Рішення № 26151852, 17.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2012 р.Справа № 5017/1971/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ксьондз А.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»

до відповідача Державного підприємства «Одеська залізниця»

про стягнення 21 994 грн. 38 коп.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 03.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Одеська залізниця», в якій просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 21 994 грн. 38 коп. за нестачу вантажу, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірний вантаж 21.03.2012 був прийнятий до перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці. У залізничній накладній №49226426 зазначено, що вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 3,4,8 гл. 1 Прил. 14 СМГС пар. 3-5 р. 2 ТУ і промаркований двома паралельними полосами вапна шириною 100 мм. по всій довжині вагону. Маса вантажу визначена шляхом зважування на 150 тн. справних вагах відправника. Фактів зауважень або приміток з боку залізниці під час прийняття вагону до ввезення у накладній не відображено.

Ухвалою суду від 05.07.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження з призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

18.07.2012р. представник відповідача подав до суду відзив на позов (вх. №22160), в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що придатність рухомого складу для перевезення вантажів в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, тобто якщо під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитись від його використання. Завантаження проводилось засобами та силами відправника вантажу без участі представника залізниці, яка доставила товар у справному вагоні. Таким чином підстави для покладання відповідальності за нестачу вантажу на ДП «Одеська залізниця» відсутні.

Ухвалою суду від 18.07.2012 р., 25.07.2012 р., 06.08.2012 р. слухання справи відповідно ст. 77 ГПК було відкладено на 25.07 2012р., 06.08.2012 р. та 20.08.2012 р.

17.08.2012 р. відповідачем подано додаткові пояснення та заперечення по справі, якими відповідач вказує на те, що спірний вагон №49226426 був під здвоєнною операцією, тобто розвантаження та наступне навантаження вагона проводилось на одній під'їзній колії, а саме вантажовідправником.

Ухвалою суду від 20.08.2012 р. слухання справи відповідно вимог ст. 77 ГПК було відкладено на 29.08.2012 р.

29.08.2012 р. за клопотанням представника відповідача (вх.№27093 від 29.08.2012 р.) ухвалою суду відповідно до вимог ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено на 15 днів, слухання справи призначено на 12.09.2012 р.

Ухвалою суду від 12.09.2012 р. слухання справи відповідно вимог ст. 77 ГПК було відкладено на 17.09.2012 р.

17.09.2012 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, надані під час судового розгляду, суд встановив:

14.11.2011 р. між ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»та DTEK TRADING LIMITED (Кіпр) укладено контракт № 51-2, за яким перший поставляє другому за плату кам'яне вугілля - антрацит українського походження.

У відповідності з Контрактом № 51-2 від 14.11.2011 р. та Специфікацією № 13 від 05.03.2012 року ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» 21.03.2012 по залізничній накладній № 49226426 у напіввагоні № 66108622 на адресу Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт»для ML Trade LLP (одержувач) було відвантажено 70000 кг. вугілля антрацит марки АС та передано до перевезення Державному підприємству «Донецька залізниця».

Згідно з умовами Контракту та умовами Специфікації при вивантаженні спірного вугілля у ДП «Іллічівський морський торгівельний порт»у відповідності до Сдаточного акту до розрахунку за вугілля, поставлене у вагоні № 66108622, вантаж був прийнятий (вивантажений) у кількості 41 200 кг. (на 29800 кг. менше, ніж було завантажено позивачем). В підтвердження позивачем надано накладну № 49226426, сдаточний акт, рахунк-фактуру № 66 від 01.04.2012 року.

У залізничній накладній відправником зазначено, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 3,4,8 гл. 1 Прил. 14 СМГС пар. 3-5 р. 2 ТУ і промаркований двома паралельними полосами вапна шириною 100 мм. по всій довжині вагону. Маса вантажу визначена шляхом зважування на 150 тн. справних вагах відправника.

18.03.2012 р. на станції Дебальцеве-Сорт Донецькою залізниці складено акт загальної форми №0008, відповідно до якого по прибутті вагону №66108622, виявилось нерівномірне нерозрізнене навантаження вагону, нижче бортів на 200 мм., маркування відсутнє, з 4 по 6 люк наявне воронкоподібне поглиблення, довжиною 4000 мм. та шириною на всю шириною вагону, глибиною до полу. Над 5 люком ліворуч щілина 40 мм. Щілини закладені та протікання усунуто.

Крім того, 18.03.2012 було складено акт про технічний стан вагону №18, в якому зазначено, що вагон №66108622 технічно несправний. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник дану несправність бачити міг але не прийняв всіх необхідних мір щодо збереження вантажу. Зазор до 30 мм вантажовідправником не було усунуто між кришкою люка та балки вагону. На підставі вищезазначеного акту загальної форми, Одеська залізниця вважає, що вантажовідправником були порушені вимоги ст. 31, 32 Статуту залізниць України.

