Постанова № 26141014, 19.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5756/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001272201 від 19.06.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, в якому просив визнати нечинним, протиправними та скасування податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.06.2012 №0001272201 про збільшення суми грошових зобов'язань за земельним податком в розмірі 67884,08 грн. та нарахування штрафних санкцій 16971,02 грн.

На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив наступне.

На підставі акту документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 року від 31.05.2012 №38/23-01/33270581 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.06.2012 №0001272201 про збільшення суми грошового зобов'язання за земельним податком в розмірі 67 884,08 грн. та нарахування штрафних санкцій 16 971,02 грн.

Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки, та прийняте податкове повідомлення-рішення необгрунтованими та незаконними з огляду на наступне.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську в акті перевірки робить необгрунтований та незаконний висновок щодо заниження позивачем суми грошового зобов'язання за земельним податком в розмірі 67 884,08 грн. внаслідок застосування розміру нормативної грошової оцінки, нижчої від встановленої, при визначені розміру земельного податку за земельну ділянку, яка, на думку СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську перейшла у власність до ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» згідно договору купівлі-продажу від 28.12.2010р. № 4594 між Державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій" "Хімтехнологія"(Продавець) та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Покупець) будівлі, розташованої за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (вул. Хіміків), № 5-Г8/1.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську при перевірці правильності нарахування земельного податку за цією земельною ділянкою було застосовано нормативну грошову оцінку кв. м. зазначеної земельної ділянки в розмірі 208,30 грн. на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.10.2011 р. №8823.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було застосовано вищезазначений розмір нормативної грошової оцінки на минулі місяці, починаючи з 20.01.2011 р.

Однак, з 2010 року до 30.06.2011 р. розмір нормативної грошової оцінки кв. м. зазначеної земельної ділянки становив 139,23 грн., що підтверджується довідкою Управління Держкомзему у м. Сєвєродонецьк № 1522 від 05.04.2012 р. та листом Управління Держкомзему у м. Сєвєродонецьк від 11.06.2012 р. №2285.

Також позивач не погоджується з висновком про заниження суми податку на землю внаслідок обчислення земельного податку з площі земельної ділянки, меншої від визначеної договором купівлі-продажу від 28.12.2010р. №4596 між Державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій" "Хімтехнологія"(Продавець) та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Покупець), виробничого корпусу, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (вул. Хіміків), № 5-Г-9/1.

На думку СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та ДПІ у м. Сєвєродонецьку, ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" набуло право власності на земельну ділянку площею 2,4081 га, оскільки зазначена площа земельної ділянки вказана у вищевказаному договорі купівлі-продажу.

При цьому СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та ДПІ у м. Сєвєродонецьку не враховано те, що зазначений договір купівлі-продажу прямо не передбачає переходу до ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" права власності на земельну ділянку площею 2,4801 га, а також те, що на момент укладення договору купівлі-продажу земельна ділянка, яка передавалась разом з виробничим корпусом не була виділена.

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 10.03.2010 р. №131 про надання згоди на відчуження нерухомого майна, Умов відведення земельної ділянки №6828 від 27.07.2011 р., виданих Управлінням Держкомзему у м. Сєверодонецьк, Висновку про погодження проекту землеустрою №550 від 03.11.2011 р., Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 8819 від 18.10.2011 р., Довідки №1523 від 05.04.2012 р. Управління Держкомзему у м. Сєверодонецьк, до ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" перейшла у власність лише частина зазначеної земельної ділянки в розмірі 0,9659 га.

Отже розмір земельного податку повинен розраховуватись виходячи з площі 0,9659 га, а не 2,4801 га.

Крім того, в акті перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську доходить хибного висновку щодо необхідності сплати земельного податку не з моменту державної реєстрації права на землю, а з моменту реєстрації права власності на будівлі та споруди (їх частину).

Відповідно до п.287.1 ст. 287 Податкового Кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.6 ст. 287 Податкового Кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1ст.181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, оскільки відповідно до чинного законодавства України земельна ділянка є нерухомим майном, то податок за земельні ділянки повинен сплачуватись лише з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. .

