Постанова № 26142467, 29.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2012 р. № 2-а- 6254/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

представника позивача -Старостіна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032240 від 15.05.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з висновками, викладеними в акті Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 26.04.2012 року за №512/22-406/24346849 за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ "АО Хімпром" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Проспец Консалтінг», код ЄДРПОУ 37091549, за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року не згоден у повному обсязі, вважає їх такими, що зроблені з перевищенням повноважень, а винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення від 15.05.2012 року №0000032240 підлягає скасуванню.

Так, позивач, спростовуючи викладені в акті перевірки висновки податкового органу, вказав, що сума податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача у перевіреному періоді відповідно до вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України правомірно включена до податкового кредиту відповідного періоду. Укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". При складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірного податкового повідомлення -рішення, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно поза судовою процедурою, визнав договори, укладені між позивачем та його контрагентами, недійсними.

Посилання відповідача на акт перевірки складений ДПІ у Жовтеновому районі м. Харкова стосовно контрагента позивача, на думку позивача, судом не може бути взятий до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання. Також, норми чинного законодавства не ставлять в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентами є нікчемними та відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між ТОВ "АО Хімпром" та його контрагентом, визнані судом недійсними.

За таких підстав, позивач вважає акт перевірки складеним з порушенням норм вимог діючого законодавства України, а спірне податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Харкова у Харківській області Державної податкової служби у судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом надати заперечення на позов не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 24346849, місцезнаходження: вул. Автогенна, буд.12, м. Харків, 61099 (т.1,а.с.57-58).

З 28.02.2000р. за № 432 узятий на податковий облік в органах державної податкової служби, станом на 21.02.2012 року за №134 перебуває на обліку в Індустріальній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та зареєстрований, як платник податку на додану вартість (т.1,а.с.55-56).

Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

На підставі наказу про призначення на посаду №3о від 16.03.2012, Ткаченко Наталією Олександрівною - головним державним податковим ревізором-інспектором сектору зустрічних звірок управління податкового контролю Індустріальної МДПІ у м. Харкові, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, та відповідно до наказу Індустріальної МДПІ у м. Харкові від 03.04.2012 року №132 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АО Хімпром", податковий номер 24346849, з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Проспец Консалтінг» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.04.2012 року за №512/22-406/24346849 (т.1,а.с.69-76).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено порушення ТОВ "АО Хімпром" п.п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 347.159 грн., у т.ч. за січень 2011 у сумі 20.080 грн., за травень 2011 у сумі 19.870 грн., за червень 2011 у сумі 29.336 грн., за липень 2011 у сумі 38.914 грн., за серпень 2011 у сумі 40.448 грн., за вересень 2011 у сумі 51.700 грн., за жовтень 2011 року у сумі 24.898 грн., за листопад 2011 у сумі 31.120 грн., за грудень 2011 у сумі 32.340 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, 15.05.2012 року відповідачем винесено спірне податкове повідомлення -рішення №0000032240, яким ТОВ "АО Хімпром" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 402.020 грн., з яких 347.159 грн. - основний платіж, 54.861 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1,а.с.7).

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "АО Хімпром" звернулось з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 26.04.2012 року за №512/22-406/24346849 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ "АО Хімпром", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ „Промспец Консалтінг", код ЄДРПОУ 37091549.

Так, на підставі договору поставки товару від 01.09.2010 року №10 та додаткових угод від 01.09.2012 року за №01, 02, укладених між ТОВ «Промспец Консалтинг»-(постачальник) та ТОВ "АО Хімпром"-(покупець), постачальник зобов'язується придбавати і передавати у власність покупця масло рослинне техн., присадку ХАДО, триполифосфат натрія, вазін, гліцерин техн., тріетаноламін, діетоламін та інші товари та матеріали. Асортимент товара обумовлюється сторонами в рахунках-фактурах (т.1,а.с.112-114).

