ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 серпня 2012 року № 2а-4760/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер-Будівництво"доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службитретя особа проДержавна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011р. №№0008462312, 0008472312ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер-Будівництво»(надалі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі-відповідач), третя особа Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011р. №№0008462312, 0008472312.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-4760/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 10 травня 2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 25.05.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного -Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням, а також замінено третю особу на Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби з тих самих підстав.
Представники сторін проти заміни не заперечували.
Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, при цьому зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення Позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 50 146, а також Позивач не погоджується з встановленими порушеннями пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого виявлено його заниження на суму 62683грн.
ТОВ з іноземними інвестиціями «Віннер - Будівництво»зазначає, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки, щодо порушень Позивачем вищевказаних положень Законів при формуванні податкового кредиту та валових витрат, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Податкового кодексу України, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник Позивача просив суд скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.
Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку податкового органу мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між Позивачем та контрагентами є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у ТОВ з іноземними інвестиціями «Віннер-Будівництво»відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правочинами до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Справа розглянута в письмовому проваджені в порядку ч. 4 ст.122 КАС України з огляду на подане сторонами письмове клопотання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 17.06.2011, згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Віннер-Будівництво»по взаємовідносинах (в тому числі) з ТОВ «Укрінжпроект»(код за ЄДРПОУ 35380216), ТОВ «Елітсервіс- 2008»(код за ЄДРПОУ 36259314), ТОВ «Хелдіг»(код за ЄДРПОУ 34600795), ТОВ «Інтехфлот»(код за ЄДРПОУ 36149058), ТОВ «Торгстрім плюс»(код за ЄДРПОУ 35760768).
За наслідками проведеного контрольного заходу складено Акт перевірки №2328/23-12/24822498, згідно висновків якого винесено спірні податкові повідомленні -рішення, правомірність яких і є предметом розгляду в даній справі, а саме:
- №0008472312 від 25.11.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість»усього в сумі 43 065грн., в т.ч. за основним платежем 34 452,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8613,00грн.
- № 0008462312 від 25.11.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на прибуток підприємств»усього в сумі 57 675,00грн., в т.ч. за основним платежем 46 140,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11 535,00грн.
Обґрунтовуючи правомірність винесених спірних податкових повідомлень рішень, Відповідач посилається на те, що в ході перевірки встановлено факт вилучення первинних документів, які підтверджують взаємовідносини Підприємства з 100% інвестицією у формі ТОВ «Вінер Будівництво»(код ЄДРПОУ 24922498), правонаступником якого є позивач, з ТОВ «Укрінжпроект»(код за ЄДРПОУ 35380216), ТОВ «Елітсервіс- 2008»(код за ЄДРПОУ 36259314), ТОВ «Хелдіг»(код за ЄДРПОУ 34600795), ТОВ «Інтехфлот»(код за ЄДРПОУ 36149058), ТОВ «Торгстрім плюс»(код за ЄДРПОУ 35760768) старшим оперуповноваженим з ОВС СУ ГУПМ ДПА України згідно протоколу виїмки від 19.04.2011.
Суб'єкт владних повноважень -податковий орган звертає увагу суду на те, що в провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа №69-110 по обвинуваченню директора та головного бухгалтера ТОВ «Караван НАТС. Україна»-ОСОБА_1, за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності щодо сприяння директору та головному бухгалтеру ТОВ «Караван НАТС. Україна»ОСОБА_1 мінімізації ним податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору та головному бухгалтеру ТОВ «Караван НАТС.Україна»- ОСОБА_1, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч.5,212 ч. 3 КК України.
Досудовим слідством по зазначеній кримінальній справі встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші, не встановлені в ході досудового слідства особи, з метою втілення злочинного плану, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на території міста Києва та Київської області, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам у мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету та пособництва в умисному ухиленні від сплати податків та розкраданні державних коштів.
