Ухвала суду № 26132991, 20.09.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2321/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Синиця Л.П. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В., суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.,при секретаріПопова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 липня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 08 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 170-018/ФК-08, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 42 083 гривень, строком на чотири роки з 08 квітня 2008 року по 09 квітня 2012 року, зі сплатою 11,5 відсотків річних за весь час фактичного користування кредитом. Повернення кредиту мало здійснюватися щомісячно частками у розмірі не менше як 876 гривень по 20 число кожного місяця. Проценти нараховувалися у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Щомісячна комісія за управління кредитом складала 0,16% від суми кредиту визначеної у кредитному договорі.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» за яким АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 170-018/ФК-08 від 08 квітня 2008 року.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», стверджувало, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_6 станом на 10 травня 2012 року виникла заборгованість в сумі 26 191 гривня 85 копійок, яка складається з наступного: 20 183 гривень - сума заборгованості за кредитом, 4 507 гривень 11 копійок - - сума заборгованості за відсотками, 1 502 гривня 74 копійки - сума комісій.

А тому публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просило суд стягнути на його користь з відповідача заборговані кошти в сумі 26 191 гривня 92 копійки.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 07 липня 2012 року позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 26 191 гривня 85 копійки, з яких: 20 183 гривень - сума заборгованості за кредитом, 4 507 гривень 11 копійок - - сума заборгованості за відсотками, 1 502 гривня 74 копійки - сума комісій.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 261 гривня 92 копійки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. У якій апелянт, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 липня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому ОСОБА_6 зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ «Дельта Банк», не надав належної оцінки тим обставинам, що коли 2010 році він звернувся до відділення ТОВ «Укрпромбанк» для здійснення чергового платежу по кредитному договору - йому повідомили, що платежі ТОВ «Укрпромбанк» не приймає у зв'язку з його ліквідацією та зазначили, що про нові умови та реквізити для оплати - його буде письмово повідомлено. Але на адресу відповідача жодного повідомлення так і не надійшло. Тому ОСОБА_6 не міг належним чином виконати свої зобов'язання по кредитному договору у зв'язку з простроченням кредитора, який не має у зв'язку з цим підстав для стягнення з нього , зокрема, процентів за користування кредитними коштами. А отже й підстав для задоволення позову у суду не було.

Заслухавши учасників процесу, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність, обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга має бути відхилена.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

А вказане рішення в цілому відповідає вказаним критеріям. Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами та вірно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.

Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 170-018/ФК-08, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 42 083 гривень, строком на чотири роки з 08 квітня 2008 року по 09 квітня 2012 року, зі сплатою 11,5 відсотків річних за весь час фактичного користування кредитом.

Повернення кредиту мало здійснюватися щомісячно частками у розмірі не менше як 876 гривень по 20 число кожного місяця. Проценти нараховувалися у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Щомісячна комісія за управління кредитом складала 0,16% від суми кредиту визначеної у кредитному договорі.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» за яким АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 170-018/ФК-08 від 08 квітня 2008 року.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_6 станом на 10 травня 2012 року виникла заборгованість в сумі 26 191 гривня 85 копійок, яка складається з наступного: 20 183 гривень - сума заборгованості за кредитом, 4 507 гривень 11 копійок - сума заборгованості за відсотками, 1 502 гривня 74 копійки - сума комісій.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд вірно послався на норму ст.526 та ст.625 ЦК України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а також, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 стосовно того, що він не погашав кредит, у зв'язку з тим, що була почата процедура ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про початок якої він не був повідомлений та йому не було повідомлено про нові платіжні реквізити банку. Оскільки на адресу відповідача, яка вказана в кредитному договорі, з метою уникнення процедури примусового стягнення заборгованості, направлявся лист - попередження від 15.04.2011 року (а.с. 19,20) про заміну кредитора по кредитному договору № 170-018/ФК-08 від 08 квітня 2008 року, з сумою боргу станом на 15.04.2011 року та нові реквізити для погашення заборгованості за кредитним договором, але апелянт залишив його без реагування та заборгованих коштів погашати не став.

В зв'язку з цим посилання апелянта на недотримання кредитором вимог ст. 613 ЦК України, - є безпідставними.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_6 прострочив виконання по вказаному договору, не сплачуючи належним чином як тіла кредиту, так і процентів, передбачених кредитним договором № 170-018/ФК-08 від 08 квітня 2008 року укладеним з ТОВ «Український промисловий банк», суд дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованих коштів з відповідача.

Відповідач не надав ніяких доказів, що підтверджують неправомірність стягнення суми заборгованості як за тілом кредиту, так і відсотків за користування кредитними коштами та пені. Розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

Крім того, інших підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції апелянт не навів, а наведені доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.303, 308 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції та відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 липня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відхилити.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :