Постанова № 26163545, 12.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/4327/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Орлові О.В.

за участю:

представника позивача Глущенко О.О.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка - Терра» до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агріка - Терра» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки № 5/221/35601796 від 20 березня 2012 року правочинів, вчинених ТОВ «Агріка-Терра» з ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, нікчемними.

2. Визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо включення до акту перевірки № 5/221/35601796 від 20.03.2012 року висновків про безтоварність та нікчемність фінансово- господарських операцій, вчинених ТОВ «Агріка-Терра» з ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0000092220 з податку на прибуток у розмірі 909169 грн., винесене Новомосковською об'єднаною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агріка-Терра».

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0000102220 з податку на додану вартість у розмірі 330607 грн., винесене Новомосковською об'єднаною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агріка-Терра».

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що викладені в акті перевірки № 5/221/35601796 від 20.03.2012 року висновки податкового органу є помилковими, господарські взаємовідносини між ТОВ «Агріка-Терра» та ПП «ТК «Юнітекс- Трейд» відбувались в межах правочину, який повністю відповідає всім вимогам закону, означені господарські взаємовідносини мали реальний характер. Крім того, орган державної податкової служби при складанні акту перевірки № 5/221/35601796 від 20 березня 2012 року протиправно вийшов за межі своїх повноважень і самостійно визнав правочини, укладені ТОВ «Агріка-Терра», нікчемними, у встановленому законом порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними до суду не звертався, рішень суду про визнання недійсним правочинів не мав, та без будь-яких законних підстав встановив заниження податку на прибуток на загальну суму 909169 грн. за 1-й квартал 2011 року та завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджетуна загальну суму 330607 грн. У зв'язку в викладеним, винесені за результатами зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Агріка - Терра» зареєстроване розпорядженням Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 11.06.2008 за №12091020000004979 та перебуває наподатковому обліку в Новомосковській об'єднаній Державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

На підставі службового посвідчення серії УДН №08186, виданого 14.01.2011 Новомосковською ОДПІ Пуценком Богданом Олексійовичем, начальником відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи, радником податкової служби ІІІ-го рангу та посвідчення серії УДН №081858 виданого 9 грудня 2010 року Новомосковською ОДПІ Коваленком Віталієм Валентиновичем - державним податковим інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи, інспектором податкової служби ІІІ-го рангу, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, та з урахуванням матеріалів документальної перевірки:

- акт від 13.12.2011 року №501/23-205/37177657 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» (код ЄДРПОУ 37177657) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 року (надісланий для використання в роботі 14.12.2011 року супроводжуючим листом №12871/7/23-213 ДШ у Подільському районі м. Києва).

Проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Агріка Терра» (код за ЄДРПОУ 35601796) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «ТК «Юнітекс- Трейд» (код ЄДРПОУ 37177657) за період з 01.02.11 по 28.02.11.

Копію наказу від 03.03.12 №151 та повідомлення про дату початку невиїзної перевірки від 03.03.12 №22/231/3 вручено особисто під розписку директору ТОВ «Агріка Терра» Черноволу Роману Миколайовичу.

За результатами перевірки складено акт № 5/221/35601796 від 20.03.2012 року.

У висновках акту перевірки вказано:

1. Порушення пункту 5.1., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 і підпункту 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 Закону України № 334, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 909169 гри. за 1 квартал 2011 року.

2. Порушення п.п. 14.1.201. п. 14.1. ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 198.3. ст. 198, п. 201.1.,201.4., п. 201.6., п.201.7. ст. 201 Податкового кодексу України перевіреним підприємством, неправомірно завищено задекларовані показники у рядках 10.1. та 17 Декларації, всього у сумі 330607 грн. за квітень 2011 року.