Для функціонування зазначеної схеми зазначеними членами групи, спільно з невстановленими в ході слідства особами, створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, зареєстрованих на «підставних»осіб, в даному випадку: ТОВ «Укрінжпроект»(код за ЄДРПОУ 35380216), ТОВ «Елітсервіс- 2008»(код за ЄДРПОУ 36259314), ТОВ «Хелдіг»(код за ЄДРПОУ 34600795), ТОВ «Інтехфлот»(код за ЄДРПОУ 36149058), ТОВ «Торгстрім плюс»(код за ЄДРПОУ 35760768).
Як зазначає ДПІ у Шевченківському р-ні. м. Києва ДПС, використовуючи реквізити та банківські рахунки даних суб'єктів господарювання, вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей (послуг, робіт), після чого дані документи передавались замовникам послуг - діючим суб'єктам господарювання для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.
При проведенні аналізу руху грошових коштів вказаних суб'єктів господарювання, які зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності, встановлено, що послугами щодо документального оформлення нібито проведених господарських операцій користувалося Підприємство з 100% інвестицією у формі ТОВ «Вінер Будівництво»(код ЄДРПОУ 24922498).
Таким чином, контролюючий орган приходить до висновку, що Статут та реєстраційні документи ТОВ «Укрінжпроект»(код за ЄДРПОУ 35380216), ТОВ «Елітсервіс- 2008»(код за ЄДРПОУ 36259314), ТОВ «Хелдіг»(код за ЄДРПОУ 34600795), ТОВ «Інтехфлот»(код за ЄДРПОУ 36149058), ТОВ «Торгстрім плюс»(код за ЄДРПОУ 35760768) не можуть бути дійсними, оскільки реєстрація даних підприємств була здійснена на підставі неправдивих відомостей, ціль їх утворення, без наміру займатися підприємницькою діяльністю.
Неправомірними вважаються правочини, які за своїм змістом, нормою та іншими елементами в імперативній формі визначаються законом дійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини).
Відтак, посилаючись на все вищезазначене, з урахуванням ст. 658 ЦК України податковий орган підтримує правову позицію, що відображена в Акті перевірки, тим самим вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не підлягають скасуванню, а у позивача відсутнє законне право на податковий кредит та валові витрати по спірним операціям.
Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва є такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Так, в ході розгляду справи встановлено, що на формування позивачем податкового кредиту мали вплив наступні обставини.
1. Так, між позивачем та ТОВ «Укрінжпроект» в листопаді 2008 року виникли господарсько -договірні правовідносини, за яким ТОВ "Укрінжпроект" на користь Позивача було передано товар (розширювальний бак опалення) загальною кількістю 250шт., що підтверджується видатковою накладною № 051101 від 05.11.2008.
На підставі вказаної видаткової накладної, 05 листопада 2008 Позивач провів оплату вказаного товару на зальну суму 2080,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, наявною в матеріалах справи (ст. 8 Дод. 19, том 1).
За наслідками вказаних господарських правовідносин ТОВ "Укріежпроект" на користь Позивача було виписано податкову накладну на зальну суму з ПДВ 2080,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 346,67 грн.
На підтвердження факту перевезення товару, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином завірену копію подорожнього листа №393460 від 05.11.2008.
Позивач зазначив, що на момент здійснення вказаних господарських операцій, ТОВ "Укрінжпроект" було зареєстровано платником ПДВ і лише 21.07.09 позбавлено свідоцтва платника ПДВ.
Крім того, з метою з'ясування обставин щодо декларування ТОВ "Укрінжпроект" власних оподаткованих зобов'язань по ПДВ, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДПС додаткові докази, з яких вбачається що, ТОВ «Укрінжпроект»в рядку 3 додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 задекларовано власних податкових зобов'язань в сумі 346,67грн., що, в свою чергу відповідає сумі податкового кредиту позивача за аналогічний період по даній операції.
Податковий орган також зазначає, що ТОВ "Укрінжпроект" був зареєстрований платником ПДВ 02 жовтня 2007, яке було анульоване, як вже зазначалось, 21.07.2009.
Отже, станом на момент господарських відносин між Позивачем та ТОВ "Укрінжпроект", останній був наявний в реєстрі платників ПДВ та мав відповідне свідоцтво.