З аналогічних підстав позивач не погоджується і з висновком податкового органу про порушення податкового законодавства в частині обчислення земельного податку з площі земельної ділянки, меншої від визначеної договором купівлі-продажу від 06.12.2011р. №57 між ДП "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (Продавець) та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Покупець) виробничого корпуса № 196, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова ( вул. Хіміків), № 5-а4.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги та додатково зазначив, що земельний податок за земельну ділянку, що на думку податкового органу перейшла у власність позивача за договором купівлі-продажу 28.12.2010 №4696 з Державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій" "Хімтехнологія" (продавець), сплачувався продавцем протягом 2011 року, що підтверджується зверненням ДП "Хімтехнологія" до позивача з вимогою про відшкодування сплаченої суми земельного податку.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких з доводів аналогічних, викладеним в акті перевірки, зазначив про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати земельного податку. Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (код за ЄДРПОУ 33270581) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 року.

Перевірку було проведено на підставі п.п. 20.1.4 п 20.1 ст.20 розділу І, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 розділу II Податкового кодексу України.

За результатами перевірки встановлено порушення ч. 1, ч. 6 статті 120 Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. № 2768- III, п.287.6., статті 287 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ в результаті чого заниження земельного податку за період з 01.10.10р. - 31.12.11р. склало 67884,08 грн. (а.с. 32, т2.)

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 31.05.12р. №38/23-01/33270581 (а.с. 11 т.1 - 76 т.2), а 19.06.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001272201, яким збільшено ПрАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот" суму грошового зобов'язання з земельного податку за основним платежем 67884,08 грн., за штрафними санкціями 16971,02 грн. (а.с. 77).

Протягом періоду, який перевірявся, позивачем було укладено 3 угоди купівлі-продажу об'єктів нерухомості щодо яких судом встановлено наступне.

Так, 28.12.2010 Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" (далі ДП "Хімтехнологія"), як продавець, та позивач у справі, як покупець, уклали договір №4594 (державна реєстрація 20.01.2011), відповідно до якого позивачем було придбано нерухоме майно розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (Хіміків), №5-Г8/1, в договорі зазначено відомості з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості - її площа складає 0,9390 га. (78-82, т.2).

28.12.2010 ДП "Хімтехнологія", як продавець, та позивач у справі, як покупець, уклали договір №4596 (державна реєстрація 20.01.2011), відповідно до якого позивачем було придбано нерухоме майно розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (Хіміків), №5-Г9/1, в договорі зазначено відомості з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості - її площа складає 2,4081 га. (83-85, т.2).

06.01.2011 Державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (далі ДП "Інститут азотної промисловості"), як продавець, та позивач у справі, як покупець, уклали договір №57 (державна реєстрація 31.01.2011), відповідно до якого позивачем було придбано нерухоме майно розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (Хіміків), №5а4, в договорі зазначено відомості з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості - її площа складає 1,1132 га. (86-91, т.2).

Доводи податкового органу щодо порушення допущеного позивачем у сфері нарахування та сплати земельного податку зводяться до того, що відповідач посилаючись на п. 287.6 Податкового кодексу України, вважає, що позивач повинен був нараховувати та сплачувати земельний податок за всю площу земельних ділянок зазначену в договорах купівлі-продажу, на яких розташовані об'єкти нерухомості, з моменту державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості.

Дослідивши під час перевірки податкову звітність позивача з земельного податку податковий орган вказує на наступні порушення.

Щодо першої земельної ділянки за адресою вул. Пивоварова, 5-Г8/1 на думку відповідача позивачем сплачено земельний податок виходячи з розміру грошової оцінки меншого ніж встановлений 208,30 грн., річна сума податку повинна складати - 22643,65 грн.

Щодо другої земельної ділянки за адресою вул. Пивоварова 5-Г9/1 на думку відповідача позивач повинен був сплачувати земельний податок за всю площу земельної ділянки, яка відповідно до договору складає 2,4081 га, а не за її частину, як це робив позивач, річна сума податку повинна складати - 61446,54 грн.

Щодо третьої земельної ділянки за адресою вул. Пивоварова, 5а4 на думку відповідача позивач повинен був сплачувати земельний податок за всю площу земельної ділянки, яка відповідно до договору складає 1,1132 га, а не за її частину, як це робив позивач, річна сума податку повинна складати - 27519,94 грн.(а.с. 32-34, т.2).

Всього за трьома земельними ділянками належало сплатити 111610,13 грн., фактично задекларовано 43726,05 грн., таким чином податковий орган приходить до висновку про заниження позивачем суми земельного податку на 67884,08 грн.

Виходячи зі змісту акту перевірки, письмових заперечень на позов, та пояснень наданих представниками сторін у судовому засіданні, щодо першої земельної ділянки між сторонами відсутній спір щодо площі, за яку треба сплачувати земельний податок, втім, відповідач вважає, що позивачем сплачувався земельний податок за меншої грошовою оцінкою ніж потрібно, за 2-ю та 3-ю земельними ділянками між сторонами відсутній спір про обґрунтованість застосованої грошової оцінки, втім, відповідач вважає, що позивачем неправомірно здійснювалася сплата земельного податку лише за частину площі земельних ділянок, а не за всю площу, вказану у договорах купівлі-продажу нерухомості.

