Постанова № 26141884, 12.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р. № 2а-6798/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Павлової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Альвеол»про арешт коштів на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2012 року Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі-ДПІ у Залізничному районі м.Львова ДПС) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Альвеол», в якому просить накласти арешт на кошти ПП «Альвеол» на рахунках: №26000013331601 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк», МФО-325774; №26004301414707, №26004301414707 у Філії ПАТ ПІБ, МФО-325633; №26005001303673, №26005001303673, №26005001303673 у АТ «ОТП «Банк», МФО-300528; №260036206 у ПАТ «АКБ «Львів», МФО-325268; № 26009000056436 у ПАТ «Універсал БАНК», МФО-322001; №26009301401472 у ПАТ «Банк Перший», МФО-320995.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкових зобов'язань у загальній сумі 1 824 174,56 грн., а саме: заборгованості з податку на прибуток, податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, а також невжиттям відповідачем заходів щодо погашення вказаної вище заборгованості. Суми податкових зобов'язань є узгодженими та в установлені законом строки до бюджету не сплачені. У відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. З посиланням на підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий орган вправі звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 01.08.2012 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

У зв'язку із виконанням вимог ухвали від 01.08.2012 року, 21.08.2012 року провадження у даній адміністративній справі відкрито.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з тих підстав, що, оскільки у відповідача є борг та відсутнє майно, відтак слід накласти арешт на його кошти, пояснення надала аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений. Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії ухвал про відкриття провадження і закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, разом з витягом про процесуальні права та обов'язки повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно вимог статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач жодних заперечень проти позову, а також доказів на спростування позовних вимог не подав, суд розглядає справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Податковим кодексом України, якими безпосередньо визначені права Державної податкової служби в Україні.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, яка діяла на момент вчинення оскаржуваних правовідносин) завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п.7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п.7.3. наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Альвеол»зареєстроване Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 06.08.1998 року та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 13.08.1998 року за №30052482.

ПП «Альвеол»є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. і на даний час має заборгованість.

Заборгованість ПП «Альвеол»перед бюджетом у розмірі 1 824 174,56 грн. виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 1 115 004,19 грн., з податку на додану вартість у сумі 611 259,37 грн., з податку на доходи фізичних осіб -5 126,50 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, розмір якого становить 92 784,50 грн.

Також встановлено, що суми податків та фінансових санкцій ПП «Альвеол»є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, згідно із вимогами ст.57 ПК України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 29.11.2011 року №1497, вказана податкова вимога була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та залишились без задоволення, борг відповідачем не сплачено.

Згідно вимог п.20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, з метою виявлення майна боржника -ПП «Альвеол», надсилалися запити у Львівський ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області про наявність зареєстрованих транспортних засобів, в Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»- про наявність нерухомого майна, у Головне управління Держкомзему у Львівській області - про наявність земельних ділянок, проте, згідно наданих відповідей, Підприємство не володіє правами власності на нерухоме майно і за таким транспортні засоби не зареєстровані.

Окрім цього, для опису майна у податкову заставу службовими особами ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС було здійснено вихід на юридичну адресу ПП «Альвеол»: м.Львів, вул. Кульпарківська, 164/А, кв.20 та встановлено, що керівні органи боржника за даною адресою відсутні, ознак фінансово-господарської діяльності і майна боржника не виявлено, а за даною адресою знаходиться квартира, про що складено відповідний акт від 08.02.2012 року.

Згідно довідки ДПІ в Залізничному районі м.Львова №12130/18-2009 від 24.07.2012 року, що долучена позивачем до матеріалів справи, відповідач має відкриті поточні рахунки в установах банків.

Пунктами 41.1, 41.5 ст.41 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу у межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Із системного тлумачення ст.94 ПК України суд зауважує, що арешт коштів на рахунку платника податків є одним із видів арешту майна платника податків.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Із долученого до матеріалів справи у судовому засіданні 12.09.2012 року Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.08.2012 року, вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2009 року порушено провадження у справі №33/85 про банкрутство ПП «Альвеол», проте у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що також, у свою чергу, не спростовується відповідачем.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням вимог ст.162 КАС України, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби Приватного підприємства «Альвеол» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Альвеол»на рахунках: №26000013331601 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк», МФО-325774; №26004301414707, №26004301414707 у Філії ПАТ ПІБ, МФО-325633; №26005001303673, №26005001303673, №26005001303673 у АТ «ОТП «Банк», МФО-300528; №260036206 у ПАТ «АКБ «Львів», МФО-325268; №26009000056436 у ПАТ «Універсал БАНК», МФО-322001; №26009301401472 у ПАТ «Банк Перший», МФО-320995.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 вересня 2012 року .