2. Також, між позивачем та ТОВ «Торгстрім Плюс» в грудні 2008 року виникли господарсько - договірні правовідносини, за яким ТОВ "Торгстрім Плюс" на користь Позивача було передано товар (багатошарова труба, профільна планка, пресс - з'єднувач, пресс-уголок) загальною кількістю 681шт., що підтверджується видатковими накладними № 151208 від 16.12.200, №031201 від 02.12.08.
На підставі вказаних видаткових накладних, 02 грудня 2008 та 16 грудня 2008 Позивач провів оплату вказаного товару на зальну суму 13889,15грн. (9027,00 + 4862,15 грн.), що підтверджується випискою по рахунку, наявною в матеріалах справи (ст.ст. 4,6 Дод. 19, том 1).
За наслідками вказаних господарських правовідносин ТОВ "Тогрстрім Плюс" на користь Позивача було виписано податкові накладні №031201 від 02.12.2008 на загальну суму 9027,23, в т.ч. ПДВ 1504,54грн.; №151208 від 16.12.08 на зальну суму з ПДВ 4862,15 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 810,36 грн.
На підтвердження факту перевезення товару, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином завірені копії подорожніх листів №939483 від 02.12.2008, №939494 від 16.12.2008.
Позивач зазначив, що на момент здійснення вказаних господарських операцій, ТОВ "Торгстрім Плюс" було зареєстровано платником ПДВ і лише 17.11.10 позбавлено свідоцтва платника ПДВ.
Крім того, з метою з'ясування обставин щодо декларування ТОВ "Торгстрім Плюс" власних податкових зобов'язань по ПДВ, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС додаткові докази, з яких вбачається що, ТОВ «Торгстрім Плюс»подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2008 №700893 від 22.01.2009, однак податковий орган не надав належним чином завірену копію вказаної декларації у зв'язку з вилученням її СВ ПМ ДПІ у Голосіївському р-ні. м. Києва.
Податковий орган також зазначає, що ТОВ "Торгстрім Плюс" був зареєстрований платником ПДВ 02.09.2008, яке було анульоване, як вже зазначалось, 17.11.2010.
Відтак, вбачається за можливе прийти до висновку, що станом на момент господарських відносин між Позивачем та ТОВ "Торгстрім Плюс", останній був наявний в реєстрі платників ПДВ та мав відповідне свідоцтво.
3. Протягом грудня 2008 -січня2009 -лютого 2009 між позивачем та ТОВ «Інтехфлот» виникли господарсько -договірні правовідносини, за яким ТОВ "Інтехфлот" на користь Позивача було передано товар (багатошарова труба, пресс- з'єднувач, пресс-тройник, пластифікатор для бетону тощо) загальною кількістю 3095шт., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- №221209 від 22.12.2008 на загальну суму 3094,72грн., в т.ч. ПДВ -515,79грн.;
- №04021 від 04.02.2009 на загальну суму 6630,98грн., в т.ч. ПДВ -1105,16грн.;
- №04022 від 04.02.2009 на загальну суму 24177,50грн., в т.ч. ПДВ -4029,58грн.;
- №27013 від 27.02.2009 на загальну суму 120921,37грн., в т.ч. ПДВ -20153,56грн.;
На підставі вказаних видаткових накладних, в період з 27.01.2009 по 04.02.2009 Позивач провів оплату вказаного товару в повному обсязі на зальну суму 154824,57 грн., що підтверджується виписками по рахунку, наявними в матеріалах справи (Дод. 19, том 1).
За наслідками вказаних господарських правовідносин ТОВ "Інтехфлот" на користь Позивача було виписано наступні податкові накладні:
- №221209 від 22.12.2008 на загальну суму 3094,72грн., в т.ч. ПДВ -515,79грн.;
- №04021 від 04.02.2009 на загальну суму 6630,98грн., в т.ч. ПДВ -1105,16грн.;
- №04022 від 04.02.2009 на загальну суму 24177,50грн., в т.ч. ПДВ -4029,58грн.;
- №27013 від 27.01.2009 на загальну суму 120921,37грн., в т.ч. ПДВ -20153,56грн
На підтвердження факту перевезення товару, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином завірені копії подорожнього листа №393449 від 22.12.2008, №949530 від 04.02.2009, №949523 від 27.01.2009.