Судом досліджено податкову звітність позивача у справі з земельного податку відповідно до якої встановлено, що позивачем в розрізі зазначених вище трьох земельних ділянок було задекларовано за 2011 рік наступні податкові зобов'язання:

за першою ділянкою, адреса Пивоварова 5-Г8/1 задекларовано земельного податку виходячи з площі 0,9390 га на суму 17800,56 грн.

за другою ділянкою, адреса Пивоварова 5-Г9/1 задекларовано земельного податку виходячи з площі 0,9659 га на суму 19023,79 грн.

за третьою ділянкою, адреса Пивоварова 5а4 задекларовано земельного податку виходячи з площі 0,3579 га на суму 6901,70 грн. Разом 43726,05 грн. (а.с. 145-162, т.2).

За поясненнями позивача за 2-ю та 3-ю земельними ділянками ним декларувалися зобов'язання лише щодо частини площі земельної ділянки, яка безпосередньо використовувалася для обслуговування придбаних об'єктів нерухомості та щодо якої позивачем подано документи на розробку проектів відведення земельних ділянок, решта площі земельних ділянок залишиться в користуванні продавців нерухомості, відповідно ДП "Хімтехнологія" та ДП "Інститут азотної промисловості".

Для повного та всебічного розгляду справи судом було здійснено запити про надання інформації до продавців об'єктів нерухомості ДП "Хімтехнологія" та ДП "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу", а також до управління Держкомзему в м. Сєвєродонецьку, з метою встановлення обставин щодо декларування продавцями податкових зобов'язань за земельними ділянками, на яких були розташовані продані об'єкти нерухомості, визначення розміру грошової оцінки, яка підлягала застосуванню в спірному періоді і правового статусу земельних ділянок відповідно до даних державного земельного кадастру.

Одразу слід зазначити, що податковим органом під час проведення перевірки не досліджувалися витребувані судом відомості, не досліджувалося питання щодо оформлення права власності за позивачем на земельні ділянки, щодо припинення користування земельними ділянками продавцями, щодо декларування продавцями податкових зобов'язань з земельного податку у 2011 році та щодо терміну дії та розміру грошової оцінки земельних ділянок.

По-перше судом було з'ясовано, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки площею 0,9390 га за адресою вул. Пивоварова 5-8Г/1 складала 139,23 грн. (довідка Держкомзему №95, т.2) за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 включно і лише з 01.07.2011 вона збільшилася до 208,30 грн. (довідка Держкомзему №8823 від 18.10.2011(а.с. 92, т.2), як це зазначено в акті перевірки податкового органу. Ці обставини підтверджуються відповідними довідками Держкомзему, відповіддю цього органу №2285 від 11.06.2012 (а.с. 98), наданою позивачу у справі та письмовими поясненнями наданими на вимогу суду (а.с. 10, т.3).

Таким чином податковий орган неповно з'ясувавши обставини, дійшов помилкового висновку про декларування позивачем земельного податку за першою земельною ділянкою виходячи з неналежного розміру грошової оцінки.

В позовній заяві позивачем наведено обґрунтований розрахунок суми земельного податку, що підлягає нарахуванню за першу земельну ділянку з урахуванням розміру грошової оцінки 1 кв.м. до 30.06.2011 в розмірі 139,23 грн., а з 01.07.2011 в розмірі 208,30 грн., тобто у розмірах грошової оцінки які відповідають дійсності. Відповідачем було необгрунтовано застосовано грошову оцінку в розмірі 208,30 грн. за 1 кв.м. за весь 2011 рік, у той час як вона підлягала застосуванню лише з 01.07.2011.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не було допущено порушень законодавства в частині обчислення земельного податку за першою земельною ділянкою.

Щодо наступних двох земельних ділянок відповідач вважає, що у позивача виник обов'язок щодо сплати земельного податку за всю площу цих земельних ділянок з моменту державної реєстрації договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості.

Вирішуючи правомірність висновків податкового органу в цій частині суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.1. підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Одночасно пунктом 287.6. Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Посилаючись саме на цей пункт Податкового кодексу відповідач дійшов висновку про обов'язок позивача сплачувати земельний податок на всю площу земельних ділянок, зазначену в договорах купівлі-продажу об'єктів нерухомості.