Зазначені вище висновки зроблені податковим органом на підставі того, що ДПІ у Подільському районі м. Києва актом перевірки № 501/23-205/37177657 від 13.12.2011 року усі операції купівлі- продажу ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» визнано нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

В цьому ж акті було вказано, що згідно даних АІС «Контрагент» «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредит/ з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» встановлено, що контрагентами-покупцями було сформовано податковий кредит за рахунок ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», одним з яких є ТОВ «Агріка -Терра». В наведеній таблиці відсутні будь-які відхилення по ПДВ між ТОВ «Агріка-Терра» та ПП «ТК «Юнітекс-Трейд».

На підставі вказаних висновків податковим органом були винесені:

· податкове повідомлення-рішення № 0000092220 від 03 квітня 2012 року по податку на прибуток на суму 909169 грн.;

· податкове повідомлення-рішення № 0000102220 від 03 квітня 2012 року по податку на додану вартість на суму 330607 грн.

Згідно матеріалів справи, фактичною підставою для винесення вказаних податкових повідомлень - рішень слугували відображені в акті від 20.03.2012 року № 5/221/35601796 твердження податкового органу про недодержання в момент вчинення в лютому 2011 року правочину між ТОВ «Агріка- Терра» та його контрагентом ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Зазначене, в свою чергу стало підставою для висновку про порушення ТОВ «Агріка-Терра» пункту 5.1., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 і підпункту 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року, який підлягає сплаті до бюджету, а також порушення п.п. 14.1.201. п. 14.1. ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 198.3. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.6., п.201.7. ст. 201 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені піл час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агріка- Терра» та ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» 08.02.2011 року укладено договір № 245 на придбання сої (60 т.) на загальну суму 630 000 грн., в тому числі ПДВ - 105 000 грн.; 10.02.2011 року укладено договір № 261 на придбання гран стару (340 кг.), милангру (2 200 л.), роксилу ультра (400 л.) та харне (20 000 л.) на загальну суму 1 358 890, 8 грн., в тому числі ПДВ - 226 481, 8 грн.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності господарських відносин з ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» за період з 01.02.11 по 28.02.11 року ТОВ «Агріка-Терра» були надані документи:

- податкові накладні від 17.02.2011 року № 245 та від 22.02.2011 року № 261;

- видаткові накладні від 17.02.2011 року № ЮТ-245 та від 22.02.2011 року N9 ЮТ-261;

- рахунок-фактура від 10.02.2011 року № ЮТ-261;

- платіжні банківські документи;

- договори.

Як стверджує позивач, зазначені документи були досліджені посадовими особами податкового органу під час перевірки, факт поставки товару за договорами в акті не заперечується. Так, в акті перевірки вказано, що аналізом податкової звітності з ПДВ, наданої ТОВ «Агріка-Терра», встановлена наявність (декларування) господарських взаємовідносин з ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», станом на 03.03.2012 року розрахунки по вищенаведеним товарам були проведені в повному обсязі. Факт отримання товарів за договорами підтверджується видатковими накладними, виписаними постачальником ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» одержувачу ТОВ «Агріка-Терра», які відповідають вимогам до оформлення первинних документів, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» на суму поставлених на виконання договорів товарів на адресу ТОВ «Агріка-Терра» були виписані податкові накладні.

Згідно п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями):

«Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій (1), матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь (2) такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.»

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України: «Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

Судом встановлено, у відповідності до пункту 4 договору купівлі-продажу №№245 та 261 якість товару наданого Покупцю повинно відповідати вимогам ГОСТу, ТУ, нормативно-технічну документацію та звичайним вимогам до даної групи товарів, а також документам, переданим Продавцем.

Відповідно до пункту 5.4 договору купівлі-продажу №№245 та 261 поставка товару здійснюється на умовах Франко-склад покупця (транспортом постачальника).

Згідно наданого пояснення директора від 06.03.2012 року ТОВ «Агріка- Терра» Черновола P.M. поставка товару здійснювалась на умовах Франко-склад покупця, транспортом постачальника та без порушень строків. Прийомка ТМЦ здійснювалась комірником підприємства на підставі документів, наданих постачальником (накладна, податкова накладна) в складських приміщеннях, які ТОВ «Агріка-Терра» орендує в ПАТ «Новомосковську РВП «Агротехсервіс» (на момент здійснення угоди Договір оперативної оренди №54 від 01.10.2010 року наданий до перевірки), на 2012 рік - договір оперативної оренди складського приміщення №195 від 23.12.2011 року (не наданий до перевірки).