20.03.2012 з прибуттям вагону №66108622 на станцію П'ятихатки Донецької залізниці, було виявлено в даному вагоні навантаження нерівномірне нижче бортів на 70 см. З 3-го, 4-го, 5-го по 6-ий люки маються заглиблення на всю ширину вагона, глибиною до днища вагона. Між хребтовою та поперечною балками маються зазори шириною 3-5 см., довжиною 50-70 см. Ці зазори на станції було закладено дошками та папіром. На вагоні маються сліди просипання вантажу. Згідно залізничним документам зазначено, що вагон марковано по довжині вагона паралельними полосами вапном, але фактично маркування відсутнє. Додатково зазори було закладено паклею. Двері люків щільно замкнені. На момент прибуття вагону, просипання вантажу відсутнє. Все це підтверджується актом загальної форми №9042 від 20.03.2012.

На підставі вищезазначеного акту загальної форми, було проведено комісійне переважування вагону №66108622 на справних 150-них вагах. Виявилось, що маса вантажу була меншою ніж зазначено в перевізних документах на 29 800 кг., що підтверджується актом загальної форми №10625 від 20.03.2012.

Також на підставі вищезазначених актів загальної форми, на станції Пятихатки, додатково було складено акт про технічний стан вагону №66108622 від 20.03.2012. В акті зазначено: «Між 3-4-им та 5-6-им люками хребтової та поперечної балки маються зазори старого походження покриті іржею».

Крім того, після обстеження та складання акту загальної форми №9042 від 20.03.2012, було проведено контрольне переважування вагону №66108622, після чого було виявлено різницю маси вантажу в сторону зменшення на 29 800 кг., що підтверджується комерційним актом серії АА №039498/6 від 20.03.2012. В даному акті зазначено: навантаження нерівномірне, нище бортів на 80 см.-1м.20 см. Над 3, 4, 5, 6-им люками мається заглиблення довжиною 5 м., шириною на всю ширину вагона, глибиною до днища вагону. По документу значиться маркування двома паралельними полосами вапном, але фактично маркування відсутнє. Між 3, 4, 5, 6-им люками хребтової та поперечної балок маються зазори шириною 3-5 см., довжиною 50-70 см., закладені дошками та папіром. На деталях вагону №66108622 маються ознаки від раніше просипаючого вантажу. На момент прибуття та огляду вагону, просипання відсутнє. Двері цільнометалеві, решта люків щільно замкнені. Зазори додатково закладені паклею. Вагон в технічному відношенні - несправний.

По прибуттю вагона №66108622 на станцію призначення Іллічівськ Одеською залізницею було складено акт про технічний стан вагона №4 від 25.03.2012, в якому зазначено: «Причиною виникнення несправності є зазори між 3, 4, 5, 6-им люками, хребтовими та поперечними балками. Вагон технічно несправний».

На підставі попутних комерційних актів, було проведено комісійне зважування вагону №66108622. При переважуванні та огляді вантажу у вагоні виявилось: маса вантажу була меншою ніж зазначено в перевізних документах на 29 800 кг., що підтверджується комерційним актом серії БК 012595 від 26.03.2012. Навантаження нерівномірне, нижче бортів на 80-120 см. Над 3, 4, 5, 6-им люками мається заглиблення довжиною 6 м., шириною на всю ширину вагона, глибиною до днища вагону. Вантаж не марковано. Між 3, 4, 5, 6-им люками хребтової та поперечної балок маються зазори 3-5 см., довжиною 50-70 см., закладені дошками, папіром та паклею.

З урахуванням норми недостачі, згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2001р., недостача вантажу в спірному вагоні склала 29 800 кг на загальну суму 21994грн. 38 коп. з ПДВ. Відповідно до довідки ТОВ «ДТЕК «Ровенькинтарцит»від 26.06.2012 р. №566, вартість однієї тони сухої вугілля марки АС складає 774,45 грн. без ПДВ.

Кількість і вартість відправленого вугілля марки АС в спірному вагоні підтверджується рахунком-фактурою вантажовідправника (позивач у справі) №66 від 07.04.2012 р. та сдаточним актом.

Поглиблення на поверхні вантажу в спірних вагонах та відсутність маркування в цих місцях дають підстави вважати, що недостача вантажу в вагонах виникла з вини залізниці, яка не забезпечила збереження вантажу під час його перевезення.

Навантаження вугілля в спірний вагон здійснювалось ТОВ «ДТЕК «Ровенькинтарцит»

відповідно до вимог статті 37 Статуту залізниць України, Правил розміщення та кріплення

вантажів у вагонах та контейнерах (додаток 14 до Угоди про міжнародне залізничне

вантажне сполучення) з нанесенням захисного маркування двома паралельними полосами вапна шириною 100 мм. по всій довжині вагону.