Реальність виконання договору поставки між позивачем та його контрагентом ТОВ „Промспец Консалтінг" підтверджується видатковими накладними, рахунками - фактур та податковими накладними від 01.08.2011 року №17 на суму з ПДВ 140160,00 грн. (т.1,а.с.116-118), від 11.05.2011 року №212 на суму з ПДВ 50880,00 грн. (т.1,а.с.119-121), від 08.12.2011 року №85 на суму з ПДВ 101880,00 грн. (т.1,а.с.122-124), від 23.12.2011 року №163 на суму з ПДВ 92160,00 грн. (т.1,а.с.125-127), від 02.09.2011 року №114 на суму з ПДВ 105120,00 грн. (т.1,а.с.128-130), від 11.08.2011 року №207 на суму з ПДВ 140160,00 грн. (т.1,а.с.131-133), від 03.10.2011 року №55 на суму з ПДВ 102480,00 грн. (т.1,а.с.134-136), від 12.07.2011 року №590 на суму з ПДВ 118320,00 грн. (т.1,а.с.137-139), від 16.06.2011 року №326 на суму з ПДВ 86880,00 грн. (т.1,а.с.140-142), від 03.06.2011 року №104 на суму з ПДВ 89136,00 грн. (т.1,а.с.143-145), від 12.01.2011 року №234 на суму з ПДВ 90000,00 грн. (т.1,а.с.146-148), від 27.10.2011 року №315 на суму з ПДВ 46908,00 грн. (т.1,а.с.149-151), від 26.09.2011 року №389 на суму з ПДВ 111360,00 грн. (т.1,а.с.152-154), від 12.09.2011 року №237 на суму з ПДВ 93720,00 грн. (т.1,а.с.155-157), від 22.11.2011 року №209 на суму з ПДВ 110880,00 грн. (т.1,а.с.158-160), від 11.11.2011 року №131 на суму з ПДВ 75840,00 грн. (т.1,а.с.161-163), від 01.07.2011 року №80 на суму з ПДВ 115164,00 грн. (т.1,а.с.164-166), від 21.03.2011 року №375 на суму з ПДВ 38160,00 грн. (т.1,а.с.167-169), від 01.04.2011 року №21 на суму з ПДВ 55440,00 грн. (т.1,а.с.170-172), від 19.04.2011 року №342 на суму з ПДВ 65040,00 грн. (т.1,а.с.173-175), від 24.05.2011 року №418 на суму з ПДВ 68340,00 грн. (т.1,а.с.176-178), від 21.02.2011 року №507 на суму з ПДВ 21000,00 грн. (т.1,а.с.149-151), від 26.09.2011 року №389 на суму з ПДВ 111360,00 грн. (т.1,а.с.179-181), від 03.03.2011 року №112 на суму з ПДВ 85080,00 грн. (т.1,а.с.182-184), від 21.01.2011 року №403 на суму з ПДВ 47960,00 грн. (т.1,а.с.185-187), від 03.02.2011 року №208 на суму з ПДВ 68520,00 грн. (т.1,а.с.188-190).

Оплата за придбаний позивачем товар проводилася в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать платіжні доручення від 29.12.2011 року №1090 на суму з ПДВ 24240,00 грн., від 27.12.2011 року №1076 на суму з ПДВ 17880,00 грн., від 27.12.2011 року №1045 на суму з ПДВ 32040,00 грн., від 26.12.2011 року №1059 на суму з ПДВ 11000,00 грн., від 23.12.2011 року №1058 на суму з ПДВ 7000,00 грн., від 22.12.2011 року №1044 на суму з ПДВ 39000,00 грн., від 21.12.2011 року №1043 на суму з ПДВ 39720,00 грн., від 15.12.2011 року №1019 на суму з ПДВ 8760,00 грн., від 12.12.2011 року №1006 на суму з ПДВ 8904,00 грн., від 08.12.2011 року №1000 на суму з ПДВ 5496,00 грн., від 30.11.2011 року №978 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 30.11.2011 року №977 на суму з ПДВ 9000,00 грн., від 30.11.2011 року №976 на суму з ПДВ 16140,00 грн., від 24.11.2011 року №962 на суму з ПДВ 24630,00 грн., від 22.11.2011 року №946 на суму з ПДВ 56010,00 грн., від 18.11.2011 року №1090 на суму з ПДВ 38040,00 грн., від 18.11.2011 року №944 на суму з ПДВ 7200,00 грн., від 17.11.2011 року №934 на суму з ПДВ 18600,00 грн., від 11.11.2011 року №913 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 31.10.2011 року №876 на суму з ПДВ 28908,00 грн., від 27.10.2011 року №864 на суму з ПДВ 18000,00 грн., від 24.10.2011 року №845 на суму з ПДВ 6740,00 грн., від 17.10.2011 року №824 на суму з ПДВ 75100,00 грн., від 17.10.2011 року №824 на суму з ПДВ 75100,00 грн., від 12.10.2011 року №808 на суму з ПДВ 10080,00 грн., від 03.10.2011 року №777 на суму з ПДВ 10560,00 грн., від 28.09.2011 року №768 на суму з ПДВ 69960,00 грн., від 26.09.2011 року №758 на суму з ПДВ 41400,00 грн., від 21.09.2011 року №753 на суму з ПДВ 10560,00 грн., від 20.09.2011 року №742 на суму з ПДВ 22680,00 грн., від 16.09.2011 року №734 на суму з ПДВ 23040,00 грн., від 13.09.2011 року №724 на суму з ПДВ 20040,00 грн., від 12.09.2011 року №706 на суму з ПДВ 17400,00 грн., від 09.09.2011 року №698 на суму з ПДВ 33480,00 грн., від 08.09.2011 року №691 на суму з ПДВ 16080,00 грн., від 06.09.2011 року №682 на суму з ПДВ 29240,00 грн., від 05.09.2011 року №674 на суму з ПДВ 16320,00 грн., від 02.09.2011 року №663 на суму з ПДВ 10000,00 грн., від 23.08.2011 року №649 на суму з ПДВ 12888,00 грн., від 22.08.2011 року №647 на суму з ПДВ 10200,00 грн., від 16.08.2011 року №624 на суму з ПДВ 16440,00 грн., від 12.08.2011 року №603 на суму з ПДВ 21000,00 грн., від 11.08.2011 року №601 на суму з ПДВ 42000,00 грн., від 10.08.2011 року №599 на суму з ПДВ 27600,00 грн., від 08.08.2011 року №596 на суму з ПДВ 7500,00 грн., від 05.08.2011 року №594 на суму з ПДВ 12840,00 грн., від 05.08.2011 року №593 на суму з ПДВ 37560,00 грн., від 04.08.2011 року №585 на суму з ПДВ 49500,00 грн., від 01.08.2011 року №571 на суму з ПДВ 5160,00 грн., від 29.07.2011 року №570 на суму з ПДВ 9000,00 грн., від 27.07.2011 року №565 на суму з ПДВ 36900,00 грн., від 19.07.2011 року №531 на суму з ПДВ 31200,00 грн., від 14.07.2011 року №520 на суму з ПДВ 8700,00 грн., від 13.07.2011 року №509 на суму з ПДВ 20520,00 грн., від 12.07.2011 року №506 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 11.07.2011 року №493 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 11.07.2011 року №495 на суму з ПДВ 18240,00 грн., від 07.07.2011 року №484 на суму з ПДВ 5496,00 грн., від 06.07.2011 року №482 на суму з ПДВ 43020,00 грн., від 01.07.2011 року №472 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 01.07.2011 року №473 на суму з ПДВ 6408,00 грн., від 30.06.2011 року №469 на суму з ПДВ 24060,00 грн., від 29.06.2011 року №467 на суму з ПДВ 3900,00 грн., від 24.06.2011 року №461 на суму з ПДВ 21960,00 грн., від 22.06.2011 року №455 на суму з ПДВ 20160,00 грн., від 17.06.2011 року №445 на суму з ПДВ 16800,00 грн., від 15.06.2011 року №419 на суму з ПДВ 26040,00 грн., від 14.06.2011 року №414 на суму з ПДВ 6816,00 грн., від 08.06.2011 року №409 на суму з ПДВ 44280,00 грн., від 03.06.2011 року №403 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 31.05.2011 року №388 на суму з ПДВ 7320,00 грн., від 26.05.2011 року №372 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 26.05.2011 року №379 на суму з ПДВ 7020,00 грн., від 25.05.2011 року №356 на суму з ПДВ 24000,00 грн., від 18.05.2011 року №333 на суму з ПДВ 26100,00 грн., від 12.05.2011 року №331 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 11.05.2011 року №328 на суму з ПДВ 19680,00 грн., від 28.04.2011 року №302 на суму з ПДВ 11400,00 грн., від 20.04.2011 року №291 на суму з ПДВ 9840,00 грн., від 20.04.2011 року №296 на суму з ПДВ 16560,00 грн., від 19.04.2011 року №290 на суму з ПДВ 27240,00 грн., від 18.04.2011 року №263 на суму з ПДВ 6000,00 грн., від 13.04.2011 року №242 на суму з ПДВ 6120,00 грн., від 08.04.2011 року №234 на суму з ПДВ 15600,00 грн., від 07.04.2011 року №230 на суму з ПДВ 5160,00 грн., від 06.04.2011 року №227 на суму з ПДВ 5184,00 грн., від 01.04.2011 року №212 на суму з ПДВ 17376,00 грн., від 30.03.2011 року №209 на суму з ПДВ 10740,00 грн., від 29.03.2011 року №207 на суму з ПДВ 5400,00 грн., від 25.03.2011 року №198 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 24.03.2011 року №196 на суму з ПДВ 4920,00 грн., від 21.03.2011 року №193 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 17.03.2011 року №169 на суму з ПДВ 10488,00 грн., від 11.03.2011 року №158 на суму з ПДВ 19080,00 грн., від 09.03.2011 року №155 на суму з ПДВ 28128,00 грн., від 04.03.2011 року №145 на суму з ПДВ 16692,00 грн., від 03.03.2011 року №143 на суму з ПДВ 10692,00 грн., від 25.02.2011 року №130 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 23.02.2011 року №122 на суму з ПДВ 5900,00 грн., від 21.02.2011 року №113 на суму з ПДВ 10000,00 грн., від 17.02.2011 року №104 на суму з ПДВ 23640,00 грн., від 15.02.2011 року №96 на суму з ПДВ 10680,00 грн., від 10.02.2011 року №84 на суму з ПДВ 6780,00 грн., від 09.02.2011 року №83 на суму з ПДВ 4020,00 грн., від 04.02.2011 року №75 на суму з ПДВ 8760,00 грн., від 03.02.2011 року №66 на суму з ПДВ 14640,00 грн., від 28.01.2011 року №60 на суму з ПДВ 5960,00 грн., від 27.01.2011 року №54 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 21.01.2011 року №40 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 14.01.2011 року №26 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 13.01.2011 року №19 на суму з ПДВ 30000,00 грн., (т.2,а.с.45-155), виписки по особовому рахунку (т.6,а.с.219-т.7,а.с.192).

