Рішення № 26150184, 24.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.12 р. Справа № 5006/14/25пн/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ЯМЗ»,

ЄДРПОУ 36479381, м.Ясинувата

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртусес»,

ЄДРПОУ 35580707, м.Донецьк

про визнання відсутнім права на укладення договору

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Огороднік Д.М.

Суддя Демідова П.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт ЯМЗ», м.Ясинувата, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртусес», м.Донецьк, про визнання відсутнім права у відповідача на укладення договору купівлі-продажу від 09.02.2010р., укладеного між ТОВ «Віртусес», ТОВ «Комфорт ЯМЗ» та ТОВ «Естарс».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність оспорюваного договору купівлі-продажу від 09.02.2010р. вимогам ст.207 Цивільного кодексу України, оскільки він був підписаний з боку відповідача особою, що не мала повноважень на укладення договору через відсутність відповідних рішень загальних зборів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень рекомендованої кореспонденції від 25.01.2012р., 08.02.2012р., 28.02.2012р., 21.03.2012р., 21.05.2012р., 16.08.2012р., 06.09.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

09.02.2010р. між ТОВ «Віртусес» (продавець) та ТОВ «Комфорт ЯМЗ» (покупець), ТОВ «Естарс» (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупці купили об'єкт нерухомості - будівлі, що знаходяться за адресою: Донецька обл., м.Ясинувата, вул.Артема, 31, у таких частках: ТОВ «Комфорт ЯМЗ» купує 80%, ТОВ «Естарс» - 20%.

Як вбачається з договору купівлі-продажу, вказаний вище договір було підписано з боку ТОВ «Віртусес» - директором Ільїним Дмитром Сергійовичем, з боку ТОВ «Комфорт ЯМЗ» - директором Зеленя Геннадієм Анатолійовичем та з боку ТОВ «Естарс» - директором Яворським Андрієм Михайловичем.

Згідно з абзацом 1 договору купівлі-продажу від 09.02.2010р. при його укладенні від імені продавця на підставі статуту, протоколу №2 від 06.07.2009р. та протоколу №6 від 01.02.2010р. діяв Ільїн Дмитро Сергійович.

Проте, як вказує позивач, ніяких рішень щодо укладання спірного правочину, загальними зборами учасників ТОВ «Віртусес» не приймалось.

Таким чином, за твердженням позивача, у ТОВ «Віртусес» були відсутні будь-які правові підстави на підписання договору від 09.02.2010р.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання відсутнім права у відповідача на укладення договору купівлі-продажу від 09.02.2010р., укладеного між ТОВ «Віртусес», ТОВ «Комфорт ЯМЗ» та ТОВ «Естарс».

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як встановлено судом, обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на відсутність у ТОВ «Віртусес» будь-яких правових підстав на підписання договору від 09.02.2010р., у зв'язку з відсутністю відповідних рішень загальних зборів учасників ТОВ «Віртусес» щодо укладання спірного правочину.

Згідно із ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписом ст.79 Господарського кодексу України господарські товариства є юридичними особами та можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом, зокрема, й шляхом укладання господарських договорів.

При цьому, господарський суд зазначає, що в даному випадку способом захисту прав позивача могло бути визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2010р., що цілком буде узгоджуватися зі способами захисту, визначеними ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України. Проте, відповідних вимог позивачем не заявлено.

Таким чином, за висновками суду, позивачем при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами обрано неналежний спосіб захисту.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання відсутнім права у відповідача на укладення договору купівлі-продажу від 09.02.2010р., укладеного між ТОВ «Віртусес», ТОВ «Комфорт ЯМЗ» та ТОВ «Естарс», підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт ЯМЗ», м.Ясинувата до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртусес», м.Донецьк про визнання відсутнім права у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртусес», м.Донецьк на укладення договору купівлі-продажу від 09.02.2010р., укладеного між ТОВ «Віртусес», ТОВ «Комфорт ЯМЗ» та ТОВ «Естарс».

В судовому засіданні 24.09.2012р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Демідова П.В.

Суддя Огороднік Д.М.