Однак суд не може погодитися з такими висновками податкового органу. Пунктом 287.6 ПКУ передбачено, що земельний податок у разі переходу права власності на будівлі сплачується з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно на загальних підставах. Тобто, при визначенні обов'язку щодо нарахування та сплати податку необхідно керуватися і приписами пунктів 286.1 та 287.1 відповідно до яких підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 56.21 Податкового кодексу України визначено, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Слід зазначити, що в даному випадку підставою для внесення змін щодо належності земельних ділянок до державного земельного кадастру можуть бути лише відповідні рішення органів місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою чи передачу земельних ділянок у власність.

Враховуючи тривалість процедури погодження проектів відведення земельних ділянок та оформлення права власності на них, складається значний розрив у часі між моментом переходу права власності на об'єкти нерухомості та оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розташовані такі об'єкти.

Суд вважає, що з урахуванням приписів статей 56, 287 ПКУ при визначенні розміру податкового зобов'язання покупця об'єктів нерухомості з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна та за відсутності документів про перехід права власності чи права користування на земельні ділянки, на яких розміщені такі об'єкти нерухомості, до моменту оформлення відповідних документів на землю за покупцем, слід виходити не з формального розміру земельної ділянки, яка належала продавцю на праві користування, а з фактичної площі земельної ділянки, яка використовується новим власником будівель. Також при визначенні такого податкового зобов'язання слід враховувати і вже задекларовані податкові зобов'язання продавців, з метою недопущення подвійного оподаткування за одну і ту саму земельну ділянку, в одному податковому періоді, як продавця, так і покупця нерухомості.

З даного приводу судом, відповідно до відповіді управління Держкомзему в м. Сєвєродонецьку встановлено наступні відомості щодо спірних земельних ділянок (а.с. 10, т.3).

За даними державного земельного кадастру.

Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова 5-Г8/1 площею 0,9390 га під виробничу ділянку № 2 дослідного заводу, кадастровий номер 4412900000:04:001:0042, правовстановлюючий документ - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЛГ №006094 від 28 березня 2000 року, знаходилася в користуванні ДП "Хімтехнологія".

Право постійного користування ДП "Хімтехнологія" цією земельною ділянкою, площею 0,9390 та, було припинено рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради від 17.06.2011 № 646, а земельна ділянка зарахована до земель резервного фонду, про що були внесені зміни до бази даних державного земельного кадастру (а.с. 224, 229, 233 т.2).

Земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-Г8/1, кадастровий номер 4412900000:04:001:0042, площею 0,9390 га, було продано у власність ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 №1818 під будівлю.

Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова Г-9/1 площею 2,4081 га, під виробничу ділянку №1 дослідного заводу - правовстановлюючий документ - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою II-ЛГ №006095 від 28 березня 2000 року, кадастровий номер - 4412900000:04:001:0041, знаходилася в користуванні ДП "Хімтехнологія".

Рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради від 26.08.2011 № 834 право постійного користування земельною ділянкою площею 2,4081га ДП "Хімтехнологія" було припинено, та цим же рішенням передано в постійне користування Державному підприємству «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» земельну ділянку площею 1,4422 га за адресою: м. Сєвєродонецьк, квартал Г-9 під розташування виробничої ділянки № 1 дослідного заводу, про що були внесені зміни до бази даних державного земельного кадастру (а.с. 242, т.2).

Різниця між площами становить 0,9659 га. Земельну ділянку саме такої площі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-Г9/1, кадастровий номер 4412900000:04:001:0171, було продано у власність ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 № 1819 під виробничий корпус.

Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, площею 1,1132 га, під будівлі та споруди науково-дослідної ділянки № 1, правовстановлюючий документ - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №166882 від 03 вересня 2007 року, кадастровий номер - 4412900000:04:001:0091, знаходилася в користуванні Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного сінтезу».

Рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 № 1817 Державному підприємству «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного сінтезу» припинено право постійного користування частиною земельної ділянки, площею 0,3579-га, та цим же рішенням продано ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» земельну ділянку площею 0,3579 га за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-а4, під виробничий корпус № 196, про що були внесені зміни до бази даних державного земельного кадастру.

Станом на 29 серпня 2012 року за Державним підприємством «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного сінтезу» в базі даних державного земельного кадастру враховується земельна ділянка по вул. Пивоварова, 5, площею 0,7553 га. Документи на земельну ділянку не переоформлено.

