Рішення № 26151730, 17.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.12 Справа № 5021/1075/12.

За позовом: Комунального підприємства «Теплогарант»

До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 33 797 грн. 04 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання Р.Б. Малюк

За участю представників:

Позивача - Бєлов Ю.П.

Відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_4

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 33 797 грн. 04 коп. боргу, в тому числі: 21 968 грн. 16 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 10 683 грн. 71 коп. пені, 522 грн. 43 коп. інфляційних витрат, 622 грн. 74 коп. 3% річних та судовий збір по справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого повністю заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволенні, мотивуючи це тим, що договір укладався не з позивачем, а з КП «Тепло» і дія договору закінчилася 01.10.2010р., і що позивач не повідомив відповідача про заміну кредитора у встановленому законом порядку. Також відповідач посилається на те, що позивач невірно розрахував суму заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Між комунальним підприємством «Тепло» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 35\2007 від 15.10.2007р., про постачання теплової енергії на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з терміном дії договору до 01.10.2008р.

Рішенням Конотопської міської ради 5-го скликання 53-ої сесії від 30 червня 2010 року «Про реорганізацію комунальних теплопостачальних підприємств» припинено юридичну особу - комунальне підприємство «Тепло», шляхом приєднання його до комунального підприємства «Теплогарант». Встановлено, що КП «Теплогарант» є правонаступником з питань дебіторсько-кредиторської заборгованості та іншим зобов'язанням КП «Тепло», тому усі права та обов'язки передбачені договором № 35\2007 від 15.10.2007 року, перейшли до КП «Теплогарант», а саме зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію, а відповідно і право по виставленню щомісячних рахунків за спожиту теплову енергію, які відповідач був зобов'язаний оплачувати. На виконання умов цього договору, протягом квітня 2010р., жовтня-грудня 2010р., січня-квітня 2011р., жовтня-грудня 2011р. та січня-квітня 2012р., спочатку КП «Тепло», а з жовтня 2010 року, КП «Теплогарант» надали відповідачу теплову енергію на загальну суму 24768,16 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по договору в частині здійснення оплати виконав частково, а саме розрахувалося за спожиту теплову енергію в сумі 2800 грн.

Відповідно п. 6.5 договору № 35\2007від 15.10.2007 року оплата за фактично спожиту теплову енергію сплачується не пізніше 15-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг.

Відповідно до ст. 5 ГПК України КП «Теплогарант» намагалося врегулювати спір по сплаті заборгованості за теплопостачання у претензійному порядку.

05.07.2011р. та 25.05.2012р., відповідач особисто отримував претензії про сплату заборгованості на суму 11 345,07 грн. та 12 668,16 грн. Після отримання першої претензії відповідач почав частково сплачувати лише з початком опалювального періоду, сплативши 250 грн. - 30.11.2012р., 500 грн. - 16.01.2012р., 350 грн. - 23.01.2012р. та 1000 грн. - 09.02.2012р. Після отримання другої претензії відповідач сплатив 18.06.2012р. - 200 грн., 02.07.2012р. - 200 грн. та 16.07.2012р. -300 грн.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед КП «Теплогарант» склала 21968,16 грн. Сума пені - 10683,71 грн. Сума інфляційних збитків - 522,43 грн. Сума 3% річних - 622,74 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що з 2008 року будинок та частину приміщення, яке ним використовується та розташовані за адресою: м. Конотоп, пр-т Миру, 74, було облаштовано приладами обліку теплової енергії і фактично спожита відповідачем теплова енергія повинна обраховуватись пропорційно площі приміщення виходячи з фактично спожитої теплової енергії.

Абзацом 1 п. 12, п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми заборгованості з урахуванням викладеного.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не обґрунтовано суму заборгованості заявлену до стягнення, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідача про витребування у позивача письмових документів та призначення почеркознавчої експертизи, оскільки не вбачає необхідності у витребуваних документах та проведенні експертизи.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складене 21.09.2012р.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