Рішення № 26135824, 24.09.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/0550/1184/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої-судді Труханової Л.М.,

при секретарі- Чикаленкової Я.А.,

розглянв у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_5 про вселення , стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

23.04.2012р. позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, діюча від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітньою дньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, в якому просять вселити їх в будинок АДРЕСА_1 ,стягнути з відповідача на їх користь по 2000 гривень за заподіяну моральну шкоду , 5000 грн. за заподіяну матеріальну шкоду та за юридичні послуги в сумі, вказаної в договорі.

У обгрунтування позовних вимог позивачі зазначаються , що ОСОБА_2 на праві власності належить 1\4 частина житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 яка в натурі не виділена. Друга частина даного будинку належить його племінниці -ОСОБА_6 в розмірі 3\4 його.

Після звільнення ОСОБА_2 йому видали домову книгу , і він разом з сім"єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані в АДРЕСА_1

01.04.2012 року вони ,приїхавши до будинку АДРЕСА_1 побачили, що замки в будинку зламані, речі всі викинуто на вулицю, а їх в будинок не пускає відповідач. ОСОБА_2 вимушений викликати міліцію, яким показав домову книгу, в якій вказано, що він зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 і проживає в ньому не менше 6-ти років. Також він повідомляв про це в прокуратуру міста Харцизська. Але оскільки до теперішнього часу його права не поновлені, він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності, у тому числі і їх. Відповідно до ст. 28 ніхто не може бути підданий щодо приниження його гідності. ОСОБА_5 саме так з ними і поступив, не дивлячись на те, що кожному гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення в житло. Право приватної власності непорушно ст. 41 Конституції, а примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток. Позивач ніколи не давав своєї згоди на відчуження своїй 1\4 частини будинку і ніхто не може бути примусово позбавлений житла, не інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Всі вищеназвані конституційні норми були порушені відповідачем, крім того серед майна не виявилося грошових коштів, у розмірі 5000 гривень які вони збирали на ремонт будинку. Ми звернулися до міліцію із заявою про притягнення до відповідальності, але заяву не прийняли.

Позивачі вважають, що незаконними діями відповідача, їм заподіяна моральна шкода, оскільки порушені їх житлові права, і вони вимушені докладати додаткові зусилля для організації свого життя, підшукувати місця для житла. Все це доставляє кожному з них етичні страждання і переживання. Кожен з них придбав право на мешкання в даній будинку згідно ст. 64 ЖК України і ніхто не має права позбавити їх цього права без рішення суду. Державним органом вони були зареєстровані по місцю фактичного мешкання. Згідно ст. 1166 ГК України вони мають право на відшкодування матеріальної шкоди, що виразилося в тому, що при виселенні були викрадені гроші в розмірі 5000 гривень. Згідно ст. 1167 ЦК вони мають право і на відшкодування моральної шкоди, яку оцінюють по 2 000 гривень на кожного.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доводи і вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі з підстав , зазначених в позові. Допитані в судовому засіданні кожний окремо позивачі пояснили , що ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 був зареєстрований в 2007 році після звільнення з місць позбавлення волі. ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 , 2002 року народження , зареєстровані в будинку в 2010 році як члени сім»ї ОСОБА_2. До 01.04.2012 року позивачі проживали в будинку АДРЕСА_1 однією сім»єю . Позивачу ОСОБА_2 належить ? частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину, ? частин будинку належать його племінниці ОСОБА_7 , яка є інвалідом у зв»язку з психічним захворюванням. 01.04.2012 року відповідач разом з особами циганської національності на вхідних дверях будинку замінив замок , викинув на вулицю їх речі , та не впустив їх до будинку. При цьому ОСОБА_5 посилався на те , що він є власником будинку , хоча ніякі угоди про відчуження належної ? частини будинку ОСОБА_2 не підписував. Після цього вони позбавлені права проживати в будинку.Були вкрадені 5000 грн., яки знаходились в їх особистих речах. Дані гроші вони збирали для проведення ремонтних робіт будинку. За фактом кражи грошей вони зверталися із заявою до Харцизького МВ ГУВС України в Донецькій області , однак дана заява не була прийнята. Також , за захистом своїх прав вони зверталися до прокуратури м.Харцизька, де їм було запропоновано звенутися до суду.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився по невідомим суду причинам , про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Харцизького виконавчого комітету в судове засідання не з"явився , надавши суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутности.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез"явившихся сторін при наявності доказів, що є у справі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи , вважає , що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено: згідно даним паспорта громадянина України , виданного ОСОБА_2, дана особа значиться зареєстрована 12.05.1998 року за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.4);

за даною адресою також значться зареєстрована з 20.01.2010 року позивач ОСОБА_3, що підтверджується даними паспорта громадянина України , виданого на її ім"я ( а.с.5-6). Однак, згідно довідки адресного бюро Харцизького МВ ГУ МВС України в Донецькій області станом на 21.09.2012 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по адресному столу м. Харцизька зареєстрованими не значаться ;

із фотокопії домової книги для реєстрації громадян , проживаючих в будинку АДРЕСА_1 , вбачається , що у 2008 році ОСОБА_2 , як власнику ? частини будинку , була видана домова книга (а.с.10);

згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно , виданого 19.07.2007 року БТІ м.Харцизька , ОСОБА_2 належить ? частина жилого будинку з господарськими спорудами до нього , розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , а ? частини будинку належить ОСОБА_7 (а.с.8);

згідно повідомлення КП БТІ м.Харцизька від 06.09.2012р. та даним фотокопії договору купівлі-продажу , нотаріально посвідченого 13.04.2012 року , власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_8;

згідно даним свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, матір"ю дитини значиться зареєстрована ОСОБА_3 (а.с.9).

Частина 1 ст. 156 ЖК України передбачає , що члени сім"ї власника жилого будинку(квартири), які проживають разом з ним у будинку ( квартирі) , що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку ( квартири), якщо при їх виселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст.ст. 1166 , 1167 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода , завдана фізичній особі неправоірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою , яка її завдала , за наявності її вини , крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Як встановлено в судовому засіданні , власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.04.2012 року є ОСОБА_8 . Позивачі в даному будинку не зареєстровані і не є членами сім"ї ОСОБА_8.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку , що вимоги позивачів щодо їх вселення в будинок АДРЕСА_1 є безпідставними і не грунтуються на законі , тому у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того , суд також вважає , що вимоги позивачів щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди є безпідставними , і в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кожного з них судовий збір по 160,95 грн. , виходячи з наступного розрахунку: за вимоги позивачів щодо їх вселення , позивачі повинні сплатити судовий збір в розмірі 107,30 грн. ; за стягнення матеріальної шкоди- 214,60 грн. і за стягнення моральної шкоди- 214,60 грн., а всього 536,50 грн.. Фактично позивачі сплатили судовий збір в сумі 214,60 грн., залишок становить 321,90 грн..

Керуючись ст.ст. 156 ЖК України , ст.ст. 10,11,15,30,62, 202, 209,212, 214,215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_5 про вселення , стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, що народився в м. Харцизьку , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , прож. за адресою : АДРЕСА_2 та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , прож. за адресою : АДРЕСА_2 судові витрати на користь держави в сумі по 160,95 грн. з кожного ( р/р 31218206700088 , банк ГУДКУ у Донецькій області , МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДК у м. Харцизьку (м.Харцизьк) , код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, код ЄРДПОУ суду 02895679).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 25 вересня 2012 року.

Суддя: