Постанова № 26142363, 17.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17.11.2011 р. Справа № 2а-4788/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А. О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Житлопромбуд-8",

доСпеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві,

проскасування податкового повідомлення - рішення від 01.06.11 р. №0000310037, В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Житлопромбуд-8»(далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі -Відповідач) з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000310037 від 01.06.2011 року, відповідно до якого Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26019,00 грн., в тому числі за основним платежем 20815,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5204,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що здійснення господарських операцій між Позивачем та контрагентом відповідає положенням чинного законодавства, підтверджено документально, а тому висновки акту перевірки про нікчемність правочинів є необґрунтованими.

Відповідач позов не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, зазначивши, що перевіркою встановлено укладення угод між Позивачем та його контрагентом без мети настання реальних наслідків, відсутність поставок товарів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

04.05.2011 року Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Житлопромбуд-8» з питань з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2012 року, про що складено акт № 538/37/05409952 (а.с. 9-33).

ВАТ «Житлопромбуд-8»було надано у встановленому законом порядку заперечення на отриманий акт від 04.05.2011 р., № 538/37/05409952.

На підставі акту перевірки Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.06.2011 р. № 0000310037 (а.с. 42), яким ВАТ «Житлопромбуд-8»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26019,00 грн., в тому числі за основним платежем 20815,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5204,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, на думку СДПІ, Позивачем порушено пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В жовтні 2010 року між ВАТ «Житлопромбуд-8»та ФОП ОСОБА_1, було укладено цивільно-правову угоду, а саме: договір поставки від 06.10.2010 р. № 137/10 (а.с. 34). На момент укладання якої сторони керувалися чинним законодавством України, і не порушили жодних вимог, передбачених законом. Договір між Позивачем та ФОП ОСОБА_1, на момент виконання зобов'язань був дійсним і таким що не суперечить чинному законодавству України оскільки був заключений у письмовій формі, підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Податковими та видатковими накладними, виписками з банку підтверджуються платежі за даними господарськими операціям згідно заключеного договору. Також Позивачем під час розгляду справи надані докази на підтвердження реалізації продукції, придбаної у ФОП ОСОБА_1

Так згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), підставами для визнання недійсності правочину є недодержання на момент здійснення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою, третьою та шостою ст. 203 ЦК України. Відповідно п.1, п.3-5, ст. 203 ЦК України, Позивачем не порушено загальних вимог які є необхідними для того, щоб правочин вважався чинним.

Крім того ст. 207 ЦК України встановлює вимоги до письмової форми правочину, так згідно з п.п. 2 п. 2 ст. 207 ЦК України: правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Що стосується порушення вимог п. 7.4.1. п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»: вказана норма не дозволяє включати до податкового кредиту будь-які витрати не підтверджені податковими накладними, або іншими документами визначеними вказаним законом. Таким чином, Закон України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Жодних інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку законодавством України не передбачено.

Витрати Позивача по сплаті податку на додану вартість на суму 20815,67 грн. підтверджені податковими накладними ФОП ОСОБА_1, яка на дату їх виписки була платником ПДВ, зареєстрованим у встановленому законом порядку. Порушення в оформленні податкових накладних відсутні, оскільки наявні всі реквізити, які повинні мати податкові накладні. У зв'язку з вищевикладеним, зазначена сума податку на додану вартість була правомірно включена до складу податкового кредиту у жовтні 2010 р. і вимоги п. п. 7.4.5. п. 7.4.1. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»Позивачем не порушено.

Відповідачем в інформаційному листі від 23.03.2011 р. № 1786/429/7/17-212 (а.с. 103-111) зазначено, що основним видом діяльності з зазначенням КВЕД ФОП ОСОБА_1 є оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі. В жовтні 2010 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарські операції з наступними контрагентами: НВПП «Медпромсервіс», ТОВ «Фікс», ПП «Агропрайд», ТОВ «Техномир-Николаев», ТОВ «Торговий Дім «Волес-Мед», ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо».

В акті перевірки Відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ПП «Агропрайд»платнику податків ФОП ОСОБА_1 у жовтні 2010 р., що свідчить про укладння угод без мети настання реальних наслідків.

Проте в судовому засіданні Відповідач не довів факт отримання поставлених Позивачу від ФОП ОСОБА_1 товарів саме від ПП «Агропрайд». Стосовно ж інших контрагентів ФОП ОСОБА_1 порушень при здійсненні ними господарських операцій в ході проведення перевірки не виявлено.

Відповідач в судовому засіданні також не оспорив факт використання товарів, придбаних Позивачем у ФОП ОСОБА_1 у власній господарській діяльності.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000310037 від 01.06.2011 року.

3. Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 22.11.2011 року.

Суддя І.А. Устинов