Вищевказані товарно-матеріальні цінності по теперішній час не реалізовані, та знаходяться на зберіганні в складі підприємства.

Однак в судовому засіданні встановлено, що у відповідності до п. 1.4. договору відповідального зберігання матеріальних цінностей №01/01 від 01.01.2010 «строк зберігання матеріальних цінностей: на вимогу Клієнта, але не довше «31» грудня 2010 року».

Крім того, судом встановлено, що склад покупця, на який повинна здійснюватись поставка товару у відповідності до умов договорів купівлі-продажу №№245 та 261, відсутній.

Відповідач в акті перевірки № 5/221/35601796 від 20.03.2012 року зазначив, що для перевірки не надані документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного/переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними або актами прийому-передачі товару.

Натомість позивач в судовому засіданні стверджувавё що відповідність отриманого товару встановленим стандартам підтверджується результатом аналізу насіння №138/140 від 04.02.2011 та протоколами про дослідження якості засобів захисту рослин випробувальної лабораторії грунтів і продукції рослинництва Дніпропетровського державного проектно-технологічного центру охорони ролючості грунтів і якості продукції Міністерства аграрної політики №120 від 09.02.2011 (харнес), №123 від 09.02.2011 (гранстар), №124 від 09.02.2011 (мілагро), №125 від 09.02.2011 (раксил ультра), копії яих були надані суду разом з іншими копіями документів.

Однак, дослідивши надані документи суд встановив, що зазначені протоколи про дослідження якості засобів захисту рослин складені раніше укладеного договору №261 від 10.02.2011.

За умовою статті 47 Статуту автомобільного транспорту вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, які є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними 'підприємствами і організаціями. Товарно- транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезений провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів замірі (зважування). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності» неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

Як передбачено пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі - Правила №363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи,

Згідно пункту 11.5 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертей екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил №363).

Як вбачається із наведених вище норм Законодавства, товарно-транспортні накладні являються необхідними документами для підтвердження витрат з перевезення і, крім того, фактичного переміщення придбаних ТМЦ.

Реалізація отриманих товарів від ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», згідно з наданими для перевірки документами не відбувалась.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження реальності транспортування (фізичного/переміщення) активів у відповідності до оскаржуваних договорів купівлі-продажу №№245 та 261, не надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи або акти прийому-передачі товару, не роз'яснено також яким чином відбувалося відвантаження товару.

Щодо висновку акту № 5/221/35601796 від 20.03.2012 про визнання угод між ТОВ «Агріка-Терра» та ПП «ТК «Юнітекс- Трейд», такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний дравочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між відповідачами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його недійсність.

Разом із тим відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють не самі собою правочини, а вчинювані таким платником госпо дарські операції.

Зміст понять «господарська операція» (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) та «правочин» (господарського зобов'язання) не є тотожним.

При цьому для визначення розміру податкових зобов'язань платника податків не має значення дотримання ним норм цивільного чи господарського законодавства, зокрема під час укладення договорів чи вчинення інших пра вочинів. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Відповідно, предметом аналізу в податкових справах повинна бути не від повідність укладених особами цивільно-правових правочинів нормам цивіль ного чи господарського права, а реальність здійснення господарських операцій.

Як вже зазначалося раніше, під час судового розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження реальності договорів купівлі-продажу №№245 та 261, у звязку з чим суд вважає, що ТОВ «Агріка-Терра» не мало право на податковий кредит за операціями по вказаним договорам.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, оскільки порушень норм чинного законодавства з боку відповідачів не встановлено, а повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0000092220 та від 03 квітня 2012 року № 0000102220 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка - Терра» до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2012.

Суддя В.С. Парненко