Постанова № 26140806, 18.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року 12:00 Справа № 0870/8691/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лазаренка М.С.

при секретарі Ширшові А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області

до: Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про визнання нечинною та скасування постанови державного виконавця від 06.06.2012 №32858035,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Запорізької області (позивач) до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі відповідач) про визнання нечинною та скасування постанови державного виконавця від 06.06.2012 №32858035.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2012 залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, судове засідання призначено на 11.09.2012 об 12 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Зокрема позивач зазначив, що у зв'язку з відхиленням листом №17259 від 10.08.2012 відповідачем протесту №05/4-389вих-12 від 25.07.2012, у прокуратури Запорізької області виникло право звернення до суду в порядку статті 21 Закону України «Про прокуратуру», оскільки позивач вважає опротестовану постанову державного виконавця від 06.06.2012 №32858035 такою, що прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.09.2012 проти заявленого позову заперечував у повному обсязі, вважав його необґрунтованим з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Зокрема, зазначив, що оскільки у виконавчому листі не встановлено порядок виконання рішення суду, державний виконавець правомірно прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник третьої особи у судовому засіданні 11.09.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 11.09.2012 оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 18.09.2012.

В судове засідання 18.09.2012 з'явились представник позивача Стешенко В.Є. та третьої особи Філімонова А.В.

Представник відповідача Куліченко О.М., яка була присутня в судовому засіданні 11.09.2012 та надавала пояснення з приводу заявленого позову в судове засідання 18.09.2012 не з'явилась, надала суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності в судовому засіданні відповідача субєкта владних повноважень, яким надано письмові та усні пояснення по суті спору, відстуності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою Запорізької області проведено перевірку додержання державним виконавцем Жовтневим відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції вимог Закону України «Про виконавче провадження». У ході проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що 01.06.12 року на виконання до головного державного виконавця Куліченко О.М. передано заяву про відкриття виконавчих проваджень та виконавчий лист за справою № 2-2417 виданий 28.04.12 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про витребування із володіння ОСОБА_5 1/4 частини об'єкту незавершеного будівництва - недобудованого побутового корпусу літера «В», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що у виконавчому документі не встановлений порядок виконання рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.06.12 року згідно до п.8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та за вих. № 11058 направлено копію вказаної постанови та оригінал виконавчого документа на адресу заявника.

25.07.2012 на підставі статті 21 Закону України «Про прокуратуру» заступником прокурора області принесений протест №05/4-389вих-12 на постанову державного виконавця від 06.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Листом від 10.08.2012 за №17259, який надійшов до прокуратури області 20.08.2012, відповідач повідомив про відхилення зазначеного протесту. Як підстави для цього послався на ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначені заходи примусового виконання рішень та ст.61 вказаного Закону, якою роз'яснено порядок передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

Окрім того, відповідачем зазначено, що викладені у виконавчому документі вимоги щодо витребування майна не відносяться до заходів примусового виконання рішення суду, передачі стягувачу предметів, а також не підлягають виконанню шляхом зобов'язання боржника вчинити певні дії. У виконавчому документі не прописано порядок виконання, а саме визначені дії, які необхідно провести державному виконавцеві або боржникові.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, від імені якої примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

За приписами статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до приписів статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2010, яке набрало законної сили 04.04.2012 у справі №2-2417/2010 витребувано із володіння ОСОБА_5 1/4 частини об'єкту незавершеного будівництва - недобудованого побутового корпусу літера «В», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Тобто, судом встановлено спосіб виконання рішення суду. Судове рішення набрало законної сили 04.04.2012, як вбачається з копії виконавчого листа та в силу приписів статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виходячи з аналізу статей 25, 26 та 32 Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає, що жодна з визначених норм не передбачає як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, незгоду державного виконавця з резолютивною частиною рішення суду яке набрало законної сили, натомість в разі, якщо державному виконавцю незрозуміло, яким чином потрібно виконати рішення суду, або за деяких обставин рішення виконати не можливо тим способом, який встановлений рішенням суду, державний виконавець наділений правом звернення до суду із заявою про роз'яснення відповідного рішення або із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що статтею 373 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства передбачено право державного виконавця на звернення до відповідного суду з заявою або поданням про зміну способу та порядку виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим .

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не містить такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як незрозумілість державним виконавцем рішення суду або неможливість його виконання тим способом, який визначений у судовому рішенні, правом на звернення до суду з заявою/поданням про роз'яснення судового рішення або про зміну способу та порядку його виконання державний виконавець не скористався, постанова державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 06.06.2012 №32858035 про відмову у відкритті виконавчого провадження є такою, що прийнята з порушенням норм законодавства, відтак, такою, що підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 41, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Заступника прокурора Запорізької області до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання нечинною та скасування постанови державного виконавця від 06.06.2012 №32858035 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 06.06.2012 №32858035 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко