Постанова № 26141056, 17.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8638/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретарі Пітель В.М.

за участю:

представника позивача Чалого В.В.,

представника відповідача Бондаренко Д.В.,

представника третьої особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ, третя особа Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» про визнання протиправним та скасування рішення від 29.06.2012 року № 2337-3/0.46/Сл, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ про визнання протиправним та скасування рішення від 29.06.2012 року № 2337-3/0.46/Сл, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.02.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в собі Голови правління Леонідова Віктора Дмитровича та Відкритим акціонерним товариством «Технологічне і спеціальне обладнання» в особі Голови правління - генерального директора Куценко Сергія Володимировича було укладено Кредитний договір № 3.3дс/03/2011-КЛТ.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 09.02.2011 року до Кредитного договору № 3.3ДС/ОЗ/2011-КЛТ від 09.02.2011 року: п.1 - кредит надається в сумі 4 650 000, 00 гривень; п.2 - позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше 08.02.2011 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, між цими ж сторонами був підписаний Іпотечний договір № 25ДС/03/101/2011-КЛТ. Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» (далі - ПАТ «ТІСО» не повернуло кредит в установлений термін.

15.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в особі керуючого Донбаською філією ПАТ "Кредитпромбанк" Северінова Олександра Михайловича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод енергетичного машинобудування" в особі директора Чалого Валентина Вікторовича на підставі ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України було укладено Договір відступлення права вимоги № 1, Договір відступлення права вимоги № 2. Відповідно до цих Договорів Цедент - Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" передає, а Цесіонарій - TOB "Краматорський завод енергетичного машинобудування" (далі - ТОВ «КЗЕМ») приймає всі права вимоги за Кредитним договором від 09.02.2011 року, Іпотечним договором № 25ДС/03/101/2011-КЛТ від 09.02.2011 року.

16 травня 2012 року TOB "КЗЕМ" надіслало на адресу ПАТ "ТІСО" письмове повідомлення про укладені договори відступлення права вимоги та Претензію-вимогу про повернення кредиту, сплату нарахованих процентів та нарахованої неустойки за порушення строків погашення заборгованості та інших витрат згідно з Кредитним Договором № З.ЗДСУОЗ/2011-KJIT від 09.02.2011 року. Одночасно в Претензії було попереджено, що в разі неповернення коштів, буде розпочато процедуру звернення на Предмет іпотеки відповідно до ст. 7 Іпотечного договору № 25ДС/03/101/2011-КЛТ від 09.02.2011 року та чинного законодавства України.

Як зазначає позивач, ПАТ "ТІСО" не виконало вимогу про повернення кредиту і тому TOB "КЗЕМ" 19.06.2012 року подало до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська заяву для реєстрації права власності на заставлене майно, а саме нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку "Троянда-2", розташовані у с. Щурове м. Красний Лиман Донецької області.

29 червня 2012 року було отримано рішення реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності № 2337-3/0.46/Сл.

Позивач зазначає, що відповідно до Договору відступлення права вимоги № 2 до TOB "КЗЕМ" перейшло право вимоги, включаючи право повернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до Іпотечного Договору № 25ДС/03/101/2011-KЛT від 09.02.2011 року. Разом з підписанням цього Договору було внесено зміни до Державного реєстру іпотек щодо заміни Іпотекодержателя. Після дати укладання Договору відступлення права вимоги, а саме з 15.06.2012 року, Іпотекодержателем стало TOB "КЗЕМ".

Як вказує позивач, TOB "КЗЕМ" виконало вимоги закону України "Про іпотеку" щодо повідомлення боржника про укладені договори відступлення права вимоги та надсилання письмової Претензії - вимоги. Після закінчення 30-ти денного строку і невиконання вимоги боржником, позивачем було подано до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" м. Слов'янська заяву і всі необхідні документи для реєстрації права власності на заставлене майно згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (із змінами та доповненнями).

Тому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Шнурко К.О. Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ про відмову у державній реєстрації права власності від 29.06.2012 року № 2337-3/0.46/Сл.; зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ зареєструвати право власності на заставлене майно згідно з Іпотечним договором № 25ДС/03/101/2011-КЛТ від 09.02.2011 року, а саме нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку «Троянда-2», розташовані у с. Щурове м. Красний Лиман Донецької області на ім'я TOB "КЗЕМ".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, пояснив що підстави для відмови в державній реєстрації формальні. Так, Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5 не враховує всіх правовідносин, які виникають стосовно державної реєстрації на об'єкти нерухомого майна. Реєстратори КП «БТІ» мають право приймати рішення тільки в межах положення, Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є за своєю сутністю підзаконним нормативно-правовим актом.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Під час розгляду справи представник третьої особи надав письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив наступне.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розділом 4 зазначеного вище Іпотечного Договору передбачений порядок набуття права звернення стягнення на майно у випадку порушення Іпотекодавцем умов Кредитного договору, або умов цього Договору. Зокрема, п. 4.3 встановлено, що при настанні випадків, передбачених п. 4.1 цього Договору, а саме іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення Іпотекодавцем умов Кредитного договору, або умов цього Договору. Іпотекодержатель за 30 календарних днів попереджає Іпотекодавця про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом цього строку зобов'язання, забезпечені іпотекою, не будуть виконанні, Іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із таких способів:

набуває право власності на майно;

від свого імені продає майно третім особам і спрямовує отримані кошти на задоволення своїх вимог;

дає іпотекодавцю згоду на реалізацію майна третім особам, визначеним іпотекодержателем або погоджених з ним, від свого (іпотекодавця) імені, за умови, що кошти, виручені від реалізації, будуть направлені на задоволення вимог іпотекодержателя.

У випадку коли виконання пункту 4.3 цього договору унеможливлюється діями або бездіяльністю іпотекодавця, іпотекодержатель має право здійснити звернення стягнення на майно іншим способом, передбаченим чинним законодавством України, у т.ч. звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.

Як зазначає представник третьої особи, згідно з ч. 3 ст. 33, ст. 39 та ст. 41 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-ІV, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса шляхом його продажу з прилюдних торгів.

Поряд із цим статті 36, 37 і 38 вказаного закону передбачають можливість задоволення забезпечених іпотекою вимог шляхом набуття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність або шляхом його продажу іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі. На відміну від продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів, звернення стягнення на предмет іпотеки цими способами може відбуватися за умови, якщо вони безпосередньо передбачені окремим договором з іпотекодавцем або застереженням у договорі іпотеки.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передання іпотекодавцем предмета іпотека у власність іпотекодержателю на підставі окремо укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя або перехід до нього права власності на предмет іпотеки на підставі застереження в договорі іпотеки є позасудовим способом задоволенням вимог, що здійснюється за взаємною домовленістю іпотекодавця та іпотекодержателя.

Однак, наведеною нормою не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб та набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. Такий висновок виходить зі змісту ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, в цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який поряд з іншими може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Тому у разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК вправі вимагати застосування його і судом.

Як зазначає представник третьої особи, незважаючи на можливість позасудового вирішення питання про передання іпотекодержателю у власність предмета іпотеки у рахунок погашення забезпечених іпотекою його майнових вимог ст. 36 Закону України «Про іпотеку» не виключає і можливість прийняття судом рішення про визнання за ним права власності на предмет іпотеки. Цей висновок повністю узгоджується зі змістом ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», якою встановлено право іпотекодержателя у будь-який час звернутися до суду, оминаючи передбачений ч. 1 ст. 35 цього Закону позасудовий порядок добровільного задоволення його вимог іпотекодавцем (боржником). Таке право іпотекодержателя також відповідає вимогам ч. 3 ст. 33 Закону, яка рішення суду поряд з іншим відносить до підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. У розумінні змісту ч. 5 ст. 11 ЦК вказані норми Закону про іпотеку є передбаченим законом випадком, коли рішення суду може бути підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків. На підставі цих норм суд може звернути стягнення шляхом припинення у іпотекодавця права власності на предмет іпотеки та передання його у власність іпотекодержателю.

Водночас попри те, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в договорі іпотеки можуть передбачати звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність, не у всіх випадках умови цих договорів можуть бути достатньою підставою для переходу предмета іпотеки у власність іпотекодержателя та вказувати на вирішення цього питання у позасудовому порядку.

Тому, на думку третьої особи, позивачем не витриманий порядок переходу права власності на предмет іпотечного договору № 25ДС/03/101/2011-КЛТ від 09.02.2011 року, що обумовлює безпідставність його позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» - зареєстрований виконавчим комітетом Краматорської міської ради 16.11.2011 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 37944275, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 457330.

Відповідач - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» - зареєстрований виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 14.01.1993 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 03336634, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство - «Технологічне і спеціальне обладнання» - зареєстрована виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 27.01.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 05744426, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ПАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» 09.02.2011 року укладено кредитний договір № 3.3ДС/03/2011-КЛТ (а.с.12). предметом договором є процедура та умови надання Банком у майбутньому кредиту ВАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» у розмірі 4 650 000, 00 грн. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до даного кредитного договору позичальник зобов'язуються повернути кредит не пізніше 08.02.2012 року (а.с.19).

09.02.2011 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» укладений договір іпотеки № 25ДС/03/101/2011-КЛТ, предметом іпотеки є нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку «Троянда-2», загальною площею 600,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Красний Лиман, с. Щурове, «Троянда-2» база відпочинку. Згідно цього договору, зазначений предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення грошей, переданих за Кредитним Договором від 09.02.2011 р. № 3.3ДС/03/2011-КЛТ (а.с.6).

15.05.2012 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «КЗЕМ» укладений договір про відступлення права вимоги № 1 та № 2 (а.с.21, 22). Згідно цих догорів ПАТ «Кредитпромбанк» передав своє право вимоги за вищевказаними договорами позики та іпотеки ТОВ «КЗЕМ».

19.06.2012 року позивач звернувся із заявою до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку «Троянда-2», розташовані у с. Щурове м. Красний Лиман Донецької області на підставі іпотечного договору № 25ДС/03/101/2011-КЛТ, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 від 09.02.2011 року № 486 та договору відступлення вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 15.05.2012 року № 1283.

Рішенням відповідача від 29.06.2012 року № 2337-3/0.46/Сл позивачу відмовлено в реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно (а.с.30). У рішенні зазначено, що відповідно до п. 2.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. №7/5 (із змінами та доповненнями) до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлюючі документи, які зазначені у додатку 2 до Положення. У даному додатку наданий перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Згідно п. 1 додатку 2 реєстрації підлягає договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або договір про задоволення вимог іпотекодержателя. На підставі п. 2.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку» позивачу відмолено в реєстрації права власності на нерухоме майно.

Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законом повноваження.

У частині 3 ст. 2 КАС України наведені критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Суди перевіряють, чи прийняті вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При оцінювані оскаржуваного позивачем рішення БТІ, суд прийшов до висновку, щодо воно відповідає не всім наведеним вище критеріям, з наступних підстав.

Стаття 182 ЦК України встановлює, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952), що визначено ст. 1 цього Закону.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.1 Закону № 1952).

Спеціальним нормативним актом у спірних правовідносинах є Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-IV (далі - Закон № 898), Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 7/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 року за № 67/7388 (далі - Порядок).

Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Згідно ст. 3 Закону №1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 16 Закону № 1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення передбачено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Відповідно до п.2.2. Тимчасового положення, заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Згідно ч.1 ст.37 Закону № 898 іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Статтею 24 Закону № 898 встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної.

Відповідно до п.1.2 Договору про відступлення права вимоги № 1 від 15.05.2012 року ТОВ «КЗЕМ» приймає всі права вимоги за кредитним договором № 3.3ДС/03/2011-КЛТ від 09.02.2011 року між банком ПАТ «Кредитпромбанк», який згідно з Кредитним договором є Кредитором, і ВАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» (на теперішній час ПАТ «ТІСО»), підписаним в м. Донецьку 09.02.2011 року.

Відповідно до п.1.1 Договору про відступлення права вимоги № 2 від 15.05.2012 року ТОВ «КЗЕМ» приймає всі права вимоги за іпотечним договором № 25ДС/03/101/2011-КЛТ від 09.02.2011 року між банком ПАТ «Кредитпромбанк», який згідно з Кредитним договором є Кредитором, і ВАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» (на теперішній час ПАТ «ТІСО»).

Згідно п.4.2 Іпотечного договору від 09.02.2011 року № 25ДС/03/101/2011-КЛТ іпотекодержатель має право, зокрема, звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку порушення Іпотекодавцем умов кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3 вищевказаного Договору іпотеки за вибором іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, задоволення вимог здійснюється шляхом набування права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи, що ПАТ «ТІСО» не було виконано зобов'язання за Кредитним договором № 3.3ДС/03/2011-КЛТ від 09.02.2011 року, позивачем була проведена відповідна процедура про передачу їй права власності на нерухоме майно у рахунок виконання основного зобов'язання - погашення боргу за кредитним договором.

Будь-яких доказів на підтвердження виконання зобов'язань за кредитним договором та іпотеки третьою особою у судове засідання не надано.

Таким чином, суд вважає, що у ТОВ «КЗЕМ» були підстави звернутися до відповідача для проведення державної реєстрації спірного нерухомого майна.

Також, суд зазначає, що п.1 додатку № 2 до Тимчасового положення передбачений перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, серед яких є договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

У даному випадку Договори про відступлення права вимоги (цесія) № 1 та № 2 від 15.05.2012 року, укладені між ТОВ «КЗЕМ» та ПАТ «Кредитпромбанк», не суперечить приписам Цивільного кодексу України та ст. 24 Закону України «Про іпотеку», є наслідком продовження регулювання правовідносин стосовно виконання ПАТ «ТІСО» зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.2.7 Тимчасового положення для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстратору БТІ, крім документів, передбачених Положенням, необхідно також надати: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; витяг з Державного реєстру іпотек, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі. Наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором БТІ рішення про відмову в державній реєстрації прав за іпотекодержателем.

На виконання вимог п.2.7 Тимчасового положення, 16.05.2012 року від ТОВ «КЗЕМ» на адресу ПАТ «ТІСО» направлено претензію № 2 про повернення кредиту, сплату нарахованих процентів та нарахованої неустойки за порушення строків погашення заборгованості та інших витрат згідно з Кредитним договором № 3.3ДС/03/2011-КЛТ від 09.02.2011 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (а.с.25-28).

Таким чином, суд вважає, що позивачем було дотримано порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та звернення до відповідача для проведення державної реєстрації спірного нерухомого майна.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Закону № 1952 перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина.

Вказаним Законом визначений вичерпний перелік підстав, за якими заявнику може бути відмовлено в реєстрації права власності, ними є: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як вбачається з оскаржуваного позивачем рішення відповідач як причину для відмови у державній реєстрації прав не вказав підставу, яка зазначена у вичерпному переліку підстав, за якими заявнику може бути відмовлено в реєстрації права власності.

Отже, подані позивачем документи давали змогу відповідачу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, тому рішення про відмову у державній реєстрації прав від 29.06.2012 року прийнято відповідачем необґрунтовано.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своєї відмови у реєстрації прав суду не доведено.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ, третя особа Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» про визнання протиправним та скасування рішення від 29.06.2012 року № 2337-3/0.46/Сл, зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ, третя особа Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» про визнання протиправним та скасування рішення від 29.06.2012 року № 2337-3/0.46/Сл, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ від 29.06.2012 року № 2337-3/0.46/Сл «Про відмову у державній реєстрації права власності» Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування».

Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ зареєструвати право власності на заставлене майно згідно з Іпотечним договором № 25ДС/03/101/2011-КЛТ від 09.02.2011 року, а саме нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку «Троянда-2», розташовані у с. Щурове, м. Красний Лиман Донецької області на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» витрати по сплаті судового збору у розмірі 32, 19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 17 вересня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 21 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.