Рішення № 26149747, 18.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.12р. Справа № 14/5005/7260/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", 96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м.Дніпропетровськ, ГСП, пр. К.Маркса, 108

про стягнення 2407,68 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Москаленко О.А. - представник за довіреністю № 92 від 30.12.2011 року

Від відповідача Шляєв І.В. - провідний юрисконсульт за довіреністю № 80 від 01.01.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу в розмірі 2407,68 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані спричиненням позивачу майнової шкоди із-за недостачі вантажу.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позов від 18.09.2012 року) посилаючись на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг", як постачальником, та Відкритим акціонерним товариством "Кримський содовий завод", як покупцем, було укладено договір поставки № 4600002876 згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію по маркованому складу, цінам і в кількості, зазначеним у відповідних специфікаціях до даного договору.

Як встановлено матеріалами справи, 23.04.2012 року на адресу позивача - ПАТ "Кримський содовий завод" за накладною № 50688522 надійшла продукція (антрацит) (а. с. 15).

Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником коксового горішку є ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Вантаж прибув на ст. Красноперекопськ Придніпровської залізниці та виданий позивачу з нестачею 3300 кг, про що складено комерційний акт від 23.04.2012 року серії АА за № 043688/24 (а. с. 17).

При складанні комерційного акту виявлено наступне: недостача складає 3300 кг. Навантаження нижче бортів 30-40 см. По всій поверхні вантажу маркування відсутнє і сліди її нанесення не має. Течія, поглиблення вісудні, люки, двері закриті. За документами вантаж маркований двома паралельними смугами по довжині вагону вапняком. В графі найменування вантажу значиться "завантажений нижче бортів" розміри не зазначені. Вантаж прибув в технічно справному вагоні. Вантаж, якого не достає, у вагоні вміститися міг. Перевантаження здійснено на справних, приписних 150 тоних вагових отримаувача.

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

За приписами ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.

Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.

Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позовні вимоги про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у розмірі 2407,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, ГСП, пр. К.Маркса, 108, р/р 26038000002001 у ДФ "Експрес-Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, р/р 260070504303 в АБ "Клирінговий Дім", МФО 384920, ЄДРПОУ 05444576) 2407 (дві тисячі чотириста сім) грн. 68 коп. - збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Суддя С.П. Панна Повне рішення складено - 24.09.2012 року.