Постанова № 26142491, 20.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2012 р. № 2-а- 14652/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника відповідача - Баленка П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом і К" про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнення з Державного науково - виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" (далі - ДНВП "Об'єднання Комунар") в дохід держави грошові кошти у сумі 81909,60 грн., як вартість того, що одержано за договором поставки № 08/18 від 18.08.2010 року від 25.01.2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що правочини укладені ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Дом і К" суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК порушують публічний порядок, оскільки вони були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Вказаний факт був встановлений позивачем під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДНВП "Об'єднання Комунар" з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за квітень 2011 року, за результатами якої було складено акт від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730. При цьому, позивач посилається на акт документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Дом і К" №221/23-104/33900040 від 10.03.2011 року, висновками якого встановлена нікчемність по ланцюгу до «вигодонабувача» правочинів, вчинених ТОВ "Дом і К". Таким чином, позивач посилаючись на ст. 228, ч. 1 ст. 216 ЦК України вважає, що усе одержано ДНВП "Об'єднання Комунар" по угоді, а саме грошові кошти у розмірі 81909,60 грн., повинно бути стягнено в дохід держави.

Ухвалою суду від 23.07.2012 року позивача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, замінено його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, клопотання про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи до суду не надав. У відповідності до ст. 35 КАС України позивач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Представник відповідача - ДНВП "Об'єднання Комунар", у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність та просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування правової позиції посилався на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року та на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року по справі №2а-10446/11/2070, якою, на його думку, спростовано твердження податкового органу стосовно неправомірності взаємовідносин ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Дом і К" за договором поставки № 08/18 від 18.08.2010 року та про нікчемність цього правочину, викладені в акті перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730. Отже, представник відповідача вважає, що твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник відповідача - ТОВ "Дом і К", у судове засідання не з'явився не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, будь-яких клопотань або заяв до суду не надав. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача - ТОВ "Дом і К" за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача - ДНВП "Об'єднання Комунар", дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДНВП "Об'єднання Комунар" зареєстровано 12.01.1993 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 14308730, діє на підставі Статуту, та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №4552, довідкою про взяття на облік платника податків від 10.01.2007 року №1118, свідоцтвом державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №497691 (а.с. 54-64).

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "Дом і К" було зареєстровано 27.12.2005 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 33900040, станом на 18.04.2011 року юридичну особу ТОВ "Дом і К" припинено у зв'язку з визнанням її банкрутом, що підтверджується витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, листом ліквідатора від 18.08.2011 року (а.с. 78-84).

Як було встановлено судом в ході розгляду справи, підставою для подання позову стали висновки акту від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДНВП "Об'єднання Комунар" з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень, лютий, березень, квітень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на рахунок платника у банку (а.с. 8-47).

У висновках вказаного акту, зокрема, зазначено, що під час проведення перевірки встановлено порушення ДНВП "Об'єднання Комунар" ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV, із змінами та доповненнями, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим ДНВП "Об'єднання Комунар" із ТОВ "Дом і К", а отже є нікчемними.

Щодо висновків акту перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730 про порушення ДНВП "Об'єднання Комунар" ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачені правовідносини з приводу нікчемності правочинів, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом - Постанова Пленуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

З акту перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730 вбачається, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності відповідачів обставин, котрі передбачені ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Позивачем не надано доказів наявності вини у відповідачів, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з акту перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730, в ході перевірки для доведення нікчемності укладених угод ДНВП "Об'єднання Комунар" з ТОВ "Дом і К" використовувались виключно висновки акту документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Дом і К" №221/23-104/33900040 від 10.03.2011 року, висновками якого встановлена нікчемність по ланцюгу до «вигодонабувача» правочинів, вчинених ТОВ "Дом і К" (а.с. 65-77). Інших обставин, які б додатково свідчили б про наявність делікту (безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності першого відповідача та другого відповідача, що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, тощо) під час перевірки, яку проводили представники позивача, встановлено не було, що також не було надано представником позивача під час судового розгляду справи.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року (а.с. 161-172) та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року (а.с. 173-182) по справі №2а-10446/11/2070, під час розгляду якої, зокрема, предметом дослідження були укладені ДНВП "Об'єднання Комунар" з ТОВ "Дом і К" угоди.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року позов ДНВП "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові: №0000550841 від 02.08.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5.521.061,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1,0 грн. у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2.925.589,95грн.; №0000560841 від 02.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1.317.537,00грн., у тому числі: листопад 2010р. - 112.669,00грн.; лютий 2011р. - 547.381,00грн.; квітень 2011р. - 657.487,00грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1,0 грн. у частині зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ в розмірі 515.547,38грн.; № 0000540841 від 02.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 63.537,00грн., з яких за основним платежем 42.358,00грн., за штрафними санкціями 21.179,00грн., у частині визначення основного платежу в сумі 10.369,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5.184,50грн. В решті вимог адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000550841 від 02.08.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 594 469,05 грн., податкового повідомлення-рішення №0000560841 від 02.08.2011 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 801 989,62 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., податкового повідомлення-рішення №0000540841 від 02.08.2011 р. про збільшення суми грошового забезпечення за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 31 989,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 15 994,50 грн. Прийнято нову постанову, якою в цій частині задоволено позовні вимоги ДНВП "Об'єднання Комунар". Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000550841 від 02.08.2011 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 594 469,05 грн., податкове повідомлення-рішення №0000560841 від 02.08.2011 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 801 989,62 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., податкове повідомлення-рішення №0000540841 від 02.08.2011 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 31 989,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 15994,50 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, правомірність формування податкового кредиту та визначення об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ "Дом і К" згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає.

