Рішення № 26150472, 18.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10679-2012 18.09.12За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Мотив ЛТД»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

про стягнення 51 331, 86 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Забродський В.В. (довіреність № б/н від 01.08.2012 року)

відповідача: представник Лазоренко І.В. (довіреність № 2 від 03.01.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Мотив ЛТД»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»51 331, 86 грн., (у тому числі 49 031, 53 грн. -основного боргу, 1 916, 69 грн. -пеня, 383, 64 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10679-2012 та призначено її розгляд на 04.09.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях оголошувались перерви.

Представник Позивача у судовому засіданні 18.09.2012 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні 18.09.2012 року надав докази часткової сплати основного боргу та довідку за підписом генерального директора та головного бухгалтера, яка підтверджує, що заборгованість Відповідача становить 29 693, 25 грн.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 26.09.2011 року укладено договір № 70, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати комплекс послуг з сервісного (технічного) обслуговування, гарантійного і післягарантійного ремонту автомобілів, які належать Відповідачу марки «Reno»на власному обладнанні, з використанням власних деталей, вузлів, агрегатів (запчастин) та витратних матеріалів, а останній сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання технічного обслуговування автомобілів у період з листопада 2011 року по квітень 2012 року Позивачем підтверджено наданим суду актами виконаних робіт, (копії залучені до матеріалів справи) підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 70 від 26.09.2011 року на суму 62 125, 51 грн.

Згідно пункту 3.3 договору № 70 від 26.09.2011 року оплата вартості виконаних робіт здійснюється Відповідачем протягом тридцяти банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Відповідач повністю не розрахувався за виконані роботи, у зв'язку з чим на момент звернення Позивача до суду заборгованість Відповідача становила 49 031, 53 грн.

Однак, після порушення провадження у справі Відповідач частково сплатив суму основного боргу, що підтверджується наданими останнім платіжними дорученнями № 35392, № 36088, № 36087 від 27.08.2012 року на загальну суму 19 338, 28 грн.

Заборгованість Відповідача на момент прийняття рішення у справі складає 29 693, 25 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт з технічного обслуговування автомобілів підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі 29 693, 25 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.1 договору № 8/2011 від 70 від 26.09.2011 року встановлено, що в разі прострочення Відповідачем строків оплати за виконані роботи за виконані Позивачем роботи відповідним замовленням, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 0, 1 % від несплаченої у строк суми, що підлягає оплаті, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, правомірним буде нарахування пені за період з 15.11.2011 року з урахуванням періодів по кожному окремому акту до 31.07.2012 року.

Тому вимога в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 853, 68 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовної вимоги про стягнення 3 % річних, суд встановив, що вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому розмірі за період з 15.11.2011 року по 31.07.2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Мотив ЛТД»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 31 930, 57 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент звернення Позивача до суду заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок, 67, ідентифікаційний код 32774741) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Мотив ЛТД»(02166, м. Київ, Деснянський район, вулиця Маршала Жукова, будинок, 26; ідентифікаційний код 37676233) 29 693 (двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 25 коп. -основного боргу, 1 853 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн. 68 коп. -пеня, 383 (триста вісімдесят три) грн. 64 коп. -3 % річних та 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 52 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 19.09.2012 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк