Рішення № 26147316, 20.09.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/19030/12

2-5305/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У серпні 2012 року ПАТ «Комерційний банк «Експобанк»звернувся в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до кредитного договору № 61/АК-2007 від 24 вересня 2007 року, який був укладений між ТОВ «Комерційний банк «Експобанк»(ТОВ «Комерційний банк «Експобанк»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», яке є правонаступником всіх прав і обов'язків ТОВ «Комерційний банк «Експобанк») та ОСОБА_1, останній було видано кредит в сумі 32000 доларів США строком до 24 жовтня 2014 року зі сплатою 12 % річних.

Відповідачем порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, не виконуються взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1. зазначеного кредитного договору простроченням повернення кредиту або його частини (при встановлені банком графіку повернення кредиту) та/або сплати процентів є порушення позичальником строків, що передбачені цим договором або встановлені банком відповідно до цього договору, або передбачені угодами до цього договору для повернення кредиту та/або сплати процентів.

Станом на 25 липня 2012 року відповідачем прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом, комісії та пені становить 243091 долар США, що за курсом Національного банку України на 25 липня 2012 року становить 1943030 гривень 67 копійок та 114740 гривень 57 копійок, з яких:

- 13600 доларів 88 центів США -заборгованість за кредитом;

- 32 долари 02 центи США -нараховані проценти;

- 16151 долар 57 центів США -прострочена заборгованість по кредиту;

- 10963 долари 15 центів США -прострочена заборгованість по нарахованих процентам;

- 9790 гривень 61 копійка -прострочена заборгованість за нарахованою комісією;

- 110995 доларів 67 центів США -пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 91348 доларів 25 центів США -пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів;

- 104949 гривень 96 копійок -пеня за несвоєчасну сплату щомісячної комісії.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач та її представник проти задоволення позову заперечували. Пояснили суду, що поручителем по кредитному договору виступало ТОВ «АвтоБізнес Україна», але позов до товариства не пред'явлений. Кредит отримувався для придбання автомобіля. ТОВ «АвтоБізнес Україна»вилучило предмет застави (автомобіль) під гарантією погашення заборгованості за кредитним договором. Проте кредит не погашений та автомобіль не повернутий. Стосовно працівників ТОВ «АвтоБізнес Україна»розслідується кримінальна справа. Відповідач не отримувала останню вимогу позивача про необхідність погашення заборгованості. Виникнення заборгованості за кредитом пов'язане з об'єктивними обставинами - неправомірними діями ТОВ «АвтоБізнес Україна». Зазначають, що кредитний договір укладений в іноземній валюті, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а також сума нарахованої пені значно перевищує основну суму заборгованості.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Комерційний банк «Експобанк»та відповідач ОСОБА_1 24 вересня 2007 року уклали кредитний договір на суму 32000 доларів США строком до 24 жовтня 2014 року зі сплатою 12 % річних, що підтверджується наданою суду копією кредитного договору № 61/АК-2007 (а.с. 33-34).

ТОВ «Комерційний банк «Експобанк»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», яке є правонаступником всіх прав і обов'язків ТОВ «Комерційний банк «Експобанк»(а.с. 54-57).

Відповідач свої зобов'язання за умовами укладеного договору не виконує.

Відповідно до п. 5.1. зазначеного кредитного договору простроченням повернення кредиту або його частини (при встановлені банком графіку повернення кредиту) та/або сплати процентів є порушення позичальником строків, що передбачені цим договором або встановлені банком відповідно до цього договору, або передбачені угодами до цього договору для повернення кредиту та/або сплати процентів.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови Кредитного договору не виконуються, кредит не повертається.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 25 липня 2012 року наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 7-31).

Станом на 25 липня 2012 року відповідачем прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом, комісії та пені становить:

- 13600 доларів 88 центів США, що за курсом Національного банку України на 25 липня 2012 року становить 108711 гривень 83 копійки -заборгованість за кредитом;

- 32 долари 02 центи США, що за курсом Національного банку України на 25 липня 2012 року становить 255 гривень 93 копійки -нараховані проценти;

- 16151 долар 57 центів США, що за курсом Національного банку України на 25 липня 2012 року становить 129099 гривень 49 копійок -прострочена заборгованість по кредиту;

- 10963 долари 15 центів США, що за курсом Національного банку України на 25 липня 2012 року становить 87628 гривень 45 копійки -прострочена заборгованість по нарахованих процентам;

- 9790 гривень 61 копійка -прострочена заборгованість за нарахованою комісією;

- 16151 долар 57 центів США, що за курсом Національного банку України на 25 липня 2012 року становить 129099 гривень 49 копійок -пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 10963 долари 15 центів США, що за курсом Національного банку України на 25 липня 2012 року становить 87628 гривень 45 копійки -пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів;

- 9790 гривень 61 копійка -пеня за несвоєчасну сплату щомісячної комісії.

Посилання відповідача на неправомірність укладення договору в іноземній валюті та відсутність у банку ліцензії на здійснення валютних операцій як на підставу для відмови в задоволенні позову не ґрунтується на законі з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У ч. 3 ст. 533 ЦК України зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено право банку на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) здійснювати валютні операції, в т.ч. надавати кредити у іноземній валюті фізичним особам, та відповідно вимагати виконання зобов'язання в іноземній валюті.

У підпунктах «в», «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»зазначено, що індивідуальної ліцензії потребує така операція, як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Чинним законодавством не визначено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483), використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМ України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

У матеріалах справи міститься копія банківської ліцензії № 15, дозволу № 15-2 та додатку до дозволу № 15-2 (а.с. 58-61).

Вбачається, що наявність відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України у позивача для здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Не є підставою для відмови в задоволенні позову і посилання представника відповідача на те, що його довіритель не отримувала останню вимогу банку про погашення заборгованості, остільки такі вимоги направлялись та вручались належним чином відповідачу неодноразово (а.с. 42-48).

Позивачем також нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 110995 доларів 67 центів США, пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів у розмірі 91348 доларів 25 центів США та пеня за несвоєчасну сплату щомісячної комісії в розмірі 104949 гривень 96 копійок.

Нарахована сума пені значно перевищує розмір збитків за договором (13600 доларів 88 центів США -заборгованість за кредитом, 32 долари 02 центи США -нараховані проценти, 16151 долар 57 цент США -прострочена заборгованість по кредиту, 10963 долари 15 центів США -прострочена заборгованість по нарахованих процентам, 9790 доларів 61 цент США -прострочена заборгованість за нарахованою комісією), які складають 50538 доларів 23 центи США.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає за можливе зменшити розмір пені:

- пені за несвоєчасне повернення кредиту до суми простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 16151 долару 57 центів США;

- пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів до суми простроченої заборгованості по нарахованих процентам у розмірі 10963 долари 15 центів США;

- пені за несвоєчасну сплату щомісячної комісії до суми простроченої заборгованості за нарахованою комісією в розмірі 9790 гривень 61 копійки.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір у розмірі 3219 гривень.

Керуючись статтями 192, 509, 525, 526, 530, 533, 551, 610, 625, 626, 627, 1054, 1055 ЦК України, статями 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»заборгованість за кредитом у розмірі 13600 доларів 88 центів США; нараховані проценти в розмірі 32 долари 02 центи США; прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 16151 долар 57 центів США; прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 10963 долари 15 центів США; прострочену заборгованість за нарахованою комісією в розмірі 9790 гривень 61 копійку; пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 16151 долар 57 центів США; пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в розмірі 10963 долари 15 центів США; пеню за несвоєчасну сплату щомісячної комісії в розмірі 9790 гривень 61 копійку та судовий збір у розмірі 3219 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: