Рішення № 26151738, 19.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2012 р.Справа № 5017/2251/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ";

про стягнення 6336,5 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Захарова Ю.О. (за довіреністю);

Від відповідача: Шепель В.С. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 31.07.2012р. за вх. №3412/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" (далі -Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (далі -Відповідач) про стягнення 6 336,50 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на усні пояснення та на доводи викладені у заяві про застосування позовної давності.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

13.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" був укладений Генеральний договір фінансового лізингу № 281 та 16 травня 2008р. Лізингова угода до нього, що є Додатком № 06-281 до Генерального договору, відповідно до якої Відповідачеві у фінансовий лізинг було передано новий автомобіль ГАЗ 2705-434 вартістю 80 880,00 грн.

Позивач одержав кредит в ЗАТ «Донгорбанк»та придбав зазначене вище Майно у третіх осіб. Однак, всупереч вказаним нормам чинного законодавства, умовам Генерального договору, Лізингової угоди зобов'язання щодо здійснення оплати Лізингоодержувачем не виконані.

Строк лізингу за Лізинговою угодою закінчився ще в червні 2011р., але станом на дату подачі позовної заяви передане в лізинг майно продовжує знаходитися у Відповідача, який і не сплачує лізингові платежі, і не повертає майно власнику.

Станом на 20.07.2012р. Позивачем нараховано пеню 435,51 грн., 3% річних від простроченої суми становлять 203,47 грн.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" 5 697,52 грн. заборгованості, простроченим лізинговим платежам, 435,51 грн. пені, 203,47 грн. 3% річних, а всього - 6 336,50 грн.

У судовому засіданні від 19.09.2012 року представником Відповідача було надано заяву про застосування до вимог про стягнення пені спеціальної позовної давності в один рік, яку судом було задоволено на місці.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.ст. 806 - 809 ЦК України, За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Як вище встановлено господарським судом, 13.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" (далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (далі - Лізингоодержувач) був укладений Генеральний договір фінансового лізингу № 281 (далі - Генеральний договір) та 16 травня 2008р. Лізингова угода до нього, що є Додатком № 06-281 до Генерального договору (далі - Лізингова угода), відповідно до якої Відповідачеві у фінансовий лізинг було передано новий автомобіль ГАЗ 2705-434 (далі - Майно) вартістю 80 880,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 06.06.2008р.

Господарським судом встановлено, що Лізингодавець свої зобов'язання за Договором виконав належним чином. З метою виконання своїх обов'язків Позивач одержав кредит в ЗАТ «Донгорбанк»та придбав зазначене вище Майно у третіх осіб.

Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»за користування майном з наймача (Лізингоодержувача) справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Порядок розрахунків та здійснення лізингових платежів визначені розділами «З»Генерального договору та Лізингової угоди.

Так, п. 3.1. Генерального договору визначає, що Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі в терміни та в сумах, які будуть зазначені в Лізинговій угоді; згідно з п. 3.3. Лізингової угоди сплата Лізингоодержувачем чергових лізингових платежів відбувається в терміни, на умовах та у сумах згідно з наведеним в Лізинговій угоді Графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; п. 4 ч. 2 ст. 11 цього Закону - надавати Лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання.

Однак, судом досліджено, що всупереч вказаним нормам чинного законодавства, умовам Генерального договору, Лізингової угоди зобов'язання щодо здійснення оплати Лізингоодержувачем не виконані.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; ст. 229 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані '- невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, згідно з пунктом 8.4.1. Генерального договору фінансового лізингу № 281 від 13.02.2008 р. за невиконання зобов'язань зі своєчасної сплати чергових лізингових платежів Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення.

Станом на 20.07.2012р. пеня складає 435,51 грн., однак судом встановлено, що до вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік, відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд відмовляє Позивачу у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 435,51 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням: встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений законом або договором.

Станом на 20.07.2012р. 3% річних від простроченої суми становлять 203,47 грн.

Крім того, Відповідач порушує вимоги Розділу 5 «Звітність»Лізингових угод, яким передбачено зобов'язання Лізингоодержувача (Відповідача) щоквартально в термін 15 календарних днів після закінчення звітного кварталу письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження Майна (предметів лізингу) шляхом направлення Лізингодавцю Довідки «Про технічний стан Майна»відповідної форми.

На час звернення з позовом, Позивач не отримав жодної інформації щодо місцезнаходження або технічного стану своєї власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як не до кінця обґрунтовані, та не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору за позов слід віднести за рахунок Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, село Малодолинське, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 33832730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" (04073, Київська область, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 33635277, п/р 26008060294196 в філії „Розрахунковий центр" ЗАТ КБ „ПриватБанк" у м. Києві, МФО 320649) 5 697,52 грн. - заборгованості, 203,47 грн. - 3% річних, 1 609,50 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.