Рішення № 26151633, 19.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2012 р.

Справа № 5017/2244/2012

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”

До відповідача: Підприємства з іноземною інвестицією "КРЕДО" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 19151,03 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Максименко (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 01.08.2012 року за вх. № 3440/2012 Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства з іноземною інвестицією "КРЕДО" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Відповідач) в сумі 19151,03 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях, призначених по справі, не з’являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення процесуального документу. Відповідач відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" і Підприємством з іноземною інвестицією «Кредо»у вигляді Товариства з іноземною інвестицією було укладений договір № 6372 від 01.01.2008 року на опалювання офісу, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Маяковського, 7.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», встановлених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 1612 від 20.12.2008 року. Так, протягом 2010 року тариф на теплову енергію за 1 Гкал становив 332,34 грн. Однак, п. 3.3 вказаного рішення передбачено, що у разі зміни ціни на паливно-енергетичні ресурси, купованої теплової енергії, вартості холодної води на підігрів, ставок податків і зборів, рівня заробітної плати, відповідно до законодавчих актів, КП «Теплопостачання міста Одеси»проводить коригування тарифів. Тому згідно «Розрахунку коефіцієнтів коригування тарифів на теплову енергію для бюджетних установ та інших споживачів»від 01.07.2009 року тариф на теплову енергію становив 660,64 грн. за 1 Гкал.

З 01.01.2011 року згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку електроенергетики України від 14.12.2010 року за № 1776 «Про затвердження тарифів на теплову енергію КП «Теплопостачання міста Одеси»тариф на теплову енергію становив 570,30 грн./ Гкал. А з 01.10.2011 року відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року № 133 «Про встановлення тарифів на теплову КП «Теплопостачання міста Одеси»тариф був - 1015,56 грн./ Гкал.

Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією», п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії визначається на опалення розрахунковим способом.

Кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковий період, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря.

Договір у розділі 6 передбачає порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, а саме:

- розрахунковим періодом є календарний місяць;

- споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії;

- кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином, у Відповідача виникло зобов'язання перед Позивачем сплатити суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 18118,86 грн., суму пені, яка склала 508,12 грн., 3% річних, які дорівнюють 407,77 грн. та суму заборгованості з урахуванням індексу Інфляції 116,28 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір № 6372 від 01.01.2008 року на постачання теплової енергії, згідно з яким, Позивач –Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” бере на себе зобов’язання постачати Відповідачу - Підприємству з іноземною інвестицією "КРЕДО" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Споживач) теплову енергію, а Споживач зобов’язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

На підставі п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

На виконання договірних зобов'язань, теплопостачальна організація відпускала теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2, 6.3, 6.4 Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період 01.10.2010 року по 01.06.2012 року, яка складає 18118,86 грн.

Судом встановлено що, взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст. 275-277 ГК України, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.07 року (надалі - Правила), Законом України „ Про житлово-комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 року, Законом України „Про теплопостачання" від 02.06.05 року № 2633-ІУ.

Відповідно до п. 40 Правил, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

До того ж, у відповідності до п. 6.7 Договору в разі несвоєчасного виконання грошового зобов’язання Споживач зобов’язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Тобто боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь план прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу становить 407,77 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за постачання теплової енергії, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу, становить 116,28 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачу становить 508,12 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією "КРЕДО" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (650267, м. Одеса, пров. Маяковського, 7, код ЄДРПОУ 23867397, р/р 2600430230980, в АКБ „Інвестбанк”, МФО 328210) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р 26036300035763 в ПАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 388078, код ЄДРПОУ 34674102) суму боргу у розмірі 18118,86 грн., 508,12 грн. пені, 407,77 грн. 3 % річних, інфляційні витрати 116,28 грн. та суму судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.