Рішення № 26152070, 24.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 5017/2171/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Цушко Я.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бец Ю.О. за довіреністю від 27.04.2012р. № 291/исх-гс

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Добров Р.М. за довіреністю № 0113/1624 від 21.03.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про стягнення 1 700 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту -ОСОБА_4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про стягнення штрафу в сумі 1 700 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу, посвідченого 17.06.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за № 1573, щодо укладення договору про надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території із балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, і повідомлення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про факт укладення даного договору.

Третьою особою заявлені Одеською міською радою позовні вимоги були підтримані у повному обсязі.

На адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до витягу з цього реєстру від 15.08.2012р. /а.с. 36 - 37/, яка і була визначена Одеською міською радою у поданій нею позовній заяві, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 5017/2171/2012. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ОСОБА_4, були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Водночас громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України (частина перша статті 128 названого Кодексу). Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ОСОБА_4 про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

17.06.2010р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Продавець), та ОСОБА_4 (Покупець) було укладено договір купівлі -продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1573 (далі по тексту -договір купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р.), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових приміщень підвалу НОМЕР_1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, та в цілому складаються з приміщень загальною площею 34,2 кв.м., відображених у технічному паспорті (далі по тексту договору -„об'єкт купівлі продажу"). Відчуження об'єкта комунальної власності здійснюється згідно з рішенням Одеської міської ради від 22.01.2010р. № 4961-V „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради", Положенням „Про механізм відчуження об'єктів комунальної власності", затвердженим у новій редакції рішенням Одеської міської ради № 946-ІІІ від 28.04.2000р., на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України та Закону України „Про місцеве самоврядування".

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України „Про приватизацію державного майна" від 04 березня 1992 року N 2163-XII (в редакції Закону України від 27.04.2010р., чинній на час укладення вищезазначеного договору) приватизацією державного майна (далі - приватизація) є відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 7 названого Закону продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Положеннями ст.ст. 655, 657 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з п.п. 1.3, 2.1 договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. вартість об'єкту купівлі-продажу складає 65 055,60 грн. відповідно до експертного висновку про його ринкову вартість. Покупець зобов'язаний внести суму, зазначену в п. 1.3 цього договору, в розмірі 65 055,60 грн. (валютний еквівалент 8 221,46 доларів США) за рахунок власних коштів на розрахунковий рахунок Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Виходячи з положень п.п. 3.1, 3.2 договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. передача об'єкта купівлі-продажу від Продавця до Покупця здійснюється у 10-денний термін з моменту перерахування Покупцем на рахунок Продавця повної вартості за об'єкт та оформлюється актом приймання-передачі, що підписується сторонами за цим договором. Право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить до „Покупця" з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість. Державна реєстрацію здійснюється після повної сплати вартості об'єкта купівлі-продажу, зазначеної у п. 1.3 цього договору, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за цим договором, та отримання Покупцем Акту приймання-передачі.

Згідно з положеннями ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Положеннями ст. 662, 664 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. згідно з актом приймання -передачі від 25.06.2010р. Одеська міська рада від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради передала, а ОСОБА_4 прийняла індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових приміщень підвалу НОМЕР_1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В акті зазначено, що відповідачем сплачено вартість придбаного комунального майна у повному обсязі.

Відповідно до п. 5.4.8 договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. Покупець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту одержання акту приймання-передачі звернутись до балансоутримувача об'єкта купівлі-продажу з метою укладення договору про надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території і у цей же строк надати Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради докази належного виконання зазначеного зобов'язання.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, як свідчать матеріали справи, пояснення представників позивача та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (нове найменування Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради згідно з п. 4.1 рішення Одеської міської ради від 31.01.2011р. № 273-VI „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради та її виконавчих органів") на момент пред'явлення даного позову ОСОБА_4 не повідомила третю особу про факт укладення договору про надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території із балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 у тридцятиденний строк з моменту складання акту приймання -передачі майна комунальної власності, придбаного на виконання умов договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р.

Наведені обставини дозволяють суду дійти висновку про допущення відповідачем порушення власних зобов'язань перед позивачем та третьою особою, що виникли із п. 5.4.8 договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. Даний висновок суду, всупереч приписам ст.ст. 32, 33 ГПК України, з боку ОСОБА_4 спростований не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Положеннями п. 6.3 договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. передбачено, що за неналежне виконання чи невиконання Покупцем зобов'язань, передбачених зокрема п. 5.4.8 даного договору, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 1 700 грн. за кожне окреме порушення.

Таким чином, з посиланням на п 6.3 договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати штраф в сумі 1 700 грн. у зв'язку із невиконанням зобов'язань, передбачених п. 5.4.8 даного договору. Про необхідність сплати даного штрафу ОСОБА_4 була повідомлена також і претензією, викладеною у листі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 19.10.2011р. за № 01-13/6363.

З огляду на вищевикладені обставини, приймаючи до уваги, що відповідачем було допущено порушення зобов'язань, передбачених п. 5.4.8 договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. щодо укладення договору про надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території із балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, і повідомлення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про факт укладення даного договору, а також враховуючи, що за вказане порушення умовами укладеного договору передбачено нарахування відповідачу до сплати штрафу в сумі 1 700 грн., на п.п. 5.4.8, 6.3 підставі договору купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р. та ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради штрафу в сумі 1 700 грн., у зв'язку з чим позов останньої підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, факт існування заборгованості ОСОБА_4, перед Одеською міською радою з оплати штрафу в сумі 1 700 грн., нарахованого за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1573 від 17.06.2010р., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Будь-яких доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, господарському суду вбачаються всі правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради штрафу в розмірі 1 700 грн. згідно зі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 629, 655, 657, 662, 664 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 629, 655, 657, 662, 664 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 /65085, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2/ на користь Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595 р/р 37180025001909, МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області/ штраф в сумі 1 700 грн. 00 коп. /одна тисяча сімсот грн. 00 коп./. Наказ видати.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 /65085, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2/ на користь Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595 р/р 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області/ судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. /одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 24.09.2012р.

Суддя Желєзна С.П.