Позивач зазначив, що на момент здійснення вказаних господарських операцій, ТОВ "Інтехфлот" було зареєстровано платником ПДВ і лише 07.09.09 позбавлено свідоцтва платника ПДВ.
Крім того, з метою з'ясування обставин щодо декларування ТОВ "Інтехфлот" власних оподаткованих зобов'язань по ПДВ, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС додаткові докази, з яких вбачається що, ТОВ «Інтехфлот»за звітний податковий період грудень 2008 подавались відповідні податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунку по даним деклараціям, однак, належним чином завірених копії вказаних звітних документів до матеріалі справи податковим органом не подано.
Податковий орган також зазначає, що ТОВ "Інтехілот" був зареєстрований платником ПДВ 17 листопада 2008, а свідоцтво анульоване, як вже зазначалось, 07.09.2009.
Отже, станом на момент господарських відносин між Позивачем та ТОВ "Інтехфлот", останній був наявний в реєстрі платників ПДВ та мав відповідне свідоцтво.
4. Також в період з лютого 2009 по липень 2009 між позивачем та ТОВ «Елітсервіс-2008» виникли господарсько -договірні правовідносини, за яким ТОВ "Елітсервіс-2008" на користь Позивача було передано товар (багатошарова труба, пресс- з'єднувач, пресс-тройник, мультифольга, пружина 32 зовнішня, ізоляція для труб тощо) загальною кількістю 1298шт., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- №02031 від 03.03.2009 на загальну суму 5605,14грн., в т.ч. ПДВ -934,19грн.;
- №16031 від 16.03.2009 на загальну суму 4211,27грн., в т.ч. ПДВ -701,88грн.;
- №19031 від 19.03.2009 на загальну суму 583,70грн., в т.ч. ПДВ -97,28грн.;
- №01041 від 01.04.2009 на загальну суму 1725,60грн., в т.ч. ПДВ -287,60грн.;
- №8041 від 08.04.2009 на загальну суму 922,45грн., в т.ч. ПДВ -153,74грн.;
- №05054 від 05.05.2009 на загальну суму 4689,36грн., в т.ч. ПДВ -781,56грн.;
- №170712 від 23.07.2009 на загальну суму 5556,18грн., в т.ч. ПДВ -926,03грн.;
- №16021 від 16.02.2009 на загальну суму 1724,40грн., в т.ч. ПДВ -287,40грн.;
На підставі вказаних видаткових накладних, в період з 16.02.2009 по 23.07.2009 Позивач провів оплату вказаного товару в повному обсязі на зальну суму 25018,10 грн., що підтверджується виписками по рахунку, наявними в матеріалах справи (Дод. 19, том 1).
За наслідками вказаних господарських правовідносин ТОВ "Елітсервіс-2008" на користь Позивача було виписано наступні податкові накладні:
- №02031 від 03.03.2009 на загальну суму 5605,14грн., в т.ч. ПДВ -934,19грн.;
- №16031 від 16.03.2009 на загальну суму 4211,27грн., в т.ч. ПДВ -701,88грн.;
- №19031 від 19.03.2009 на загальну суму 583,70грн., в т.ч. ПДВ -97,28грн.;
- №01041 від 01.04.2009 на загальну суму 1725,60грн., в т.ч. ПДВ -287,60грн.;
- №8041 від 08.04.2009 на загальну суму 922,45грн., в т.ч. ПДВ -153,74грн.;
- №05054 від 05.05.2009 на загальну суму 4689,36грн., в т.ч. ПДВ -781,56грн.;
- №170712 від 17.07.2009 на загальну суму 5556,18грн., в т.ч. ПДВ -926,03грн.;
- №16021 від 16.02.2009 на загальну суму 1724,40грн., в т.ч. ПДВ -287,40грн.;
На підтвердження факту перевезення товару, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином завірені копії подорожніх листів №120544 від 23.07.2009, №949579 від 05.05.2009, №349556 від 08.04.2009, №949550 від 01.04.2009, №349540 від 16.02.2009.
Позивач зазначив, що на момент здійснення вказаних господарських операцій, ТОВ "Елітсервіс-2008" було зареєстровано платником ПДВ і лише 21.07.10 позбавлено свідоцтва платника ПДВ №100162444.
