ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2012 р. 11:05
Справа №2а-6932/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Сафронової К.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом,
Державного підприємства “Видавництво і друкарня “Таврида”
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим
за участю представників сторін:
від позивача - не з’явився
від відповідача – не з’явився,
про скасування рішення №360 від 13.05.2010р.
Суть спору: Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» звернулось до суду з позовом до Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про скасування рішення №360 від 13.05.10р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач противоправно самостійно перерозподілив страхові внески позивача за лютий 2008 – серпень 2008, зарахувавши їх на користь погашення попередньої заборгованості за рішенням №1032. У зв’язку із зазначеним, позивач вважає нарахування відповідачем штрафу та пені за рішенням № 360 за нібито порушення позивачем строків сплати страхових внесків безпідставним.
Ухвалами суду від 01.06.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
02.12.2010р. на адресу суду позивач надіслав письмові пояснення по справі та уточнив позовні вимоги, просив визнати противоправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 360 від 13.05.2010 року.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надіслав до суду заперечення проти позову, у яких посилається на приписи ч. 5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Отже, відповідач вважає що його дії по зарахуванню поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення відповідають діючому законодавству.
Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Видавництво і друкарня “Таврида” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 15-01-0094).
Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 360 від 13.05.10 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до ДП “Видавництво і друкарня “Таврида” застосовані фінансові санкції у розмірі 14008,68 грн. та нарахована пеня у розмірі 27453,18 грн. за період з 20.05.09 року по 09.12.09 року (а.с. 9).
Позивач, не згодний з вищезазначеним рішенням звернувся з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(надалі – Закон №1058) страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з ч.12 ст.20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. При цьому Закон № 1058-ІV не передбачає будь-яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів сплати страхових внесків.
При цьому, відповідно до ч.13 ст. 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Відповідно до ч.14 ст.106 Закону №1058 рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Так, відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.22) та згідно з карткою особового рахунку (71-91) позивач повинен був сплатити за квітень 2009 року суму у розмірі 140086,73 грн.
Судом встановлено, що підприємство згідно платіжних доручень від 13.04.2009р. № 558 на суму 1978,00 грн., від 13.04.2009р. № 559 на суму 120,00 грн., від 14.04.2009р. № 140 на суму 10,00, від 14.04.2009р. № 139 на суму 10,00 грн., від 15.04.2009р. № 579 на суму 9430,00 грн., від 15.04.09. № 580 на суму 570,00 грн., від 17.04.2009р.№ 624 на суму 1000,00 грн., від 17.04.09. № 625 на суму 120,00грн., від 23.04.2009р. № 648 на суму 280,00 грн., від 23.04.2009р. №647 на суму 50,00грн., від 30.04.2009р. №149 на суму 10,00грн., від 30.04.2009р. №148 на суму 10,00грн., від 05.05.2009р. №717 на суму 230,00грн., від 05.05.2009р. №715 на суму 3770,00грн., від 06.05.2009р. №718 на суму 11300,00грн., від 06.05.2009р. №719 на суму 700,00грн., від 08.05.2009р. №743 на суму 2841,00грн., від 08.05.2009р. №742 на суму 47159,00грн із зазначенням платежів “внески з квітня 2009 року”(а.с.108-115), перерахувало відповідачу суму у розмірі 79588,00 грн. Залишок суми було переплачено позивачем раніше при сплаті попередніх страхових внесків, а саме в жовтні 2008р. та в листопаді 2008р., в січні 2009р., що підтверджується довідкою відповідача про сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 (а.с.50-57).
Також, встановлено, що зазначені суми страхових внесків, які перераховані позивачем за квітень 2009 року в сумі 79588,00 грн., було спрямовано відповідачем на погашення сум недоїмки, фінансових санкцій і пені у порядку календарної черговості виникнення заборгованості, а саме на сплату страхових внесків за вересень 2008 р., що підтверджується довідкою УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя з відомостями про перерозподіл поточних страхових внесків позивача (а.с.117) та карткою особового рахунку позивача. Також встановлено, що позивачем в свою чергу, відповідно до норм чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі були сплачені всі страхові внески за вересень 2008р., що підтверджується вищезазначеною довідкою відповідача та карткою особового рахунку.
Але, всі страхові внески за вересень 2008р. в свою чергу, також були спрямовані Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення сум недоїмки, фінансової санкцій і пені у порядку календарної черговості виникнення заборгованості (а.с.117).
Нормами ч.5 ст.106 Закону №1058 визначено право Пенсійного фонду за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення та право здійснювати зарахування поточних сум страхових внесків, сплачених страхувальником на погашення наявної недоїмки, пені та фінансових санкцій.
При цьому суд не приймає до уваги посиланням відповідача на ч.5 ст.106 Закону № 1058 у спірних правовідносинах, оскільки, як встановлено судом раніш, позивач своєчасно сплатив страхові внески за квітень 2009 року та також, виходячи з наступного.
Постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі №2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП “Видавництво і друкарня “Таврида”, сплачених на оплату страхових внесків, урахунок погашення заборгованості по рішенню Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП “Видавництво і друкарня “Таврида”, на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 1032 від 13.12.07 у судовому порядку, а саме у період з лютого 2008р. по червень 2008р.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін (а.с.126-130).
Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, судовим рішенням в адміністративній справі №2-а-3197/08/8, що набрало законної сили 23.07.09 року встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення коштів позивача за рішенням № 1032 від 13.12.07р. саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством “Видавництво і друкарня “Таврида” в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07р., яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом позивача про скасування рішення №1032 від 13.12.07, визнані судом протиправними.
Виходячи з позиції суду, викладеної у справі №2а-3197/08/8, борг за рішенням №1032 від 13.12.2007р. мав бути внесений до картки особового рахунку страхувальника – позивача у справі лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення №1032 від 13.12.2007р., отже не раніше 05.06.2008р. Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням №1032 від 13.12.07, а до 05.06.08 відповідач не мав право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення відповідача №1032 від 13.12.07.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя протиправно самостійно перерозподілило страхові внески підприємства, на користь погашення рішення №1032 від 13.12.07, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ.
Отже, суд дійшов до висновку, що здійснення відповідачем протиправного перерозподілу страхових внесків підприємства, сплачених за лютий-серпень 2008р., на користь погашення рішення №1032 від 13.12.07 у період його оскарження в судовому порядку та перебування цього ж рішення на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ, сприяла виникненню заборгованості зі сплати страхових внесків за вересень 2008 року –в частині періоду, за який відповідачем перерозподілено страхові внески позивача, сплачені за квітень 2009 року у даній справі.
Також, суд звертає увагу на факт того, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.07.10 у справі № 2а-12112/09/4/0170 скасовано у повному обсязі вимогу відповідача №Ю-1377 від 06.10.09. щодо сплати недоїмки зі сплати страхових внесків за період з січня 2009 р. по серпень 2009р. (а.с. 119-125).
При цьому, суд зазначає, що фінансові санкції та пеня за несплату страхових внесків за квітень 2009 року були нараховані відповідачем за оскаржуваним рішенням від 13.05.2010 в період оскарження позивачем суми недоїмки зі страхових внесків за квітень 2009 в судовому порядку всупереч приписів ч. 12 ст. 106 Закону України № 1058.
Відповідно до абзацу 2 ч. 12 ст. 106 Закону України №1058, у разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Таким чином, підстави нарахування відповідачем штрафу та пені за оскаржуваним рішенням №360 від 13.05.10 виникли внаслідок противоправних дій саме відповідача, що підтверджується фактом сплати позивачем страхових внесків за квітень 2009 р. у повному обсязі саме у строки, визначені Законом та обставинами, встановленими вищезазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції.
Крім того, виконання рішення суду по адміністративній справі № 2а-3197/08/8/0170 та внесення відповідних змін в картку особового рахунку підприємства призвело до суттєвих змін, щодо існування заборгованості зі сплати страхових внесків. Отже, після внесення відповідних змін в карку особового рахунку підприємства, встановлено те, що за даними Управління ПФУ, відповідно до картки особового рахунку підприємства, у ДП “Видавництво і друкарня “Таврида” взагалі відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків, всі страхові внески сплачені своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується карткою особового рахунку позивача наданою відповідачем за період з 01.01.04 по 18.02.11 (після виконання відповідачем рішення суду у справі 2а-3197/08/8/0170)
Отже, враховуючи той факт, що спірне рішення №360 від 13.05.10 прийнято відповідачем в той період коли не було виконано рішення суду по справі №2а-3197/08/8/0170 та не були своєчасно внесені відповідні зміни в картку особового рахунку позивача, які мають суттєве значення щодо застосування до позивача фінансових санкцій та пені, спірне рішення №360 від 13.05.10 є протиправним.
Одночасно, положеннями ст.72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем суду будь – яких доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваного рішення, не надано.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв упереджено та не у спосіб, передбачений ст. 19 Конституції України, тобто з порушенням вимог діючого до спірних відносин законодавства України.
Таким чином, рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АРК про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 360 від 13.05.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулось 23.01.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 27.01.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати противоправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 360 від 13.05.2010 року про застосування до Державного підприємства “Видавництво і друкарня “Таврида” фінансових санкцій у розмірі 14008,68 грн. та нарахування пені у розмірі 27453,18 грн. за період з 20.05.2009 року по 09.12.2009 року
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Видавництво і друкарня “Таврида” (код з ЄДРПОУ 05905680) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.
Судове рішення № 26163201, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 23.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6932/10/14/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: