Постанова № 26164313, 19.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року Справа № 2а-0870/1220/11

16 год. 25 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Кузнецова І.С.

представника відповідача Лабура М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Агротон»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, акту перевірки та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агротон» звернулось за адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення №0091511600/0 від 20.05.2010, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, похідних від нього податкових повідомлень-рішень №0091511600/1 від 02.08.2010, №0091511600/2 від 07.10.2010, акту перевірки №338/16-31476606 від 28.04.2010 та про зобов'язання вчинити певні дії щодо скасування зазначених податкових повідомлень-рішень та акту перевірки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та на підставі яких прийнято податкові повідомлення - рішення не відповідають фактичним обставинам справи, матеріальні цінності, які залишились у позивача, тобто залишки, були придбані у фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку та не є платником податку на додану вартість, тому висновки податкового органу на підставі яких визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість є необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначив, що належних доказів, що саме товарні запаси, які залишились у позивача після скасування свідоцтва платника податку на додану вартість придбані у приватного підприємця, який є платником єдиного податку, на думку податкового органу не надані, у зв'язку з чим вважає, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені правомірно, просив суд у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Агротон» в установленому законом порядку було зареєстрований як платник ПДВ 21.05.2001, що підтверджується копією виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100090605 (а.с. 130, том 1).

29.10.2009 анульовано реєстрацію ПП «Агротон» платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя складено відповідний Акт № 121 (а.с. 131, том 1).

Як зазначено в Акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, реєстрацію анульовано з підстав ненадання платником податковому органу декларації протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підпункт «ґ» пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»).

28.04.2010 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Агротон» за період з 29.10.2009 по 19.11.2009, за результатами якої складено Акт перевірки від 28.04.2010 № 338/16-31476606 (а.с. 27-28, том 1).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлені порушення вимог п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплату до бюджету - 52950 грн. 40 коп.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем, свідоцтво платника податку на додану вартість якого анульовано 29.10.2009, не здійснено умовний продаж за звичайними цінами товарних залишків вартістю 264752 грн., які знаходились у нього на день анулювання реєстрації, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, та відповідно не збільшено суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулось таке анулювання, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52950 грн. 40 коп.

На підставі висновків Акту перевірки від 28.04.2010 №338/16-31476606 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0091511600/0 від 20.05.2010, яким ПП «Агротон» визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52950 грн. 40 коп., та похідні від нього податкові повідомлення-рішення №0091511600/1 від 02.08.2010, №0091511600/2 від 07.10.2010, які прийняті за наслідками адміністративного оскарження (а.с.24-26, том 1).

На підставі протоколу засідання робочої групи від 17.05.2010 №40 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя складено Акт про визнання недійсним акту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Агротон» від 29.10.2009 № 121 та вирішено викласти Акт анулювання реєстрації платника ПДВ ПП «Агротон» в новій редакції з посиланням на підпункт «ґ» пункту 9.8.ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» - надання податкових декларацій з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних календарних місяців, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду (а.с. 138, том 1).

18.05.2010 відповідачем складено Акт про анулювання реєстрації ПП «Агротон» платником податку на додану вартість з підстав, передбачених підпунктом «ґ» пункту 9.8.ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с. 135, том. 1).

Як зазначено у вказаному Акті, датою анулювання реєстрації є 29.10.2009.

З пояснень представників сторін, наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість від 29.10.2009 № 121 та від 18.05.2010 № 49 позивачем не оскаржувались.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами), визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 1.6 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.7 цієї ж статті визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 вказаного Закону звітний (податковий) період це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що об'єкти оподаткування, визначені статті 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість встановлюється статтею 9 зазначеного Закону, відповідно до пункту 9.8 якої реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у тому числі у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку подає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних календарних місяців, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду (підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9).

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований кредит минулих або поточному періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Як встановлено проведеною податковим органом перевіркою на день анулювання реєстрації платника податків на додану вартість у ПП «Агротон» знаходились товарні залишки на суму 264752 грн., про що зазначено в акті перевірки (а.с. 28 том 1) та не заперечується представниками сторін.