Крім того, з метою з'ясування обставин щодо декларування ТОВ "Елітсервіс-2008" власних оподаткованих зобов'язань по ПДВ, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС додаткові докази, з яких вбачається що, ТОВ «Елітсервіс-2008»за звітні податкові періоди січень 2009-липень 2009 подавались відповідні податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунку по даним деклараціям, однак, належним чином завірених копії вказаних звітних документів до матеріалі справи податковим органом не подано.
Отже, станом на момент господарських відносин між Позивачем та ТОВ "Елітсервіс-2008", останній був наявний в реєстрі платників ПДВ та мав відповідне свідоцтво.
5. в квітні 2010 між позивачем та ТОВ «Хелдіг» виникли господарсько -договірні правовідносини, за яким ТОВ "Хелдіг" на користь Позивача було передано товару (радіатор алюмінієвий, комплект під'єднань до радіатора, багатошарова труба, ізоляція для труб, пресс-муфта, клапан термост. прох., головка термостатична тощо) загальною кількістю 221шт., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- №24041 від 24.04.2010 на загальну суму 8478,26грн., в т.ч. ПДВ -1413,04грн.;
- №27042 від 27.04.2010 на загальну суму 2415,94грн., в т.ч. ПДВ -402,66грн.;
На підставі вказаних видаткових накладних, в період з 23.04.2010 по 26.04.2010 Позивач провів оплату вказаного товару в повному обсязі на зальну суму 10894,20 грн., що підтверджується виписками по рахунку, наявними в матеріалах справи (с. 56-57 Дод. 19, том 1).
За наслідками вказаних господарських правовідносин ТОВ "Хелдіг" на користь Позивача було виписано наступні податкові накладні:
- №24041 від 24.04.2010 на загальну суму 8478,26грн., в т.ч. ПДВ -1413,04грн.;
- №27042 від 27.04.2010 на загальну суму 2415,94грн., в т.ч. ПДВ -402,66грн.;
Позивач зазначив, що на момент здійснення вказаних господарських операцій, ТОВ "Хелдіг" було зареєстровано платником ПДВ і лише 02.06.11 позбавлено свідоцтва платника ПДВ.
Крім того, з метою з'ясування обставин щодо декларування ТОВ "Хелдіг" власних оподаткованих зобов'язань по ПДВ, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС додаткові докази, з яких вбачається що, ТОВ «Хелдіг»за звітний податковий період липень 2010 податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунку по даним деклараціям не подавались, однак, на думку суду дана обставина не може бути безумовним доказом нікчемності господарських взаємовідносин Позивача з ТОВ «Хелдіг», оскільки статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181), встановлено, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе персональну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Підсумовуючи зазначене, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про хибність, в даному випадку, доводів відповідача щодо взаємозв'язку права позивача на податковий кредит та обов'язку його контрагента сплачувати податкові зобов'язання, адже виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Крім того, згідно з пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків під час відображення в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Щодо збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в Україні, судом встановлено наступне.
За вищевказаними господарськими операціями Позивачем, на думку контролюючого органу, по взаємовідносинам з Контрагентами за 4 квартал 2008 -2 квартал 2010 року було занижено податок на прибуток в сумі 46 140грн.
Кваліфікуючи порушення Позивачем податкового законодавства, податковий орган посилається на пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»яким передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На думку контролюючого органу, у зв'язку з визнанням нікчемними господарських правовідносин Позивача з Контрагентами, первинні бухгалтерські документи по вказаним операціям не є первинними документами, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а позивач позбавлений законного права на віднесення витрат по вказаним операціям до валових витрат, а отже -податок на прибуток зменшено неправомірно.
Окружний адміністративний суд м. Києва, дослідивши докази наявні у справі вважає, що податкове повідомлення -рішення по податку на прибуток на суму 57 675, 00 грн. також підлягає скасуванню як протиправне з огляду на наступне.
