Рішення № 26143685, 20.09.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/15524/12

Номер провадження 2/1522/9316/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р. Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,

при секретарі -Домніковій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Міський центр гуманітарної допомоги інформаційного та господарчого забезпечення», третя особа директор комунальної установи ОСОБА_2, по скасування наказу № 159-к від 17.09.2009 року про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд -

В С Т А Н О В И В :

25 липня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Комунальної установи «Міський центр гуманітарної допомоги інформаційного та господарчого забезпечення»( далі КУ), третя особа директор комунальної установи ОСОБА_2 про скасування наказу № 159-к від 17.09.2009 року про його звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов'язків по п. 1 ст. 41 КЗпП України, поновлення на роботі на посаді яку займав позивач до звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 вересня 2009 року з урахуванням індексу інфляції. Позов обґрунтований тим, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було мотивовано не виконанням наказу № 62 від 19.05.2009 року, що виданий на виконання іншою установою Департаментом праці та соціальної політики ОМР, з яким останній не знаходився у трудових відношеннях. Також послався на порушення строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме через чотири місяця після видання наказу № 62 ( а.с.2-11)

11 листопада 2011 року позивач звернувся з клопотанням про поновлення строків звернення до суду, в якому послався на порушення строків подачі позову з поважним причин, у зв'язку з тим що позивач не є фахівцем права. Після прийняття 25.07.2011 року Приморським районним судом м. Одеси рішення про відмову у задоволенні його позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу він у той же день звернувся з новим позовом, в якому доповнив вимоги про скасування наказу про звільнення ( а.с 75-76).

16 березня 2011 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси провадження по справі було закрите на підставі ч. 2 ст. 205 ЦПК України, з посиланням що обставини викладені у рішенні суду від 25.07.2011 року цілком співпадають із вимогами позивача по даній справі ( а.с 89.)

25 травня 2012 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області ухвала суду першої інстанції про закриття провадження по справі скасоване за апеляцією ОСОБА_3. Аналізуючи матеріали справи, колегією апеляційного суду зроблений висновок, що згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.07.2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що без скасування наказу про звільнення відсутні підстави для поновлення на роботі, тобто правильність звільнення позивача судом не перевірялися. В ухвалі зроблений висновок що неможливо вважати, що позивачем заявлено позов з тих самих підстав та неможливо вважати, що спір між сторонами уже вирішено судом по суті. ( а.с. 23-24, 107, 112-114).

04 липня 2012 року справа прийнята до подальшого розгляду та призначена до провадження.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору та позовних вимог у повному обсязі. Підтвердив, що наказ про звільнення № 159-к від 17 вересня 2009 року отримав під розписку в день його оформлення. Зазначив, що не має юридичних знань, тому йому не було відомо що з вимогами про поновлення на роботі потрібно одночасно оскаржувати наказ про звільнення та що звернення до суду по трудовим спорам обмежене строками. Підтвердив, що вже звертався до суду за захистом своїх прав з вимогами поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку зі звільненням, але рішенням Приморського районного суду м. Одеси у задоволенні позову було відмовлене з посиланням на наявність не скасованого та не визнаного незаконним наказу про звільнення від 17.09.2009 року. Тобто, при первинному звернені до суду він помилявся у правильності складення позовних вимог по трудовому спору щодо поновлення на роботі.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудового спору без розгляду справи по суті. Надала до матеріалів справи письмові заперечення з додатками письмових доказів, якими доводила відсутність поважних причин пропуску позивачем процесуального строку звернення до суду та неправомірність позову по суті вимог. Наполягала на тому що позивачу при розгляді первинної справи неодноразово було роз'яснене головуючим, щодо можливості звеличення позовних вимог по скасуванню наказу про звільнення, але ОСОБА_1 у встановлені процесуальні строки цього не зробив. У свою чергу, вказала на те що матеріалами справи підтверджуються обставини обізнаності ОСОБА_1 про обмежені законодавством строки звернення до суду за вирішенням трудового спору, щодо оскарження наказу про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності ( а.с. 19-36,).

Оцінивши доводи та заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що слід відмовити позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору та у задоволенні позову з цих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно до наказу № 159-к від 17 вересня 2009 року ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності зі звільненням останнього з посади заступника директора Комунальної установи «Міський центр гуманітарної допомоги інформаційного та господарчого забезпечення»за одноразове грубе порушення трудової дисципліни по п. 1 ст. 41 КЗпП України. Зі змісту наказу вбачається, що виявлене грубе порушення стялося у виявленому невиконанні доручення директора щодо надання відповідної інформації, тобто не має будь-якого посилання на не виконання наказу № 62 від 19 травня 2009 року що виданий директором Департаментом праці та соціальної політики ОМР. ( а.с. 3 -4). З матеріалів справи наданих з запереченням відповідача ( а.с 25-36, 43-66) слідує, що виявлене та заактоване службовим розслідуванням грубе порушення трудової дисципліни невиконанням позивачем вказівки директора КУ від 08.09.2009 року. Таким чином, доводи позивача щодо неправомірності звільнення у зв'язку з невиконанням позивачем наказу № 62 іншої установи з якою останній не мав трудових відносин є помилковим.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, суд визнає, що не доказуються обставини, яки встановлені згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси № 2-2984\11 від 25.07.2011р. ( а.с. 23-24, 107) по трудовому спору за позовом ОСОБА_1. Зі змісту рішення вбачається, що ОСОБА_1 в межах встановлених строків звернувся до суду за вирішенням трудового спору щодо поновлення на роботі, але без вимог скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 159-к згідно якого був звільнений. Також підтверджується, що під час розгляду справи позивачем був змінений предмет позовних вимог, тобто це права було роз'яснене та відомо позивачу. Також, у 2011 році ОСОБА_3 звертався у передбачені строки з позовною вимогою про скасування іншого наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно якого йому була об'явлена догана, тобто це право також було відоме позивачу.

Суд враховує пояснення позивача ОСОБА_3, що дійсно при розгляді справи № 2-2984\11 головуючим суддею неодноразово роз'яснювалося право на звеличення позову, щодо можливості пред'явлення вимоги про скасування наказу № 159-к згідно якого він був звільнений.

Згідно до положень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.1992, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів") встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Зі змісту ст. 233 уявляється виправданим обчислювати строк звернення до суду з дня, коли вчинено більш ранню дію. Такий висновок обумовлено тим, що обчислення строку з дня вручення копії наказу про звільнення або трудової книжки є лише конкретизацією загального правила про обчислення строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його суб'єктивних трудових прав. Оскільки дізнатися два рази про одне й те саме неможливо, тому суд вважає, що при першій же дії власника працівник дізнається про порушення права. Якщо пізніше власник вчинить й іншу дію, то до цього моменту працівник уже знає про порушення його права. Матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується, що ОСОБА_3 отримав наказ № 159-к саме 17.09.2009 року.

Поважність причин пропуску строку для звернення з позовом на захист трудових прав, на думку суду означає що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали доведені по справі причини, які зобов'язують оточуючих, органи державної влади та інших суб'єктів, з урахуванням норм моралі, виявити повагу та поблажливість до працівника. На підставі матеріалів справи та пояснень сторін, суд визнає, що не має підстав для визнання поважними причини пропуску позивачем місячного строку для звернення до суду з вимогами по скасуванню наказу про звільнення та поновлення на роботі ( ст. 233 КЗпП України).

Пропуск без поважних причин місячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові ( п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.1992, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів")

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 179, 212, 213, 214, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У поновленні ОСОБА_1 строку звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору -відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної установи «Міський центр гуманітарної допомоги інформаційного та господарчого забезпечення»третя особа директор комунальної установи ОСОБА_2, по скасування наказу № 159-к від 17.09.2009 року про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити в повному обсязі, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги в течії десяті днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Науменко

20.09.2012