Відповідач проти задоволення позову заперечував наступних підстав. ДП «Одеська залізниця»вважає, що вантажовідправником були порушені вимоги ст. 31, 32 Статуту залізниць України, а саме: згідно 31 ст. Статуту залізниць України та п. 5 та 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу", при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, вантажовідправник перед завантаженням вантажу у вагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні в даному випадку визначається відправником, так як завантаження здійснювалося його засобами. Також відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Згідно п. 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу" - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. Вибір профілактичних засобів проводиться відправником, але цього заходу, а саме нанесення маркування на поверхню вантажу для подальшого збереження вантажу при перевезенні, вантажовідправником не було проведено. Під час перевезення, втрата вантажу у вагонах відкритого типу, виникає через його витікання (просипання) з причини наявності щілин, нещільного прилягання люків до кузова вагона, це мало бути помічено відправником ще до початку навантаження, але відправник від навантаження вантажу в даний вагон не відмовився.

З наведених підстав ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантарцит»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника збитків від втраченого під час перевезення вантажу в розмірі 29 800 кг. на суму 21994 грн. 38 коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 21.03.2012 за № 49226426 у свідчить про укладення між ТОВ „ДТЕК «Ровенькиантрацит" (вантажовідправник), ДП «Одеська залізниця» (перевізник) та ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт»(одержувач) договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Як вбачається зі змісту залізничної накладної, завантаження вугілля у вагон № 66108622 здійснювалося відправником, який за змістом ч.3 ст.308 ГПК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

У п. 5, п.6. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, які затверджені Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстровані в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987 встановлено, що поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється та з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У параграфах 3-5 розділу 2 Технічних умов розміщення на рухомому складі вантажів мілких фракцій, що перевозяться без тари передбачено, що в незалежності від роду вантажу, який містить дрібні фракції, поверхня після його завантаження на відкритий рухомий склад повинна бути розрівняна, а при необхідності ущільнена.

Згідно з відмітками відправника у залізничній накладній, вантаж у вагоні №66108622 розміщено й закріплено згідно з п. 3,4,8 гл. 1 Прил. 14 СМГС пар. 3-5 р. 2 ТУ. Також відправником вжиті такі заходи щодо схоронності вантажу, як нанесення захисного маркування - двома паралельними полосами вапна шириною 100 мм. по всій довжині вагону; вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду без жодних зауважень щодо його завантаження.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим, у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті щодо наявності воронкоподібних поглиблень, щодо порушення маркування свідчать про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення, що в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України є підставою для покладення відповідальності за недостачі вантажу на перевізника.

Однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення являється справність вагону в технічному та комерційному відношеннях.

У ст.31 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезинфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів -відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

У п.3.9. Роз'яснень ВГСУ від 29.09.2008 N 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»встановлено, що оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Тобто, про непридатність вагонів у комерційному призначенні йдеться у випадку псування або пошкодження вантажу, а не його втрати.

Разом з тим, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В ст.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Враховуючи викладене та те, що ДП «Одеська залізниця»не наведено будь-яких доказів відсутності її вини у втраті вантажу під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідальність за втрату вантажу слід покласти саме на перевізника, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 12 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачає, що залізниця забезпечує збереження вантажу на шляху проходження і на залізничних станціях.

В силу ст.23 Закону «Про залізничний транспорт»перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, передбачених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що за незбереження (втрату, псування, нестачу, пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна формулювання міститься і в статтях 110, 113 Статуту залізниць України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно § 19 Розділу 1 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, контроль за дотриманням вантажовідправниками Технічних умов навантаження і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі здійснюють працівники залізниці шляхом огляду навантажених вагонів. Дотримання позивачем вимог навантаження в спірні вагони підтверджені станцією Горлівка Донецької залізниці, що стало підставою для прийому вантажу до перевезення.

Як встановлено судом, вантажовідправником вантаж - вугілля антрацит було завантажено у справні у технічному та комерційному відношенні вагони відкритого типу, вантаж було прийнято залізницею до перевезення без зауважень.

Разом з тим, наявність поглиблень, що встановлено вищевказаними комерційними актами, свідчить про доступ до вантажу у вагонах та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.

При цьому, ДП «Одеська залізниця»не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.

Згідно до ст.114 Статуту Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як встановлено судом, розрахунок позовних вимог здійснений позивачем, виходячи із вартості вантажу 774,45 грн. за 1 тону (без урахування ПДВ), маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі визначена як 29 800 кг.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в Одеському філіалі АБ "Експресс-Банк", МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит»»(94700, м. Ровеньки, вул. Леніна, 82, код ЕДРПОУ 37713861, п/р 26003969969064 в ПАТ «ПУМБ»м. Донецька, МФО 335537) - 21 994 (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'ять чотири) грн. 38 коп. вартості нестачі та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано24.09.2012 р.

Суддя Зайцев Ю.О.