Рішення № 26149913, 24.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.12р. Справа № 21/5005/7736/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОБУДСЕРВІС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА ТОГРОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 267 279,46 грн. за договором поставки нафтопродуктів № 03/09-10 від 31.03.2009 р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Алефіренко К.С., дов. № 04/09-01 від 04.09.12р.

від відповідача - Кириченко О.А., дов. № 1-04/49-НТК від 17.09.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в розмірі 267 279,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 03/09-10 від 31.03.2009 р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги викладенні у позовній заяві в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА ТОГРОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (надалі - Покупець, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОБУДСЕРВІС" (надалі - Постачальник, Позивач) укладено договір поставки нафтопродуктів № 03/09-10 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передавати нафтопродукти (надалі - Товар) в асортименті, в кількості, по цінам і в строки, встановлених у згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити за Товар визначеною Специфікаціями грошову суму.

Відповідно до п. 7.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2009 р.

Ціна поставленого Товару узгоджується для кожної партії окремо і відображається у відповідній Специфікації до договору (п.4.1. Договору).

Загальна сума договору складає суму вартості поставленого Товару, узгодженого в Специфікації до цього договору (п.4.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору термін поставки товару : до 31.12.2009 р.

Згідно з п.1.2. Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент відповідної видаткової накладної.

На виконання вимог Договору Позивач у повному обсязі поставило Відповідачу Товар, визначений у Специфікації № 1, на загальну суму 4 104 765,46 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 31.03.2009 р. та рахунком-фактури № СФ-0000006 від 31.03.2009 р.

Пунктом 3.1. передбачено, що покупець зобов'язується провести оплату Товару до 31.12.2009 року.

Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку Позивача Відповідачем було частково перераховано на розрахунковий рахунок Позивача вартість поставленого Товару за платіжними дорученнями № 1295 від 30.07.2009 р., № 1496 20.10.2009 р. та № 1677 від 28.12.2009 р. лише в сумі 3 837 486,00 грн. (а.с. 19-20).

Отже, Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого Позивачем Товару не виконав, у зв'язку з чим на даний час заборгованість у сумі 267 279,46 грн. не погашена.

20.08.2012р. між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 20.08.2012р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 267 279,46 грн. Акт звірки взаємних розрахунків підписано повноважними представниками сторін, підписи скріплено печатками підприємств (а.с. 21).

В результаті неповної оплати отриманого Відповідачем Товару, за останнім утворилась заборгованість в сумі 267 279,46 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

У відзиві на позов відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за отриманий товар у розмірі 267 279,46 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 78, 82-85, 87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА ТОГРОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Миронова, буд. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23020904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОБУДСЕРВІС" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30371893) основний борг у розмірі 267 279,46 грн. (двісті шістдесят сім тисяч двісті сімдесят дев'ять грн. 46 коп.), витрат по сплаті судового збору у розмірі 5 345,59 грн. (п'ять тисяч триста сорок п'ять грн. 59 коп.), про що видати наказ

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 25.09.2012р.