Рішення № 26145290, 07.08.2012, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 2108/1834/2012

Провадження №2/2108/994/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

при секретарі Роман Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори Голопристанського району Херсонської області, Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про визнання права власності на корпоративні права та банківські вклади в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовами до державної нотаріальної контори Голопристанського району Херсонської області про визнання за нею права власності як спадкоємиці за законом на 840 простих іменних акцій ВАТ «Рівнеазот», які належали на підставі сертифікату № 3035 від 11.12.2000 року її померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 батьку ОСОБА_2 та на визнання за нею права власності як спадкоємиці за заповітом на 840 простих іменних акцій ВАТ «Рівнеазот», які належали на підставі сертифікату № 3034 від 11.12.2000 року її померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3, а також на визнання за нею права власності як спадкоємиці за заповітом на вклади в Ощадбанку України, відкриті в Голопристанському відділенні банку с. Геройське на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які належали на підставі ощадних книжок її померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3. В позовах позивачка посилається на те, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті своїх батьків, а саме після смерті батька ОСОБА_2 вона є спадкоємицею за законом, а після смерті матері - ОСОБА_3 вона є спадкоємицею за заповітом, складеним матір'ю 08.08.2002 року, посвідченого секретарем Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області 08.08.202 року, зареєстровано в реєстрі під номером 39. З метою належного оформлення своїх прав на майно, яке залишилося після смерті батьків, вона звернулася до відповідача із відповідною заявою, але їй було безпідставно відмовлено. З посиланням на ст. ст. 321, 328, 392, 1268 ЦК України просила задовольнити позови.

В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги, викладені у позовних заявах, наполягала на їх задоволенні, з підстав, зазначених у позові.

Відповідач (Державна нотаріальна контора Голопристанського району Херсонської області) у судове засідання свого представника не направив, надав до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Представник співвідповідача (Геройська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, яка залучена співвідповідачем ухвалою суду від 09.07.2012 року) ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_2 (а. с. 6), після смерті якого залишилося майно - 840 простих іменних акцій ВАТ «Рівнеазот» (а. с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 (а. с. 13), після смерті якої залишилося майно - 840 простих іменних акцій ВАТ «Рівнеазот» та вклади в Ощадбанку України, відкриті в Голопристанському відділенні банку с. Геройське на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (а. с. 15-20).

Позивачка є спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька та спадкоємицею за заповітом після смерті матері (а. с. 14).

У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року), який був чинним на момент відкриття спадщини після смерті батька позивачки, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 позивачка з ним не проживала (а. с. 5 - на звороті), із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом шести місяців після смерті батька не зверталася, позивачка не є такою, що прийняла спадщину після смерті батька.

Доказів перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі між собою та доказів постійного проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивачкою не надано.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає при йняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Оскільки позивачка на момент відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 з останньою постійно не проживала (а. с. 5 - на звороті) і не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України (а. с. 39), позивачка не прийняла спадщини після смерті матері ОСОБА_3

Норма ст. 1228 ЦК України встановлює, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (до прийняття Цивільного кодексу України, введено в дію з 01.01.2004 року, грошовий вклад, стосовно якого було зроблено розпорядження банку на випадок смерті, згідно з вимогами ЦК УРСР не входив до складу спадщини, відповідні свідоцтва про право на спадщину не видавалися і вклад спадкоємцю видавався безпосередньо в банку). Вкладник має право розпорядитися правом на вклад в банку(фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

Отже, для отримання вкладу, незалежно від способу розпорядження ним, спадкоємцеві необхідно в порядку спадкування отримати свідоцтво про право на спадщину.

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року № 20/5, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого відсутнє заповідальне розпорядження, після смерті вкладника видається нотаріусом спадкоємцям на загальних підставах.

Кошти, що знаходяться на рахунках в банку або іншій фінансовій установі, хоча і стають об'єктом права вимоги спадкоємця після прийняття спадщини, але фактично можуть бути одержані не раніше оформлення правовстановлюючого документу на вклад - свідоцтва про право на спадщину, і пред'явлення його до банку (фінансової установи).

Таким чином, спадкоємцеві вкладника, незалежно від того, чи спадкування здійснюється згідно із законом, заповітом або заповідальним розпорядженням, необхідно звернутися до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з дня смерті вкладника з відповідною заявою.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування).

Таким чином, оскільки позивачка не зверталася до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своїх батьків та із заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину після смерті своїх батьків, і, відповідно нотаріус не виносив письмової постанови про відмову позивачці у видачі зазначених свідоцтв про право на спадщину, звернення позивачки до суду є передчасним, а позовні вимоги задоволенню не підлягають як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 16, 1220, 1222, 1223, 1228, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовів ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори Голопристанського району Херсонської області, Геройської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про визнання права власності на корпоративні права та банківські вклади в порядку спадкування відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. М. Сіянко