Ухвала суду № 26150581, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 17/301 19.09.12

За скаргоюДержавного підприємства "Донецька залізниця"на бездіяльністьдержавного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

У справі

За позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"До Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавного підприємства "Вугілля України" Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця"Простягнення 621 478 424,17 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Юрченко О.П., довіреність № Н-01/638

від відповідача: Хісорієва С.В., довіреність № 30-12/128-Д від 29.12.2011 р.

від третьої особи: Астрюхін К.А., довіреність № 40 від 22.03.2011 р., Вареник В.В., довіреність № 61 від 10.09.2012 р.

від органу Державної виконавчої служби України: Рубель І.В., довіреність № 4.3-44/4.4/1005 від 02.08.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору № Э -040048.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.11.2010 р. позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця»задоволено частково, стягнено з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»581 692 176,36 грн. основного боргу, 10 000 000,00 грн. пені, 4 837 669,92 грн. трьох процентів річних, 949 555,90 грн. інфляційних збитків, 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10 052,64 грн. витрат, пов'язаних з оплатою експертного дослідження, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 р. у справі № 17/301 апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України»залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 17/301 від 08.11.2010 р. -без змін.

На виконання рішення господарського суду м. Києва № 17/301 від 08.11.10 р. було видано наказ № 17/301 від 17.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2011 р. у даній справі було задоволено заяву Державного підприємства «Вугілля України»про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. № 17/301 та розстрочено виконання зазначеного рішення строком на 12 місяців з квітня 2011 року по березень 2012 року включно зі сплатою щомісяця згідно з наступним графіком:

квітень 2011 р. -15 000 000,00 грн.;

травень 2011 р. -20 000 000,00 грн.;

червень 2011 р. -20 000 000,00 грн.;

липень 2011 р. -40 000 000,00 грн.;

серпень 2011 р. -55 000 000,00 грн.;

вересень 2011 р. -20 000 000,00 грн.;

жовтень 2011 р. -30 000 000,00 грн.;

листопад 20011 р. -60 000 000,00 грн.;

грудень 20111 р. -65 000 000,00 грн.;

січень 2012 р. -60 000 000,00 грн.;

лютий 2012 р. -60 000 000,00 грн.;

березень 2012 р. -53 495 812,12 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2011 р. у справі № 17/301 було виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва № 17/301 від 08.11.2010 р., зазначивши код боржника «32709929» замість «02363095»та внесено виправлення до наказу № 17/301 від 17.02.2011 р., зазначивши код боржника «32709929»замість «02363095».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.11.2011 р. клопотання Державного підприємства «Вугілля України»про зупинення стягнення за наказом господарського суду м. Києва № 17/301 було відхилено.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2011 р. у даній справі скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я. за виконавчим провадженням по наказу господарського суду м. Києва № 17/301 від 17.02.11 р. в частині ненакладення арешту на кошти боржника у строк до 17.11.2011 р., а також у період з 21.11.2011 р. до дати винесення даної ухвали, зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я. вчинити виконавчі дії щодо накладення арешту на грошові кошти боржника ДП «Вугілля України»в сумі 168 851 519,08 грн. на наступних банківських рахунках: - № 260093016513 ПАТ АК «Промінвестбанк»МФО 300012 ЄДРПОУ 32709929, - № 26008301862 ВАТ «Ощадбанк»в м. Києві МФО 300465 ЄДРПОУ 32709929, - № 26002102251001 ПАТ «Альфа-Банк»в м. Києві МФО 300346 ЄДРПОУ 32709929, - № 26000006557001 в АТ КБ «ТК КРЕДИТ»МФО 322830 ЄДРПОУ 32709929, - № 26009013001474 в АТ «Сбербанк Росії»МФО 320627 ЄДРПОУ 32709929, - № 26000010037639 в АТ «Укрексімбанк»МФО 322313 ЄДРПОУ 32709929.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.12.2011 р. заяву Державного підприємства «Вугілля України»про визнання наказу № 17/301 від 17.02.11 р. таким, що не підлягає виконанню було задоволено частково, визнано наказ господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. № 17/301 таким, що не підлягає виконанню частково - на суму 252 951 585 (двісті п'ятдесят два мільйони дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 08 коп., у задоволенні решти вимог, викладених у заяві Державного підприємства «Вугілля України», відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2011 р. у справі № 17/301 клопотання Державного підприємства «Вугілля України»про зупинення стягнення за наказом господарського суду міста Києва № 17/301 від 17.02.11 р. відхилено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. у справі № 17/301 апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України»на ухвалу господарського суду м. Києва від 07.12.2011 р. у даній справі задоволено частково, пункт 3 резолютивної частини зазначеної ухвали змінено та викладено його зміст в наступній редакції: «Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в особі державного виконавця Гречуха О.Я. вчинити виконавчі дії щодо накладення арешту на грошові кошти боржника Державного підприємства «Вугілля України»в сумі 106 067 793,62 грн. на наступних банківських рахунках: - № 260093016513 ПАТ АК «Промінвестбанк»МФО 300012 ЄДРПОУ 32709929, - № 26008301862 ВАТ «Ощадбанк»в м. Києві МФО 300465 ЄДРПОУ 32709929, - № 26002102251001 ПАТ «Альфа-Банк»в м. Києві МФО 300346 ЄДРПОУ 32709929, - № 26000006557001 в АТ КБ «ТК КРЕДИТ»МФО 322830 ЄДРПОУ 32709929, -№ 26009013001474 в АТ «Сбербанк Росії»МФО 320627 ЄДРПОУ 32709929, - № 26000010037639 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313 ЄДРПОУ 32709929», в іншій частині ухвалу господарського суду м. Києва від 07.12.2011 р. у даній справі залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2012 р. було розстрочено виконання рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2010 р. у справі № 17/301 на загальну суму 344 564 605,74 грн. за графіком з лютого 2012 р. до грудня 2012 р. рівними частинами щомісячно.

22.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником Державного підприємства «Донецька залізниця»(далі - скаржник) була подана скарга на бездіяльність державного виконавця.

Скарга на бездіяльність державного виконавця мотивована тим, що державним виконавцем, який здійснює виконавче провадження за зазначеним наказом, Гречухом О.Я., не накладено арешту на кошти боржника та не вжито інших заходів примусового виконання рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2012 р. суддею господарського суду міста Києва Літвіновою М.Є. призначено розгляд зазначеної скарги на 18.07.2012 р.

18.07.2012 р. представником скаржника через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані доповнення до скарги на бездіяльність державного виконавця.

Представником Державного підприємства «Вугілля України»18.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на вищезазначену скаргу на бездіяльність державного виконавця.

У судове засідання 18.07.2012 р. представники позивача та відповідача по справі № 17/301 з'явились, надали свої пояснення по суті скарги.

Представник третьої особи та Державної виконавчої служби України у судове засідання 18.07.2012 р. не з'явились.

У судовому засіданні 18.07.2012 р. судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду скарги на 20.08.2012 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників третьої особи та Державної виконавчої служби України.

Внаслідок помилки скарга на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.06.2012 р. та заява від 22.06.2012 р. про розстрочку виконання рішення по одній справі № 17/301 були передані на розгляд різним суддям, тому Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.07.2012 р. справу № 17/301 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця»про стягнення 621 478 424,17 грн. для подальшого розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було передано судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2012 р. скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання прийнята суддею господарського суду м. Києва Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд скарги призначено на 16.08.2012 р.

У судове засідання 16.08.2012 р. представник позивача (скаржника) з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 16.08.2012 р. не з'явився.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та органу Державної виконавчої служби України у судове засідання 16.08.2012 р. з'явились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання 16.08.2012 р., розгляд скарги Державного підприємства «Донецька залізниця»на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні за наказом господарського суду міста Києва № 17/301 від 17.02.2011 р., відкладено на 19.09.2012 р.

У судове засідання 19.09.2012 р. представники сторін, третьої особи та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з'явились, надали свої пояснення по суті скарги на бездіяльність державного виконавця.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення поданої скарги, враховуючи нижченаведене.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»зазначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження»юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу»дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням, зокрема, вимог ст.ст. 17, 24, 26 - 32, 36, 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця, оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом, не передбачає можливості оскарження всього виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

В силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись вимогами статей 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 03.03.2011 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови направлено боржнику до виконання, стягувану та господарському суду міста Києва до відома.

Судом встановлено, що боржником протягом виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. № 17/301 було добровільно сплачено частину заборгованості.

18.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником скаржника були подані доповнення до скарги на бездіяльність державного виконавця, у яких скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я. за виконавчим провадженням по наказу господарського суду міста Києва № 17/301 від 17.02.20101 р. в частині не накладення арешту на кошти божника, невжиття інших заходів примусового виконання та ігнорування заяв стягувача;

- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я.: збільшити суму накладеного арешту на кошти боржника на банківських рахунках; накласти арешт на кошти Державного підприємства «Вугілля України»на певному банківському рахунку в сумі 136 144 208,96грн.; направити до правоохоронних органів матеріали для притягнення до кримінального відповідальності осіб, винних в навмисному невиконанні рішення суду; звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України Генеральному директору Державного підприємства «Вугілля України»ОСОБА_8;

- за результатом розгляду скарги винести та направити Голові Державної виконавчої служби України окрему ухвалу про виявлені порушення законності у Державній виконавчій службі України та про притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

Дослідивши всі наявні у матеріалах справи документи, проаналізувавши вимоги скаржника, викладені у скарзі на бездіяльність державного виконавця (вх. № 06-24/309 від 22.06.2012 р.) та доповненнях до скарги на бездіяльність державного виконавця (вх. № 0620/21186 від 18.07.2012 р.), суд дійшов висновку про безпідставність посилань скаржника на бездіяльність державного виконавця, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем було накладено арешт на кошти боржника, які знаходились на всіх відомих держаному виконавцю рахунках, про що винесено постанову від 17.11.2011 р. № 24887365.

21.11.2011 р. сторонами виконавчого провадження направлено вимогу державного виконавця, щодо повідомлення залишку боргу станом на день отримання вимоги.

З метою повного та своєчасного виконання наказу господарського суду міста Києва, виданого 17.02.2011 р. № 17/301, ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.20011 р. по справі № 17/301 про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва та ухвали господарського суду міста Києва, винесеної 07.12.2011 р. у справі № 17/301, про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 20.12.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на суму 168 851 519,08 грн.

З метою примусового списання коштів, що містяться на рахунках боржника, державним виконавцем, 17.02.2012 р. виставлено платіжні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання платіжних вимог, списано кошти на загальну суму 6 737 733,45 грн.

14.02.2012 р. до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшла заява стягувача, відповідно до якої стягував повідомив про те, що заборгованість Державного підприємства «Вугілля України»перед скаржником станом на 02.02.2012 р. становить 224 867 793,62 грн., у зв'язку з чим скаржник (стягувач) просить накласти арешт на кошти боржника в межах суми 224 867 793,62 грн.

Окрім того, 27.01.2012 р. було винесено ухвалу про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. у справі № 17/301 до січня 2013 р. включно.

Враховуючи вищенаведене та заяву Державного підприємства «Вугілля України», у якій боржник зобов'язувався самостійно виконувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р., арешт на кошти боржника додатково не накладався, про що було письмово повідомлено скаржника.

