Рішення № 26151785, 06.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 5023/1990/12

вх. № 1990/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Рибалко Д.В. відповідача - Шевчук А.В., Смолянікова З.М.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Харківський слідчий ізолятор № 27, м. Харків

про стягнення коштів в сумі 15213,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

АК"Харківобленерго" (позивач) звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Харківського слідчого ізолятора (відповідача) заборгованість в сумі 15213,91 грн. з якої: 12602,02 грн. сума заборгованності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії ( січень та лютий 2012 року), пені, 1143,85 грн. 3% річних 1028,83 грн. інфляційних- 439,21 грн., 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, а саме щодо нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені, оскільки останній є бюджетною неприбутковою установою та фінансується з Державного бюжету України ( а.с.98-99).

Відповідачем заявлене клопотання щодо зменшення розміру штрафних сакнцій ( а.с.108-109).

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 22.05.2012 року по 28.05.2012 року , з 28.05.2012 року по 06.06.2012 року до 10 години.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін судом встановлено, що 01.09.2009 року між АК "Харківобленерго" та Харківським слідчим ізолюятором був укладений договір про постачання електричної енергії №0041.01 (а.с.76-87).

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.2.1 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору,з урахуванням розділів 6,7, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 "Порядок розрахунків" до Договору.

Як встановлено господарським судом, Постачальником електричної енергії та Споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії, додатком до якого сторони узгодили договірні величини споживання електричної енергії, фактичний обсяг якої перевищив договірну величину споживання.

Умовами договору було передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з договором, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Так, в січні 2012 року відповідно до додатку №1 встановлено договірну величину у розмірі 214200 кВт/год. Згідно звіту за січень відповідачем фактично було використано електричну енергію в кількості 224 784 кВт/ год.що перевищувало договірні величини споживання на 10584 кВт/год, про що було складене повідомлення № 726 від 10.02.2012 року про перевищення договірної велични споживання електричної енергії вартість якої становить 3217,54 грн..

На лютий 2012 року відповідно до додатку №1 відповідачу встановлено договірну величину у розмірі 195048 кВт/год. Згідно звіту за лютий відповідачем було використано фактично в кількості 225 918 кВт/год.. Таким чином, відповідач перевищив договірні величини споживання на 30870 кВт/год., про що складене повідомлення № 2728 від 12.03.2012 року про перевищення договірної величини споживання електричної енергії вартість якої становить 9384,48 грн.

Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону "Про електроенергетику" споживачі (крім населення,професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Отже, у разі перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії (постанова Вищого господарського суду України від 29.09.2010 N 6/75).

Борг відповідача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за січень та лютий 2012 року становить 12602,02 грн. який підлягає стягненню з відповідача.

АК "Харківобленерго", як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, та здійснив відпуск електричної енергії Споживачу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та відповідно якого належна до сплати сума становить 1143,85 грн. за період з травня 2011 року по жовтень 2011 року.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд, об"єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов"язання. Враховуючи, що основною причиною невиконання зобов*язань відповідача по договору є те, що він є бюджетною установою, джерелом фінансування є загальний бюджетний фонд, а кошти надходили невчасно, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 90% та стягнути з відповідача пеню в сумі 114,40 грн. В інший частині пені в розмірі 1029,45 грн. відмовити.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 439,21грн. та 3% річних в сумі 1028,83 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з Харківського слідчого ізолятора ( м.Харків, вул.Полтавсткий шлях,99 р/р 35217001000350, 35212006000350, банк ГУДКУ у Харківській області ,МФО 851011, код 08564587) на користь АК"Харківобленерго" ( м.Харків, вул. Плеханівська,149 п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) суму за перевищення договірних величин споживання електричної енергії- 12602,02 грн., інфляційні втртаи- 439,21 грн., 3 % рінчих- 1028,83 грн., пені 114,40 грн., судовий збір 1609,50 грн.

В частині стягнення пені в сумі 1029,45 грн. - відмовити.

Повний текст рішення складено 06.06.2012 року.

Суддя Лаврова Л.С.