Постанова № 26164376, 13.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року 2а-3312/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання –Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом прокурора м. Славутича Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «АТАСС»відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич»про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Славутича Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі УПФ України у місті Славутичі Київської області до дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «АТАСС»відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 27 973,48 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1 за травень –червень 2012 року у сумі 27 973,48 грн. Зазначена заборгованість відповідачем самостійно погашена не була, тому вона підлягає стягненню у судовому порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та стверджував, що у позивача немає достатніх доказів про понесення витрат, стягнення яких є предметом даної справи, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши доводи та пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі –Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство «Підприємство регіональних перевезень «АТАСС»відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич»є юридичною особою, як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками визнаються роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-XII, виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами б-з статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-XII. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Як встановлено судом, особи, розрахунки з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пенсій яким були виставлені відповідачу, працювали на цьому підприємстві, де і отримали право на призначення пенсій на пільгових умовах.

Абзацом 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За період травня –червня 2012 року витрати позивача по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, склали 27 973,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками.

Згідно із пунктом 2 розділу XV Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі –Інструкція) підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат за травень-червень 2012 року, які отримані відповідачем та не були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку.

У силу вимог пункту 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Станом на день розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 27 973,48 грн.

Доказів про сплату заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 8 пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача або доказів про добровільну сплату заборгованості, стягнення якої є предметом даної адміністративної справи, відповідач суду не надав.

Аналізуючи викладене та враховуючи, що позивачем доведено законність та обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «АТАСС» відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Ентузіастів, 6, код ЄДРПОУ 23241723) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 7, код ЄДРПОУ 22203152) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень – червень 2012 року сумі 27 973 (двадцять сім тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 48 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 вересня 2012 р.