Постанова № 26164507, 10.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Справа № 0870/7760/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

прокурора Стешенка В.Є.

представника позивача Пермінова С.О.

представника відповідача 1 Крючек К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна»

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби

до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

13.08.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна» (далі - позивач, ПАТ «Дніпроспецсталь») до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач 1, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області (далі відповідач 2), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка виразилася у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість 1048535 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість у розмірі 1048535 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та надали пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Прокурор та представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечували проти позову, представник відповідача надав письмові заперечення, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи що процедура судового оскарження не закінчилася з моменту прийняття рішення судом апеляційної інстанції, а тому позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про стягнення суми бюджетної заборгованості.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заперечень на позов не надав.

Вислухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що в період з 07.06.2011 по 17.06.2011 відповідачем була проведена перевірка, за наслідками якої складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" щодо підтвердження відомостей, отриманих від: ТОВ "НВО "Перспектива", ТОВ "Металскарб", ТОВ "Крафт-марин", ПП "Фрегат" за грудень 2010 року - лютий 2011 року.

В ході перевірки виявлено, що позивачем в порушення п. 1.3, 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п 14.1.18, п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.3, ст.. 198, п.200.1, абз. а) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.8 "Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України 30.06.2005 № 244, п.5.7 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997, ПАТ "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" завищено суму податкового кредиту, від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період грудень 2010 року - лютий 2011 в сумі 1048535 грн., завищено суму бюджетного відшкодування за період січень - березень 2011 на загальну суму 1048535 грн.

За результатами матеріалів перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000330801 від 01.07.2011, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 1 048535 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3,00 грн. та № 0000380801 від 01.07.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 048535 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2011 по справі №2а-0870/5525/11 були задоволені вимоги позивача, визнане протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача 1 від 01.07.2011 № 0000330801 та від 01.07.2011 № 0000380801.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 апеляційна скарга відповідача 1 була залишена без задоволення, постанова суду першої інстанції по цій справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 23.05.2012 було відкрите провадження за касаційною скаргою відповідача 1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду 16.08.2011 по справі №2а-0870/5525/11.

В судовому засіданні встановлено та позивачем не надано до суду документи на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача 1 із листом щодо необхідності здійснення бюджетного відшкодування.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виникнення обставин з якими законодавство пов'язує обов'язок відповідача 1 подати відповідачу 2 висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивач вважає, що в силу вимог ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суд не погоджується із таким твердженням позивача через наступне.

Згідно із визначенням, наведеним у пп. 14.1.7 п. 14.7 ст. 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

В даному випадку позивач не здійснював оскарження податкових повідомлень-рішень від 01.07.2011 № 0000330801 та від 01.07.2011 № 0000380801 за процедурою адміністративного оскарження, а одразу скористався правом на звернення до суду.

Згідно із ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, крім іншого, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства.

Згідно із п. 56.17 ст. 56 ПК України, яка може бути застосована до даних правовідносин як аналогія, процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;

56.17.4. виключено;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З аналізу наведених норм випливає, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції.

Посилання позивача на норму абз. 1 п. 200.15 ст. 200 ПК України, а саме на її останнє речення, як на підставу для неоднозначного, множинного трактування норми абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України суд не приймає через наступне.

За приписами абз. 1 п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Для встановлення того, чи наявне в спірних правовідносинах множинне трактування норми абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України, необхідно з'ясувати чи розпочалося у спірних правовідносинах бюджетне відшкодування заявленої в позові суми без пені.

Позивач посилається на те, що процедура відшкодування позивачу суми задекларованої до відшкодування з бюджету розпочалась з моменту подання позивачем відповідачеві податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відтак, здійснення бюджетного відшкодування можливо лише після проведення перевірки платника податку за наслідками якої підтверджена правомірність суми бюджетного відшкодування.

Отже, з наведеного випливає, що обов'язковою умовою бюджетного відшкодування податку на додану вартість є наявність висновку податкового органу про правомірність заявленої до відшкодування суми.

В спірних правовідносинах відповідач 1 не надавав відповідачу 2 висновку про правомірність заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ в розмірі 1048535 грн. Відтак, відповідач 2 не розпочав процедуру бюджетного відшкодування позивачу 1048535 грн.

Крім того, слід зазначити, що з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України випливає, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відтак, з норми пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України та абзаців пункту 56.18 ст. 56 ПК України, які передують абзацу четвертому цього пункту, вбачається, що під грошовим зобов'язанням в даному випадку мається на увазі саме зобов'язання платника податків, а не зобов'язання бюджету.

З наведених вище підстав суд не вбачає ознак бездіяльності відповідача 1 у спірних правовідносинах, оскільки нормою п. 200.15 ст. 200 ПК України на відповідача 1 не покладений обов'язок у спірних правовідносинах після набрання законної сили відповідним судовим рішенням подати відповідачу 2 відповідний висновок.

Через викладене вище, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 у спірних правовідносинах.

Стосовно вимоги про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості по податковій декларації з ПДВ в розмірі 1048535 грн., а так само й пені на цю суму, суд зазначає наступне.

За приписами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відтак, бюджетною заборгованістю з відшкодування податку на додану вартість вважається лише сума податку не відшкодована платнику податків протягом визначеного статтею 200 ПК України строку.

При цьому строк не може вважатися пропущеним у разі якщо його перебіг не розпочався.

Вище суд вже дійшов висновку про те, що процедура судового оскарження у спірних правовідносинах не закінчилася. Відтак, виходячи з приписів п. 200.15 ст. 200 ПК України, перебіг строку для відшкодування позивачу податку на додану вартість не розпочався. Отже, заявлена позивачем у позові сума в розмірі 1048535 грн. не набула статус бюджетної заборгованості, тому пеня на цю суму не може нараховуватися.

З наведених вище підстав, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України 1048535 грн. та пені на цю суму, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Через наведене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача, через що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 159-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна» до Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

суддя А.В.Сіпака