Рішення № 26158478, 25.09.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2858/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Грибан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, моральної шкоди,

В С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказував, що він працював у ВАТ "Содовий завод" замісником генерального директора по транспорту. У відповідності до наказу № 116 від 29 вересня 1999 року був звільнений з роботи за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. На день звільнення відповідач не виплатив йому всіх сум при звільненні, а тому станом на час звільнення утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 2446 грн. 74 коп. Оскільки відповідач по даний час не виплатив заробітну плату, позивач просить стягнути з відповідача заробітну плату з індексацією в сумі 2855 грн. 34 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення рішення судом, та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Проти вирішення справи в заочному порядку не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоч був повідомлений про час та місце судового розгляду.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки позивач не заперечував проти винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, вирішивши її на підставі наявних у справі доказів.

Судом також досліджені наступні докази:

Копія трудової книжки ОСОБА_1 від 28 березня 1968 року;

Копії довідок "Содовий завод" № 256 від 04 вересня 2012 року, № 25-8003 від 04 вересня 2012 року;

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд позов задовольняє частково, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.2) та копією довідки № 256 від 04 вересня 2012 року (а.с.4), позивач працював у ВАТ "Содовий завод" замісником генерального директора по транспорту. У відповідності до наказу № 116 від 29 вересня 1999 року був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Станом на день звільнення -29 вересня 1999 року - заборгованість підприємства по заробітній платі становить 2446 грн. 74 коп., що стверджується копією довідки ВАТ "Содовий завод" № 25-8003 від 04 вересня 2012 року про заборгованість по зарплаті(а.с.4).

В ч. 1 ст. 116 КЗпП України, вказується що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Разом з тим, суд не погоджується з вимогами позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, оскільки відповідно до листа Мінпраці від 30 жовтня 2003 року № 024-130 -виплати, розмір яких визначається виходячи з середньої заробітної плати не підлягає індексації, оскільки вже була врахована при начисленні самої заборгованості. При цьому, відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових коштів населення" індексація заробітної плати припиняється після звільнення працівника, оскільки індексуються лише поточні доходи працівників.

Враховуючи викладене, суд стягує з підприємства на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 2446 грн. 74 коп.

Відносно строку звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку та весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, то у відповідності із рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, про застосування тримісячного строку звернення до суду щодо стягнення моральної шкоди, наведений строк обраховується з моменту фактичного розрахунку із працівником. В даному випадку фактичний розрахунок досі не проведений, що стверджується довідкою ВАТ "Содовий завод" № 25-8003 від 04 вересня 2012 року про заборгованість по зарплаті (а.с.4). Крім того, у відповідності із п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що оскільки фактичний розрахунок із позивачем на день звернення його до суду із позовом не проведений, відсутність вини відповідача у її невиплаті не доведена, середній заробіток за весь час затримки розрахунку підлягає до виплати.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначається, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Враховуючи викладене, суд стягує також середньомісячний заробіток в сумі 43150 грн. 80 коп., у відповідності до ст. 11 ЦПК України, оскільки саме така сума зазначена у позовній заяві.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, зокрема в рішенні "Зубко та інші проти України" від 26 квітня 2006 року, визнавалося таким, що підпадає під захист ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням суду, право на пенсію, право землевласника на орендну плату, економічні права, пов'язані з веденням підприємницької діяльності, право займатись професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги. Враховуючи, що сплата заробітної платні і її розмір обов'язково зазначається в трудовому договорі чи контракті, її можливо вважати активом, а порушення роботодавцем умов виплати заробітної платні -порушенням права власності відповідно до ст..1 Першого протоколу. При цьому, позов працівника до суду про стягнення заробітної плати також вважається активом і прирівнюється до „майна" у значенні, закладеному в ст. 1 Першого протоколу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив право на отримання позивачем законної винагороди за виконану роботу у вигляді заробітної плати, що в сенсі ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини є також порушенням права на мирне володіння майном. Внаслідок такого порушення позивач не мав можливості вести нормальний спосіб життя, змушений був докладати додаткових зусиль для матеріального забезпечення себе та своєї родини, що призвело до душевних страждань.

В зв'язку з цим, суд стягує з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000 грн, оскільки зазначена ним в заяві сума не в повній мірі відповідає характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких він зазнав.

Крім того, суд стягує з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 455 грн. 97 коп. в частині стягнення заробітної плати та 107 грн. 30 коп. в частині стягнення моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 212-215, 224-228, 367 ч.1 п.2 ЦПК України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 21, ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", місцезнаходження: вул. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі без утримання обов'язкових платежів в сумі 2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 74 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 43150 (сорок три тисячі сто п»ятдесят) грн. 80 коп. та 1000 (одна тисяча) грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", місцезнаходження: вул.. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895 455 (чотириста п»ятдесят п»ять) гривень 97 коп. судового збору в прибуток держави.

Допустити негайне виконання рішення в сумі середньомісячної заробітної плати -308 (триста вісім) грн. 22 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, та в такий же строк відповідачем, з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча -суддя: О.В.Ільяшевич