Постанова № 26142275, 24.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/4524/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представників позивача - Клещенка О.М., Шамоніна Є.О.,

представника відповідача - Фуртат В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 2а-1870/4524/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторзапчастина"

до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Роменський завод "Тракторзапчастина" (далі -позивач, ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина") звернулось з адміністративним позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі -відповідач, Роменська ОДПІ) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192301 від 21 березня 2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 168 746, 30 грн.

Позовні вимоги ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" обґрунтовує наступним. За результатами документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість при правових відносинах з ТОВ "Інфостар" за період з 01.02.2010 р. по 31.05.2010 р., згідно акту № 258/2305/00235890 від 21.03.2011 р., Роменська ОДПІ дійшла висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 168 746, 30 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідачем 21 березня 2011 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000192301, яким ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 168 746, 30 грн.

На переконання позивача, висновки Роменської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки господарська операція з купівлі-продажу металу між ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" та ТОВ "Інфостар" є реальною, придбаний у контрагента товар був оплачений позивачем, фактично отриманий та використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими накладними та ін. Враховуючи наявність всіх документів, які підтверджують придбання, оплату та використання металу, у позивача наявне право на відображення указаної господарської операції у податковому обліку, зокрема формування податкового кредиту.

В судовому засіданні з вищезазначених підстав представники позивача адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Роменська ОДПІ з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на адміністративний позов (а.с. 88-93) зазначила, що ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" безпідставно відобразило у власному податковому обліку господарську операцію з купівлі товару у ТОВ "Інфостар", оскільки контрагент позивача був зареєстрований на підставну особу за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, що підтверджується поясненнями засновника та директора, а також актом документальної невиїзної перевірки № 6526/23-3/36493940 від 31.12.2010 р., складеним ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Фіктивність створення ТОВ "Інфостар", у якого відсутні трудові ресурси, виробничі основні фонди, транспортні засоби, виробничі та складські приміщення, а також несплата податкових зобов'язань до бюджету, свідчать про здійснення господарської операції з купівлі-продажу металу без наміру створити реальні правові наслідки, з метою надання податкової вигоди позивачу у вигляді формування штучного податкового кредиту.

З огляду на наведені обставини, представник відповідача вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим та законним, в зв'язку з чим, в судовому засіданні просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно пп. 78.1.1, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та Наказу Роменської МДПІ від 16.03.2011 р. № 341, завідувачем сектору перевірок ризикових операцій Бартош Л.І. проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчатина" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість при правових відносинах з ТОВ "Інфостар" за період з 01 лютого 2010 р. по 31 травня 2010 р.

За результатами вказаної перевірки, 21 березня 2011 р. складений акт № 258/2305/00235890 (а.с. 7-28), згідно якого Роменська ОДПІ дійшла висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 168 746, 30 грн., в тому числі за березень 2010 року в розмірі 49 800, 00 грн. та за травень 2010 року в розмірі 118 946, 30 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем 21 березня 2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000192301 (а.с. 29) яким ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 168 746, 30 грн.

Стверджуючи про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач наполягає на тому, що висновки Роменської ОДПІ про завищення податкового кредиту є безпідставними, оскільки він був сформований внаслідок здійснення реальної господарської операції з купівлі металу у ТОВ "Інфостар".

