Рішення № 26151186, 19.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2012 р.Справа № 5017/2243/2012

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 17424,42 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Максименко О.О. (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_3 (за паспортом);

СУТЬ СПОРУ: 01.08.2012 року за вх. № 3439/2012 Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі -Відповідач) 17424,42 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях, проти позову заперечував у повному обсязі, згідно письмового відзиву наданого до суду від 27.08.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Позивачем - Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" та Відповідачем Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Споживач) було укладено договір № 6416 від 01.10.2007 року на постачання теплової енергії на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст. 275-277 ГК України, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.07 року, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 року, Законом України „Про теплопостачання" від 02.06.2005 року.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлених Постановою № 133 від 30.09.2011 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію КП «Теплопостачання міста Одеси», затвердженої Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією»та п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковий період, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря.

Договір у розділі 6 передбачає порядок розрахунків за теплову енергію, а саме

-розрахунковим періодом є календарний місяць;

-споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній

організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії;

-кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та дотримуватися порядку оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені ним.

На виконання договірних зобов'язань, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4. Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.11.2011 року по 01.06.2012 року, яка складає 16891,15 грн.

Відповідно до п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007 року, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, у тому числі й вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 40 Правил, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

До того ж, у відповідності до п. 6.7 Договору в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Тобто боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь план прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином враховуючи вищевикладене, у відповідача виникло зобов'язання перед Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" сплатити суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 16287,84 грн., суму пені, яка склала 938,57 грн., 3% річних, які дорівнюють 198,01 грн.

17.09.2012 року за вх. № 28391/2012 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надав суду заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких просить суд задовольнити позовну заяву.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1,2,3 ст. 275 Господарського Кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Теплова енергія -це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, згідно ст. 1 Закону України „Про теплопостачання".

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на постачання теплової енергії за № 6416 від 01.10.2007 року, згідно з яким, Позивач -Постачальник послуг, теплопостачальна організація, зобов'язався постачати теплову енергію Відповідачу - Споживачу, а Відповідач в свою чергу зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором вартість товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо розрахунку з позивачем за поставлену теплову енергію, що свідчить про наявність боргу у сумі 16287,84 грн., відповідно до розрахунку заборгованості, наданому до позовної заяви, з зазначенням обсягу та періоду постачання теплової енергії.

Відповідачем під час розгляду справи було надано відзив на позовну заяву відповідно до якого останній заперечує проти пред'явлених до нього позовних вимог, та просить відмовити у позові.

Відповідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачу становить 938,57 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу становить 198,01 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином на момент розгляду справи загальна заборгованість відповідача за послуги, що були надані позивачем на підставі укладеного між сторонами договору становить 17 424, 32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, індетифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (адреса для листування: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, 27; 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р 26036300035763, в ПАТ „Державний ощадний банк України" Філія Одеське міське відділення № 7860, МФО 388078, ЄДРПОУ 34674102 ) заборгованість в сумі 16287,84 грн., пеню в сумі 938,57 грн., суму 3 % річних 198,01 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.