Зазначена обставина також підтверджується додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, яка подана до податкового органу 05.02.2010 (а.с 168-169, том 1).

Посилання позивача в обґрунтування протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень на те, що зазначені товарні залишки є товаром, придбаним у приватного підприємця ОСОБА_3 протягом 2005-2006 років, який не є платником податку на додану вартість, а є платником єдиного податку, у зв'язку з чим позивач не повинен здійснювати умовний продаж товарів за звичайними цінами та відповідно збільшувати суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулась анулювання реєстрації ПП «Агротон» як платника податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновки податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до довідки № 3738 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Запорізькій області, видами діяльності ПП «Агротон» за КВЕД є: оптова торгівля сільськогосподарською технікою (51.88.0); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (52.12.0); посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (51.11.0); посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (51.14.0); фінансовий лізинг (65.21.0) (а.с. 195, том 1).

Згідно з наданими представником позивача в судовому засіданні поясненнями, позивач здійснював діяльність, пов'язаною з продажем сільськогосподарської техніки та запчастин до неї.

Як вбачається з наданих представником відповідача копій податкових декларацій з податку на додану вартість за період 2005-2009 роки, позивачем з січня 2005 по серпень 2007 року декларувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість та формувався податковий кредит (а.с. 3-69, том 2).

Підтвердженням здійснення позивачем господарської діяльності по 2007 рік включно є податкова декларація з податку на прибуток за 2007 рік, яка подана позивачем до податкового органу 08.02.2008 (а.с. 179-180, том 1).

З урахуванням того, що позивачем протягом тривалого часу здійснювалась господарська діяльність, яка пов'язана з купівлею-продажем сільськогосподарської техніки та запчастин до неї, суд приходить до висновку, що надані позивачем договір купівлі-продажу запчастин від 27.02.2005, який укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (продавцем) та ПП «Агротон» (покупцем), а також накладні на запчастини № БРН-001112 від 05.04.2005, № БРН-001169 від 07.04.2005, № БРН -001245 від 11.04.2005, № БРН-001440 від 20.04.2005, № БРН-002151 від 19.04.2006, № БРН-002746 від 16.05.2006, які виписані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (а.с. 7, 10-18) не підтверджують ту обставину, що саме придбаний у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який не є платником податку на додану вартість, товар зберігався з 2005 року по день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яка відбулась 29.10.2009, у тій самій кількості та у тому самому асортименті.

Також, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, інвентаризація на ПП «Агротон» за періоди 2005, 2006, 2007, 2008 та 2009 роки не проводилась, у зв'язку з чим, позивач не має можливості надати інвентаризаційні відомості, які підтверджують залишки товару на кінець відповідного року, у тому числі по товару, який придбавався у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Крім того, як вбачається з додатків К1/1 до декларацій з податку на прибуток підприємств, балансова вартість запасів ПП «Агротон» протягом 2006-2007 років змінювалась (а.с. 17, 19), що також спростовує посилання позивача на ту обставину, що товарні залишки, які були наявні у ПП «Агротон» на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є товаром, що придбаний у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного та враховуючи ту обставину, що з боку позивача відсутні заперечення щодо дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яка зазначена в Акті №49 від 18.05.2010, зазначене рішення позивачем не оскаржувалось, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано винесено податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки належних доказів, що саме товарні залишки, які залишились в обліку ПП «Агротон» на день скасування реєстрації платника податків на додану вартість, яка відбулась 29.10.2009, були придбані у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, що є платником єдиного податку, та доказів, що відносно зазначених товарних залишків не був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податковому періодах, позивачем як до перевірки, так і під час розгляду справи суду не надані, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0091511600/0 від 20.05.2010, №0091511600/1 від 02.08.2010, №0091511600/2 від 07.10.2010 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки ДПІ не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування Акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення також не підлягають задоволенню.

Із зазначених підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя вчинити певні дії відносно податкових повідомлень-рішень та Акту перевірки.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 72, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову в повному обсязі виготовлено 24 вересня 2012 року.