Відповідно до платіжного доручення № 570 від 13.03.2012 р. кошти у розмірі 6 063 960,11 грн. було перераховано на користь скаржника.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. ухвалу господарського суду міста Києва 27.01.2012 р. про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. у справі № 17/301 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця»про стягнення 621 478 424,17 грн. за результатами її перегляду за нововиявленими обставинами скасовано. Винесено нову ухвалу, якою розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. у справі № 17/301 на загальну суму 332 299 645,63 грн. на п'ять років (60 місяців) згідно з наступним графіком:

МісяцьРікСума щомісячного погашенняСерпень20125 538 327,43 грн.Вересень20125 538 327,43 грн.Жовтень20125 538 327,43 грн.Листопад20125 538 327,43 грн.Грудень 20125 538 327,43 грн.Січень20135 538 327,43 грн.Лютий20135 538 327,43 грн.Березень20135 538 327,43 грн.Квітень20135 538 327,43 грн.Травень20135 538 327,43 грн.Червень20135 538 327,43 грн.Липень20135 538 327,43 грн.Серпень20135 538 327,43 грн.Вересень20135 538 327,43 грн.Жовтень20135 538 327,43 грн.Листопад20135 538 327,43 грн.Грудень 20135 538 327,43 грн.Січень20145 538 327,43 грн.Лютий20145 538 327,43 грн.Березень20145 538 327,43 грн.Квітень20145 538 327,43 грн.Травень20145 538 327,43 грн.Червень20145 538 327,43 грн.Липень20145 538 327,43 грн.Серпень20145 538 327,43 грн.Вересень20145 538 327,43 грн.Жовтень20145 538 327,43 грн.Листопад20145 538 327,43 грн.Грудень 20145 538 327,43 грн.Січень20155 538 327,43 грн.Лютий20155 538 327,43 грн.Березень20155 538 327,43 грн.Квітень20155 538 327,43 грн.Травень20155 538 327,43 грн.Червень20155 538 327,43 грн.Липень20155 538 327,43 грн.Серпень20155 538 327,43 грн.Вересень20155 538 327,43 грн.Жовтень20155 538 327,43 грн.Листопад20155 538 327,43 грн.Грудень 20155 538 327,43 грн.Січень20165 538 327,43 грн.Лютий20165 538 327,43 грн.Березень20165 538 327,43 грн.Квітень20165 538 327,43 грн.Травень20165 538 327,43 грн.Червень20165 538 327,43 грн.Липень20165 538 327,43 грн.Серпень20165 538 327,43 грн.Вересень20165 538 327,43 грн.Жовтень20165 538 327,43 грн.Листопад20165 538 327,43 грн.Грудень 20165 538 327,43 грн.Січень20175 538 327,43 грн.Лютий20175 538 327,43 грн.Березень20175 538 327,43 грн.Квітень20175 538 327,43 грн.Травень20175 538 327,43 грн.Червень20175 538 327,43 грн.Липень20175 538 327,26 грн. Таким чином, станом на 19.09.2012 р. заборгованість боржника перед стягувачем (скаржником) не встановлена судом та не доведена останнім.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає в діях державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я. порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець діяв згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що на даний момент Державне підприємство «Вугілля України»добровільно виконує ухвалу господарського суду від 25.07.2012 р. у справі 17/301 про розстрочення виконання рішення господарського суду №17/301 від 08.11.2010 р. до липня 2017 р. у відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відсутні підстави для накладення арешту на кошти боржника в межах суми 136 144 208,96 грн.

Дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про те, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух О.Я. під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 17.02.2011 р. № 17/301 діяв у межах та в порядку, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а посилання скаржника на збільшення об'єму арештованих коштів на рахунках боржника, є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, скарга Державного підприємства «Донецька залізниця»на бездіяльність державного виконавця задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для направлення до правоохоронних органів матеріалів справи для притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у навмисному невиконанні рішення суду.

Вимога заявника в частині винесення окремої ухвали про недоліки в роботі Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає з огляду на те, що судом не виявлено при дослідженні питань, зазначених у даній скарзі, порушення законності або недоліки в діяльності Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в розумінні ст. 90 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Державного підприємства «Донецька залізниця»на бездіяльність державного виконавця відмовити.

Суддя О.В. Нечай