Рішення № 26151867, 17.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2012 р.Справа № 5017/2022/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімери України"

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 491079,26 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Садовнікова Н.О., довіреність № 003/2 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.09.2012р. до 13 год. 00 хв. 17.09.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, ТОВ "Торговий дім "Полімери України", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_1 491079,26 грн., де 418752,00 грн. -основний борг, 24129,79 грн. -пеня, 48197,47 грн. -30 % річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2022/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач подав до суду уточнення змісту заявлених позовних вимог від 25.07.2012р. за вх. № 22999/2012, від 06.08.2012р. за вх. № 24333/2012, від 17.09.2012р. за вх. № 28384/2012, де виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції, які судом прийняті до розгляду.

Представник позивача уточненні позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду про, що свідчить протокол судового засідання від 17.09.2012р., але в судове засідання його представник не з'явився, про поважність підстав неявки суд не повідомив.

06.08.2012р. на адресу суду надійшли заперечення на позов відповідача за вх. № 24334/2012, відповідно до яких, відповідач частково визнав заявлені позивачем позовні вимоги.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25.10.2011р. між ТОВ "Торговий дім "Полімери України", Постачальник та ФОП ОСОБА_1, Покупець було укладено договір поставки № ПУ-118/11, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, іменовану надалі товар, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях та видаткових накладних, доданих до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору, найменування товару, його асортимент, кількість і одиниці виміру товару, зазначаються в Специфікаціях, підписаних сторонами щодо кожної партії товару, які додаються до даного Договору та є його невід'ємною частиною.

Із змісту п.п. 3.1., 3.2., 3.3 Договору, Постачання Товару здійснюється шляхом самовивозу зі складу Постачальника або щляхом відвантаження товару Перевізнику зі складу Постачальника. Умови постачання кожної партії товару погоджуються Сторонами у Специфікаціях до даного Договору. Постачальник зобов'язаний поставити товар Покупцю протягом строку, зазначеного у Специфікаціях. Датою поставки товару є дата зазначена у видатковій накладній. На момент здійснення Постачальником поставки товару Покупець зобов'язаний надати йому довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору передбачено, що ціна кожної одиниці товару визначається Сторонами у Специфікації на кожну партію товару. Загальна сума цього Договору на момент його укладення складає 1000000,00 грн., у тому числі 20% ПДВ, та може змінюватися в залежності від загальної суми всіх підписаних Сторонами Специфікацій.

Із змісту п.п. 7.1., 7.2. Договору, вбачається, що оплата здійснюється Покупцем у національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в порядку та строки, передбачені у Специфікаціях до даного Договору, що є його невід'ємними частинами або на протязі 14 календарних днів з моменту поставки товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.3.2., 8.3.3. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, а у випадках, не передбачених цим Договором -відповідно до чинного законодавства України. У випадку порушення терміну оплати Покупець на вимогу Постачальника сплачує останньому: 30 % річних від простроченої суми боргу (застосовується у разі прострочки платежу понад 30 календарних днів). Штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як визначено у п.11.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє з 25 жовтня 2011р. до 31 грудня 2012р., а в частині невиконання зобов'язань до повного їх виконання.

Додатковою угодою № 1 від 06.02.2012р. сторони погодили внесення змін до п. 4 Договору.

Додатковою угодою № 2 від 07.02.2012р. сторони погодили внесення змін до р. 13 та п. 7.1. Договору.

Як свідчать матеріали справи на виконання вимог Договору поставки № ПУ-118/11 позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 796781,80 грн. Зазначений товар відповідачем був прийнятий, про що свідчить відповідний підпис уповноваженого представника відповідача, ОСОБА_3 на видаткових накладних № ПУ-0702002 від 07.02.2012 на суму 340000,00 грн., № ПУ-2302002 від 23.02.2012р. на суму 372000,00 грн., № ПУ-2903001 від 29.03.2012р. на суму 46029,00 грн., № ПУ-1204001 від 12.04.2012р. на суму 38752,80 грн., однак отриманий товар відповідачем був оплачений лише частково в сумі 218000,00 грн.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки № ПУ-118/11 від 25.10.2011р. позивач надав суду видаткові накладні № ПУ-0702002 від 07.02.2012 на суму 340000,00 грн., № ПУ-2302002 від 23.02.2012р. на суму 372000,00 грн., № ПУ-2903001 від 29.03.2012р. на суму 46029,00 грн., № ПУ-1204001 від 12.04.2012р. на суму 38752,80 грн., рахунки-фактури № ПУ-0000040 від 06.02.2012р. на суму 340000,00 грн. № ПУ-0000061 від 22.02.2012р. на суму 372000,00 грн., № ПУ-0000416 від 27.03.2012р. на суму 46029,00 грн., № ПУ-0000152 від 10.04.2012р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 36 від 06.02.2012р., № 43 від 22.02.2012р., № 56 від 28.03.2012р., № 63 від 11.04.2012р., банківську виписку, що підтверджує часткову сплату відповідачем отриманого товару.

Неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором поставки № ПУ-118/11 від 25.10.2011р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару та часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 796781,80 грн., виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена, з врахуванням часткової оплати відповідача в розмірі -418752,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за поставлений товар за договором поставки № ПУ-118/11 від 25.10.2011р., встановлена судом в розмірі 418752,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором поставки позивачем було нараховано відповідачу 24129,79 грн. -пені, 48197,47 грн. -тридцять відсотків річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню в період з 09.03.2012р. по 02.07.2012р. та визначено її розмір в сумі 23758,04 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 23758,04 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 371,75 грн. суд відмовляє.

Також, перевіривши розрахунок 30 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 30 % річних визначено в сумі 47591,37 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 30 % річних, встановлена судом в розмірі 47591,37 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 30 % річних в розмірі 606,10 грн. суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Полімери України" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 9802,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімери України" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 4, код ЄДРЮОФОП 34983877) 418752 (чотириста вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 23758 (двадцять три тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 04 коп. пені, 47591 (сорок сім тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 37 коп. тридцяти процентів річних, 9802 (дев'ять тисяч вісімсот дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 24.09.2012р.

Суддя Цісельський О.В.