Підтверджуючи здійснення вказаної господарської операції, ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" надало суду видаткові накладні № РН-0322/04 від 22.03.2010 р., № РН-0112/02 від 12.01.2010 р. та № РН-0222/02 від 22.02.2010 р., прибуткові ордери № ТЗ-0000557 від 22.02.2010 р., № ТЗ-0000380 від 02.02.2010 р. та № ТЗ-0000823 від 22.03.2010 р., а також податкові накладні № 32205 від 22.03.2010 р., № 11201 від 12.01.2010 р. та № 22202 від 22.02.2010 р. (а.с. 30-38). В якості доказів оплати придбаного металу, позивач надав виписки банку про рух коштів по рахунках (а.с. 124-125), згідно яких ТОВ "Інфостар" за поставлений товар було сплачено 89 000, 00 грн., а стосовно оплати іншої суми, представники ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" пояснили, що вказана сума заборгованості була погашена за рахунок поставленої продукції на адресу ТОВ "Інфостар" про що свідчать видаткові накладні (а.с. 101-121). При цьому, ні податкових накладних, ні копій довіреностей ТОВ "Інфостар" на отримання ТМЦ, ні документів, які підтверджують переміщення товару, ні актів заліку зустрічних вимог надано не було. Відсутність деяких первинних документів бухгалтерського обліку, в тому числі договорів купівлі-продажу чи поставки та сертифікатів якгості, позивач пояснив тим, що вони були вилучені правоохоронними органами під час виїмки. Проте, на неодноразові вимоги суду, копії згаданих протоколів позивач не надав.

Стосовно переміщення придбаного металу від ТОВ "Інфостар" до ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина", представники позивача зазначили, що товар перевозився продавцем за власний рахунок, в зв'язку з чим відсутні товарно-транспортні накладні та інші документи, які підтверджують його перевезення. В підтвердження оприбуткування придбаного металу, ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" надало суду копії накладних на передачу товарів в виробництво (а.с. 126-131), які датовані квітнем-серпнем 2011 року, в той час коли товар нібито було отримано в лютому-березні 2010 року.

Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" для формування податкового кредиту і бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підтверджується наданими первинними документами бухгалтерського обліку, в зв'язку з чим ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" має право на відображення у податковому обліку господарської операції з ТОВ "Інфостар".

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарської операції з ТОВ "Інфостар", з огляду на нижченаведене.

Підстави віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на час виникнення спірних правовідносин, визначались Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 1.7., 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена у відповідності до Закону.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно вказаного порядку, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Виходячи із системного аналізу зазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість", для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, на переконання суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено Роменською ОДПІ під час проведення перевірки, надані позивачем деякі первинні документи бухгалтерського обліку є формально складеними та не підтверджують фактичне здійснення господарської операції між ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" та ТОВ "Інфостар", оскільки останнє, як продавець, не мало трудових ресурсів (технічного персоналу), основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, виробничих активів, складських приміщень для зберігання товарів та фактично було створене без мети здійснення підприємницької діяльності. Його засновник ОСОБА_5 та директор ОСОБА_6 в порушення діючого законодавства фінансово-господарською діяльністю не займались, ніяких договорів, видаткових, податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку не підписували, поставок товарів не здійснювали та нікому не доручали вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "Інфостар". Зазначені обставини підтверджуються актом про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Інфостар" № 6526/23-3/36493940 від 31 грудня 2010 р. (а.с. 56-87), протоколом допиту свідка ОСОБА_5 та поясненнями ОСОБА_6 (а.с. 94-96)

Крім того, стверджуючи про реальність здійснення господарської операції з ТОВ "Інфостар", позивач не надав суду ні договорів купівлі-продажу чи поставки товарів, ні сертифікатів якості на метал, який придбавався, ні товарно-транспортних накладних, ні копії журналу реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ, ні доказів оприбуткування товару та використання його у власній господарській діяльності, ні належних доказів оплати придбангого товару, ні інших первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне здійснення указаної господарської операції та відображали її суть.

Отже, суд не може прийняти до уваги докази, на які посилаються представники позивача в обґрунтування свого позову (деякі первинні документи бухгалтерського обліку), оскільки вони є обов'язковими, але не вичерпними через те, що предмет доказування у даній справі становлять обставини, які підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту і суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина".

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії (постанова від 27.03.2012 року по справі № 21-737во10) яка, згідно ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, з огляду на наведені обставини, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що у ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина", незважаючи на наявність деяких формально складених первинних документів бухгалтерського обліку, відсутнє право на відображення у податковому обліку господарської операції з купівлі металу у ТОВ "Інфостар", оскільки реальність цієї господарської операції спростована матеріалами справи, в зв'язку з чим адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторзапчастина" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст постанови складений 26.09.2012 р.