Постанова № 26163907, 31.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/8372/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Троянова О.В.

при секретарі Сметані О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (м. Маріуполь)

до

ОСОБА_1 (м. Маріуполь)

про

стягнення грошової суми виплаченого забезпечення у розмірі 7022,77 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача - Гавриленков Д.Ю. за дов. №08-3483 від 19.07.2012 року,

від відповідача - не з'явився,

Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення у розмірі 7022,77 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні відомості. Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Терміни пересилання поштової кореспонденції в межах України встановлено Наказ ом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650, встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення 02.07.12р.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки процесуальні документи суду по справі були направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2012 року Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення у розмірі 7022,77 грн., мотивуючи свої вимоги тим що, до Маріупольського міського центру зайнятості 25 12.08р. звернувся ОСОБА_1 за сприянням у працевлаштуванні. 02.01.2009 року йому наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 01.01.09 р. відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22, п. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з Порядком розлідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62 здійснено обмін даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ОСОБА_1 працював у якості фізичної особи - підприємця з 22.09.2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

На підставі розрахунку суми позову, незаконно отримана допомога по безробіттю, складає 7022,77 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на їх користь виплачене безробітному ОСОБА_1 матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 7022,77 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 25.12.2008 року звернувся до Іллічівської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та був зареєстрований, як такий, що шукає роботу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

01.01.2009 року відповідач звернувся до позивача із заявою щодо надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, вказавши у заяві, що «у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язуюсь добровільно повернути зайво виплачене мені матеріальне забезпечення на випадок безробіття».

Відповідно до вимог статей 32, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу 02.01.09р. було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю.

Згідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

За результатами перевірки даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтвердився факт працевлаштування ОСОБА_1 в період перебування його на обліку як безробітного у центрі зайнятості, про що Маріупольським міським центром зайнятості було складено відповідний акт №177 від 05.08.10р.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Згідно відомостей виплат незаконно отримана допомога по безробіттю, складає 7022,77 грн. Вказана сума відповідачем ОСОБА_1 сплачена не була.

Також, з метою досудового урегулювання спору Маріупольським міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 09.08.10р. № 02-1691, в якому було запропоновано відповідачу терміново відвідати Маріупольський міського центр зайнятості для прийняття рішення, щодо повернення отриманого допомоги. Вказаний лист було оправлено відповідачу 22.06.12р., відповідно до Реєстру заказної кореспонденції, але до теперішнього часу відповіді на лист не надійшло та суму боргу на момент подачі позову не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 7022,77 грн.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 7022,77 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 84-б, р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 24815706, ) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 7022 (сім тисяч двадцять дві) грн. 77 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 31 липня 2012 року.

Повний текст постанови складений 06 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.