З метою отримання економічного ефекту, товар придбаний позивачем за договором поставки від 01.09.2010 року №10, в подальшому був реалізований ЗАТ «Горлівський машинобудівник», ТОВ «Турбоатом», ТОВ «Першотравенський ремонтно - механічний завод», ЗАТ «НГМЗ-БУР», ТОВ «Укрнафко», ТОВ ВНЦ «Трубосталь», ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», ПАТ Дружківский машинобудівний завод», ЗАТ «НВК» Гірничі машини», ТОВ «Павлоградський завод технологічного устаткування», ВАТ «Автрамат», ДП завод Електроважмаш, ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина», ПАТ «Автомотозапчастина», про що свідчать договори №59/2 від 03.01.2008 року (т.2,а.с.200-204), від 27.10.2010 року №2 (т.2,а.с.245-248), від 25.08.2010 року №10-240-П (т.3.а.с.18-19), від 08.05.2007 року №59-07 (т.3,а.с.40-45), від 04.01.2011 року №42 (т.3.а.с.84), від 23.03.2011 року №63 (т.3.а.с.107-111), від 23.01..2009 року №15 (т.3,а.с.174-176), від 17.06.2010 року №05-4/463 (т.3, а.с.205-206), від 01.03.2006 року №90-06 (т.3.а.с.217-219), від 27.01.2011 року №29 (т.3.а.с.240), від 10.05.2011 року №513 (т.4.а.с.8-11), від 20.01.2010 року №10100031 (т.4.а.с.77), 16.08.2011 року №238-13/124 (т.4,а.с.115-116), від 19.04.2011 року №238-13/77-Т (т.4,а.с.117-118), від 11.01.2010 року №238-13/39-Т (т.4,а.с.119-120), від 04.01.2011 року №000005 (т.4.а.с.147), від 28.08.2011 року №38 (т.4.а.с.169-172).

Реальність укладання та виконання вказаних договорів підтверджується специфікаціями, податковими накладними (т.2,а.с.218-225, т.3,а.с.4-9, 23-27, 48-52, 85-91, 117-120, 184-190, 207-209, 226-229, 241-246, т.4,а.с.20-23, 82-90, 124-130, 148-153, 174-180), видатковими накладними (т.2,а.с.226-244, т.3.а.с.10-17, 28-39, 53-64, 92-106, 121-127, 191-204, 210-216, 230-239, 247-т.4,а.с.7, 24-31, 91-114, 131-146, 154-168, 181-193), рахунками-фактури (т.3.а.с.65-83, 128-173, т.4.а.с.32-76).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи. Так, приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ (т.1,а.с.194-197, 203-206, 222-225, 231-238, 242-245).

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для висновку щодо неправомірності віднесення сум до податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" податкових накладних є акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також, слід зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладной.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до пл. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковою) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки, ТОВ "АО Хімпром" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів, податкових накладних, а також інших документів, які підтверджують укладання та виконання господарських операцій) вбачається, що господарські операції між ТОВ "АО Хімпром" та його контрагентом ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при формуванні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ", а також правомірність віднесення позивачем сум до складу податкового кредиту, відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "АО Хімпром", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за №0000032240 від 15.05.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 3 вересня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.