Як вбачається з зазначених судових рішень та підтверджено матеріалами справи, між ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Дом і К" було укладено договір підряду №08/18 від 18.08.2010р., предметом якого є ремонт покрівлі корпусу №81, що приєднаний до матеріалів справи.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним правочином ДНВП "Об'єднання Комунар" подано до суду договірну ціну №08/18, локальний кошторис ремонту покрівлі корпусу №81, відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат №1-2, розрахунок загальновиробничих витрат №1-1, податкову накладну №967 від 02.09.2010 р. на загальну суму 94268,40 грн. (в тому числі ПДВ - 15711,40 грн.), платіжне доручення №6359 від 02.09.2010 р. на загальну суму 94268,40 грн., податкову накладну №1352 від 20.10.2010 р. на загальну суму 81528,71 грн. (в тому числі ПДВ - 13588,12 грн.), платіжне доручення №8119 від 26.10.2010 р. на загальну суму 81528,71 грн., акти приймання - передачі виконаних робіт №1 за вересень 2010 року, №2 за жовтень 2010 року, відомості ресурсів до актів приймання - передачі виконаних робіт, розрахунки кошторисного прибутку, прямих та загальновиробничих витрат, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат), виписку з акту за результатами загального періодичного весняного огляду зданій, будівель та інженерних мереж №10/1 від 08.06.2010 року, що приєднані до матеріалів справи.

В ході розгляду справи позивачем не спростовано достовірності відомостей перелічених документів, не подано доказів неправильного оформлення первинних документів, не надано доказів виписування первинних документів неіснуючим суб'єктом господарювання чи поза межами дієздатності суб'єкта господарювання (на момент вчинення господарських операцій), а тому перелічені документи визнаються судом належними та допустимими доказами реальності виконання будівельних робіт. Фактичних даних, які б засвідчували, що перелічені документи не спричиняють змін у структурі та складі активів і зобов'язань ДНВП "Об'єднання Комунар" суб'єктом владних повноважень до суду не подано. Факт проведення ДНВП "Об'єднання Комунар" розрахунку шляхом перерахування безготівкових грошових коштів спростовує припущення позивача про намір ДНВП "Об'єднання Комунар" безпідставно отримати податкову вигоду.

На підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Дом і К", позивачем сформовано склад податкового кредиту по ПДВ.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Враховуючи, що податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі висновків акту перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730, по взаємовідносинам з ТОВ "Дом і К" скасовані, та те, що докази, які б засвідчували укладення відповідачами нікчемного правочину, в матеріалах справи відсутні, суд дійшов до висновку, що позивач не довів суду обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, позивачем не доведено укладання між ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Дом і К" договору поставки від 25.01.2010 року, за яким позивач просить стягнути з ДНВП "Об'єднання Комунар" в дохід держави грошові кошти, як вартість того, що одержано за ним.

Суд також зазначає, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною першою статті 208 названого Кодексу передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку про те, що для кваліфікації правочину як такого, що порушує публічний порядок, та як наслідок - застосування зазначених конфіскаційних санкцій до учасників такого правочину, закон передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність цього правочину публічно-правовим актам держави, що одночасно становить правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту. Враховуючи, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України), то виявлення умислу в діях учасників правочину передбачає обов'язкове встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного діяння, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник.

Позивач не надав суду доказів того, що посадові особи відповідачів притягались до кримінальної або до адміністративної відповідальності за укладення протиправного правочину з метою ухилитися від сплати податків або отримати безпідставну податкову вигоду з бюджету, а також доказів визнання недійсними укладених угод між відповідачами.

Суд вважає, що позивач не довів наявність умислу у діях відповідачів на отримання незаконного результату, а також порушення правочином публічного порядку.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є неправомірними та необґрунтованим, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом і К" про стягнення грошових коштів - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2012 року.

Суддя Піскун В.О.