отриманні будівельних матеріалів від ТОВ «Оратанія-Буд», вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 47361,88 грн. за жовтень, грудень 2009 року, квітень, липень, серпень, вересень 2010 року.

На підставі Акта перевірки Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0001852310, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 59202,35 грн., з яких 47361,88 грн. за основним платежем та 11840,47 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Сторонами договору (правочину) можуть бути відповідні учасники цивільних відносин - фізичні особи та юридичні особи (стаття 2 Цивільного кодексу України).

У разі, якщо учасником правочину є юридична особа, в силу статті 92 Цивільного кодексу України, вона набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, або шляхом представництва.

Згідно з частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 Цивільного Кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В силу положень статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами третьою та п'ятою статті 203 Цивільного кодексу передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У разі, якщо від імені юридичної особи правочин вчинено фізичною особою без повноважень або з перевищенням повноважень, такий правочин є оспорюваним і може бути визнаний судом недійсним за певних умов.

Дії фізичних осіб -представників, які учиняли підписи на договорах і первинних бухгалтерських документах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між двома юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Так, в силу статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком нікчемності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

Дослідивши висновок спеціаліста від 30.03.2011 № 75 сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Київській області майора міліції Лавріненко Л.М., згідно з яким експертним дослідженням встановлено, що підписи Прядкіна В.Ф. виконані іншою особою на первинних документах, суд звертає увагу, що експертом досліджувались підписи директора ТОВ «Оратанія -Буд»здійснені на договорі від 29.07.2009 № 336. Проте, вказаний договір не має відношення до господарських операцій, які здійснювались між позивачем та ТОВ «Оратанія -Буд», а тому висновок спеціаліста не приймається судом до уваги.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Оратанія-Буд», судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

В матеріалах даної справи наявні належним чином засвідчені копії видаткових і податкових накладних виписаних ТОВ «Оратанія-Буд»і рахунків фактур на оплату поставлених товарів за період з грудня 2009 року

Позивачем надано суду належним чином засвідчені копії виписок банківського рахунку, відповідно до яких позивачем сплачено кошти за поставлені контрагентом будівельні матеріали.

Також в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії журналів реєстрації довіреностей за 2009 рік та 2010 рік, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, карток основних засобів.

При цьому, позивачем надано суду фотокартки приміщень, в яких необхідно було провести ремонт у зв'язку з чим позивач придбавав у ТОВ «Оратанія-Буд» будівельні матеріали, а саме -адміністративних, складських і виробничих приміщень.

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо виконання будівельних робіт на замовлення контрагентом. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Відносно твердження податкового органу про відсутність ТОВ «Оратанія-Буд»за місцезнаходженням, суд звертає увагу, що дана обставина не спростовує факт господарської діяльності підприємства.

Крім того, в Акті перевірки, немає жодних посилань на те, що установчі документи, Свідоцтво про державну реєстрацію або Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Оратанія-Буд»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Так, згідно даних Інтернет -сайту Державної податкової служби України свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Оратанія-Буд»анульоване 05.12.2011, тобто через рік після здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів купівлі-продажу будівельних матеріалів, укладених між позивачем та контрагентом -ТОВ «Оратанія-Буд»недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Оратанія-Буд».

В матеріалах справи наявна копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 14.05.2012 № 13760660, згідно з даних якої ТОВ «Оратанія-Буд»станом на 23.11.2011 підтверджено відомості про юридичну особу.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як встановлено судом, факт придбання будівельних матеріалів та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Водночас, суд також зазначає, що правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які позивач вважає нікчемними, виникли між юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Під час судового розгляду відповідачем не надано доказів, які підтверджують обставини, що на момент укладення правочинів, які податковий орган вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи сторони правочинів були не правоздатними та не перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов'язання за договорами, укладеними між позивачем і ТОВ «Оратанія-Буд»мали реальний характер -будівельні матеріали поставлені, прийняті і оплачені замовником, факт перерахування коштів і відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення цих правочинів відповідало волі сторін.

Враховуючи викладене, висновок Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ «Оратанія-Буд»правочинів є безпідставним та необґрунтованим.

Відносно тверджень податкового органу про заниженням позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі придбаних будівельних матеріалів у ТОВ «Оратанія-Буд», суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акта перевірки, податковий орган посилається на порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Проте, даний нормативно-правовий Акт не міг бути застосований з огляду на те, що спірні правовідносини, які перевірялись податковим органом виникли у 2009 -2010 році, тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є безпідставними.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, жодних доказів щодо неправомірності формування ТОВ «Оратанія-Буд»податкового кредиту за перевіряємий період відповідачем суду не надано.

За наведених обставин позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 09.02.2012 № 0001852310.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Лантманнен Акса» судовий збір у розмірі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 02 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 вересня 2012 р.