Наведені відомості визнаються сторонами та також підтверджуються відповідними копіями рішень Сєвєродонецької міської ради, наданими ДП "Хімтехнологія", і висновками про погодження проектів землеустрою ПрАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот" (а.с. 100-102, т.2).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що право власності на земельні ділянки за позивачем виникло лише з прийняттям відповідних рішень Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012. І за цими рішеннями до позивача перейшла лише та частка 2-ї та 3-ї земельних ділянок, якими він фактично користування у зв'язку з придбанням об'єктів нерухомості та за яку позивачем і сплачувався земельний податок від моменту реєстрації договорі купівлі-продажу, що підтверджується податковою декларацією та уточнюючими розрахунками до неї.

Також судом було досліджено податкові декларації з земельного податку за 2011 рік продавців об'єктів нерухомості ДП "Хімтехнологія" (а.с. 174-192, 215-232) та ДП "Інститут азотної промисловості" (а.с. 165-173, т.2) та встановлено наступне.

За першою земельною ділянкою ДП "Хімтехнологія" з урахуванням всіх уточнюючих декларацій, з урахуванням змін нормативної грошової оцінки та прийняттям рішення Сєвєродонецької міської ради про припинення права користування земельною ділянкою від 17.06.2011 № 646 задекларовано податкове зобов'язання лише за січень 2011 року в сумі 680,55 грн., за решту року враховуючи зміну розміру нормативної грошової оцінки сума земельного податку за земельну ділянку площею 0,9390 га задекларована позивачем у справі в сумі 17800,56 грн.

За другою земельною ділянкою ДП "Хімтехнологія" згідно з уточнюючим розрахунком від 12.03.2012 з урахуванням всіх змін що відбулися, та рішення Сєвєродонецької міської ради №834 від 26.08.2011 про припинення права користування земельною ділянкою площею 2,4081 та одночасне надання в користування зменшеної земельної ділянки площею 1,4422 га, задекларовано загалом за 2011 рік 35999,19 грн. - розгорнутий розрахунок наведений у письмових поясненнях (а.с. 213, т.2).

У той же час позивачем у справі також задекларовано податкові зобов"язання за частиною цієї земельної ділянки, а саме за 0,9659 га в розмірі 19023,79 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи виникла ситуація при якій за частину земельної ділянки, якою користувався позивач у зв'язку з придбанням нерухомості за договором №4596 від 28.12.2010 податкові зобов'язання одночасно нараховувалися як позивачем у справі, так і продавцем будівлі ДП "Хімтехнологія", лише з 26.08.2011 ДП "Хімтехнологія" почало обчислювати розмір земельного податку виходячи зі зменшеної площі у розмірі 1,4422 га (відповідно до рішення Сєвєродонецької міськради №834 від 26.08.2011).

Аналогічна ситуація склалася і з третьою земельною ділянкою податкові зобов'язання з земельного податку за якою були задекларовані як продавцем ДП "Інститут азотної промисловості" повністю за 2011 рік в сумі 34158,00 грн. (а.с. 166, т.2) виходячи з площі земельної ділянки 1,1132 га, так і позивачем у справі в сумі 6901,70 грн., виходячи з площі 0,3579 га.

Така ситуація виникає у зв'язку з тим, що за продавцем зберігається обов'язок зі сплати земельного податку до внесення до державного земельного кадастру відомостей про припинення за ним права користування земельною ділянкою, а позивач, як добросовісний платник податків також задекларував зобов'язання з земельного податку з моменту оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості та до оформлення правовстановлюючих документів на землю, хоча, на думку суду і не повинен був цього робити.

Таким чином матеріалами справи доведено, що позивач ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" добросовісно вчинило дії щодо нарахування та сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщено об'єкти нерухомості, придбані товариством, виходячи з площі земельної ділянки, яка безпосередньо використовується для обслуговування таких об'єктів нерухомості, та згодом і була відведена у власність позивачу у справі відповідно до рішень Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012. Рішеннями Сєвєродонецької міськради не передавалися позивачу земельні ділянки в повному розмірі, зазначеному в договорах купівлі-продажу нерухомості, цими ж рішеннями право користування частинами земельних ділянок так і було залишено за продавцями ДП "Хімтехнологія" та ДП "Інститут азотної промисловості". Отже, посилання податкового органу на обов'язок позивача сплачувати земельний податок з усієї площі земельних ділянок під придбаними будівлями не відповідають фактичним обставин справи та є необґрунтованими.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001272201 від 19.06.2012 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №0001272201 від 19.06.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", ід. код 33270581, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5 витрати зі сплати судового збору в сумі 848 грн. 55 коп. (вісімсот сорок вісім гривень 55 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 24.09.2012.

СуддяА.М. Каюда