Рішення № 26150326, 26.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р. Справа № 5010/838/2012-27/39

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Мартиненко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь", (вул. Легоцького, 9/14, м.

Ужгород, Закарпатська область, 88015)

до відповідача: Дочірньої компанії "Укртрансгаз" ПАТ НАК "Нафтогаз України" (вул.

Кловський Узвіз, 9/1, Печерський район, м. Київ, 01021) в особі Управління

магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (вул. Нежалежності, 48, м.

Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76000)

про стягнення заборгованості за договором № 110705838 від 12.07.2011 року в сумі 102 161, 03 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: Хатьков В.І. - представник, (паспорт серія ВО № 486062 виданий 05.06.1998 року Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, довіреність від 23.07.2012 року).

Від відповідача: Яцишин І.В. - представник, (паспорт серія СС № 070653 виданий 31.07.1996 року Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області, довіреність № 861 від 29.12.2011 року).

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" ПАТ НАК "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про стягнення 102 161, 03 гривень заборгованості за неналежне виконання договору № 110705838 від 12.07.2011 року в сумі 102 161, 03 гривень, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2 043, 22 гривень.

Ухвалою суду від 16.07.2012 року порушено провадження у справі № 5010/838/2012-27/39 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.07.2012 року.

Ухвалами суду від 26.07.2012 року, 09.08.2012 року розгляд справи відкладався на 09.08.2012 року та 12.09.2012 року відповідно, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання повноважних представників відповідача та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2012 року, у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 17.09.2012 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2012 року.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні від 09.08.2012 року позовні вимоги визнав частково, у зв'язку із чим просив суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 100 444, 48 гривень, а в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 716, 55 гривень, у задоволенні даних позовних вимог відмовити, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (а. с. 49 - 50).

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

12.07.2011 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" (виконавець) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" ПАТ НАК "Нафтогаз України" (замовник) укладено договір № 110705838, який по своїй правовій природі є договором підряду. Згідно даного договору виконавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до кошторису (який є невід'ємною частиною даного договору), на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні послуги: ремонт теплоізоляції блоку регенерації ДЕГу № 1, Богородчанське ВУПЗГ (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору загальна сума договору становить 185 544, 14 гривень, в тому числі ПДВ - 30 924, 02 гривень.

Оплата за цим договором проводиться після виконання робіт на протязі 30-ти днів з моменту надання актів виконаних послуг (п. 2.1. договору).

У відповідності до п. 3.1. договору виконавець повинен приступити до виконання робіт не пізніше як через 15 календарних днів з моменту підписання договору і виконати роботи, передбачені п. 1.1. цього договору на протязі 15-ти днів.

Замовник зобов'язаний оплатити виконавцеві роботу, передбачену п. 1.1. договору (п. 4.2.1. договору).

Сторони домовились, що три проценти річних на суму боргу за порушення строків здійснення розрахунків та інфляція на суму боргу не нараховується (п. 5.6. договору).

Згідно п. 7.2. договору якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, у порядку визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.

Сторони у договорі визначили, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, але в будь - якому випадку до 31 грудня 2011 року (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме провів ремонт теплоізоляції блоку регенерації ДЕГу № 1, Богородчанське ВУПЗГ, що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, який підписаний обома сторонами та містить запис, що загальна вартість виконаних робіт складає 183 444, 48 гривень, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрат/ за липень 2011 року (форма № КБ-3) та податковою накладною № 32 від 30.07.2011 року, копії яких міститься в матеріалах справи (а. с. 14 - 20, а. с. 24).

Однак, всупереч вимогам договору, відповідач борг у повному обсязі не сплатив, а тільки частково 12.04.2012 року погасив заборгованість перед позивачем в сумі 83 000, 00 гривень, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем на суму 100 444, 48 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 13.06.2012 року доданим позивачем до матеріалів справи (а. с. 26).

29.05.2012 року позивач надіслав на адресу структурного підрозділу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" ПАТ НАК "Нафтогаз України" - Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" претензію, в якій просив відповідача терміново погасити існуючу заборгованість в сумі 100 444, 48 гривень (а. с. 23).

Однак, відповіді на претензію відповідач не надав, борг не погасив.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач належним чином не виконав своє грошове зобов'язання щодо оплати існуючої заборгованості, згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 1 716, 55 гривень за період з 01.10.2011 року по 01.06.2012 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 100 444, 48 гривень - заборгованості за виконані роботи, згідно договору № 110705838 від 12.07.2011 року, є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат то слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дослідивши матеріали справи, зокрема договір № 110705838 від 12.07.2011 року встановив, що у даному договорі сторони, у відповідності з п. 5.6. домовились, що три проценти річних на суму боргу за порушення строків здійснення розрахунків та інфляція на суму боргу не нараховується. Що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом не застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 5.6. договору № 110705838 від 12.07.2011 року, яка не суперечить висновкам законодавства.

В свою чергу, у відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 625 ЦК України та п. 5.6. договору № 110705838 від 12.07.2011 року - інфляційні втрати за весь час прострочення нараховані позивачем безпідставно. Тому, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрати за весь час прострочення в сумі 1 716, 55 гривень - відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 204, 509, 526, 530, 625, 627, 629, 837, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" (вул. Легоцького, 9/14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015) до відповідача Дочірньої компанії "Укртрансгаз" ПАТ НАК "Нафтогаз України" (вул. Кловський Узвіз, 9/1, Печерський район, м. Київ, 01021) особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (вул. Нежалежності, 48, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76000) про стягнення 102 161, 03 гривень заборгованості згідно договору № 110705838 від 12.07.2011 року - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" ПАТ НАК "Нафтогаз України" (вул. Кловський Узвіз, 9/1, Печерський район, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код: 30019801) особі Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (вул. Нежалежності, 48, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76000, ідентифікаційний код: 00153133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" (вул. Легоцького, 9/14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015, ідентифікаційний код: 13599852) - 100 444, 48 гривень (сто тисяч чотириста сорок чотири гривні сорок вісім копійок) заборгованості згідно договору № 110705838 від 12.07.2011 року та 2 008, 89 гривень (дві тисячі вісім гривень вісімдесят дев'ять копійок) - сплаченого судового збору.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрати за весь час прострочення в сумі 1 716, 55 гривень (одна тисяча сімсот шістнадцять гривень п'ятдесят п'ять копійок) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 26.09.12