Пунктом 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, аналіз визначеної Відповідачем норми права, яка кваліфікує правопорушення з боку позивача положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дає змогу прийти до висновку про помилковість застосування грошового обтяження у формі податкового повідомлення-рішення до позивача в рамках диспозиції пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, адже вказана норма не дає вичерпного/обмеженого переліку документів, що є підставою для віднесення певних сум коштів до валових витрат.
Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З урахуванням встановлення в рамках даної адміністративної справи обставин того, що Позивачем фактично отриманий Товар від Контрагентів, а зворотного Відповідачем доведено не було, Окружний адміністративний суд м. Києва, узагальнюючи помилковість доводів відповідача, приходить до висновку, що саме право на віднесення суми в розмірі 184 155 грн. до валових витрат, як наслідок -зменшення податкового навантаження виникло у ТОВ з іноземними інвестиціями «Віннер-Будівництво»правомірно, а отже обставини, викладені в Акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що зібрані під час розгляду справи по суті.
Мотивуючи висновок щодо неправомірності винесених суб'єктом влади податкових повідомлень - рішень, Окружний адміністративний суд м. Києва також зазначає, що товар, отриманий Позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, не отриманий внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з придбання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.
Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентами, і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Торгстрім Плюс», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Елітсервіс-2008»як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Також Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.
Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.
Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).
Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в даному випадку, позбавлена права на винесення спірних ППР, а отже - податкові повідомлення -рішення від 25.11.2011р. №№0008462312, 0008472312 підлягають скасуванню за самостійною підставою, як такі, що винесені в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки є передчасними.
Підсумовуючи вищевикладене, суд також не приймає доводів відповідача щодо визнання нікчемними правочинів Позивача з Контрагентами з посиланням на наявність постанови про порушення кримінальної справи №69-110, враховуючи наступне.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю.
Окружний адміністративний суд м. Києва, в даному випадку, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, виходячи з наведеного, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду даної справи, компетентним органом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ з іноземними інвестиціями «Віннер - Будівництво»та ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Торгстрім Плюс», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Елітсервіс-2008» на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або угод, укладених в порушення публічного порядку.
Крім того, з огляду на Акт перевірки позивача вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом не було надано належної правової оцінки та не здійснено аналізу первинних бухгалтерських документів позивача по спірним господарським взаємовідносинам, які могли б підтвердити або спростувати факт надання послуг.
При проведенні перевірки ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Торгстрім Плюс», ТОВ «Інтехфлот», ТОВ «Хелдіг», ТОВ «Елітсервіс-2008», як зазначено в п. 3 Акту перевірки позивача, контролюючим органом була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, а саме АІС РПП Бази даних «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість).
Однак, інформація бази даних «АІС»не є офіційною та такою, що підтверджує/спростовує нарахування і сплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а отже, на думку суду, не може бути належним та єдиним доказом порушення позивачем визначеної законодавцем процедури формування своїх податкових зобов'язань або податкового кредиту за наслідками здійснення господарської діяльності з таким контрагентом.
Узагальнюючи наведене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що в процесі розгляду справи судом не встановлено обставин, які б у сукупності підтверджували позицію Відповідача, викладену в Акті перевірки, податкові повідомлення рішення винесені відповідачем в порушення положень Податкового кодексу України, а тому, спірні податкові повідомлення-рішення від 25.11.2011р. №№0008462312, 0008472312. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Крім того, надані позивачем документи є достатньою підставою для висновку про сплату ним сум податку на додану вартість в ціні товарів, а сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними.
До того ж, як вже зазначалось, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Відповідач, як вже зазначалось вище, не надав до матеріалів справи вироків суду по посадовим особам контрагентів позивача, не надав доказів визначення контрагентам позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем, що у сукупності давали б підстави суду погодитись з доводами Акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Позивач в силу положень ст.11, ч.1 ст.71 КАС України довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер-Будівництво", в даному випадку, підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер-Будівництво" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 25.11.2011р. №№0008462312, 0008472312.
3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер-Будівництво" (код ЄДРПОУ 24922498, адреса: м. Київ, вулиця Хмельницька, будинок 20/21) судові витрати в сумі 1007 (тисячу сім) грн. 40 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 26).
Суддя П.О. Григорович
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Судове рішення № 26142793, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 27.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4760/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: