Рішення № 26127642, 24.05.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.05.2012р. Справа № 18/521/12

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: Самойленко Ж.С.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Холдингової компанії у формі відкритого акціонерного товариства

"АвтоКраз", вул.Київська,62.м.Кременчук,39631

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ"

вул.Київська, 64а, м.Кременчук, 39631

про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

Холдингова компанія у формі відкритого акціонерного товариства "АвтоКраз" звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" про стягнення 489 295,07 грн., з яких 460 000,00 грн. основного боргу., 26220,00 грн. пені, 920,00 грн. інфляційних, 2155,07 грн. 3% річних, посилаючись на неповне та несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати за поставлений товар за укладеним між сторонами договором № 184/11 від 18.02.2011р.

До прийняття судом рішення по справі позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог ( а.с.24-26) в частині розміру пені та 3% річних, посилаючись на збільшення строку несплати основного боргу відповідачем і остаточно позивач просить стягнути з відповідача 460 000,00 грн. основного боргу, 32 660,00 грн. пені, 920,00 грн. інфляційних втрат, 2684,39 грн. - 3% річних, а також судовий збір у розмірі 9 925,29 грн..

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, в зв'язку з чим клопотання не суперечить чинному законодавству та підлягає задоволенню судом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та запереченнях на відзив (вх.6890д від 24.05.2012р.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву(а.с.37,38) та його представник у судовому засіданні 21.05.2012 року проти задоволення позову в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 460 000,00 грн. заперечує в зв'язку зі сплатою даної суми, а також частково заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на необґрунтоване визначення позивачем строку виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх на судових засіданнях представників сторін, суд встановив, що 18.02.2011р. між Холдинговою компанією у формі відкритого акціонерного товариства "АвтоКраз" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" (відповідач, покупець) було укладено договір №184/11, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити автомобільне шасі КрАЗ в номенклатурі, кількості та в строки, вказані в розділі 12 цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, термін передачі автомобільного шасі - протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору.

Датою передачі вважається дата, вказана в товарно-транспортній накладній (п.3.3. договору.)

Пунктом 4.2. договору, загальна вартість автомобільного шасі, що підлягають передачі -587000,00 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч)гривень, у тому числі ПДВ -97833,33 грн.

Згідно п.4.3. договору, за взаємною згодою сторін, ціна на автомобільне шасі може зменшуватися, про що укладається додаткова угода до даного договору.

Відповідно до п. 5.1. розрахунки за автомобільне шасі, що постачається, здійснюється в національній валюті України -гривнях, протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору; покупець повинен повідомити продавця про здійснення платежу протягом двох днів з моменту перерахування грошей шляхом надання факсом копії платіжного доручення.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок продавця ( п.5.2. договору).

Додатками до договору №1 від 26.05.2011р., №2 від 31.08.2011р., та №3 від 29.12.2011р., до договору внесені зміни щодо строків оплати та вартості товару (а.с. 16,17,18).

Таким чином, додатковими угодами до договору вартість товару, що підлягав поставці, було встановлено у сумі 535 000,00 грн. та визначено кінцевий строк розрахунку до 20.01.2012р.

На виконання умов договору позивач 09.03.2011р. поставив відповідачу автомобільне шасі КрАЗ -Н12.2 (КрАЗ-5431Н2-0000100-Д10) у кількості 1шт., що підтверджується товарно -транспортною накладною від 09.03.2011р. серія 01ХКА 002208 (а.с.9).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю №133 від 09.03.2011р. (а.с. 11).

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується наданими доказами та не заперечується відповідачем.

Відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково: в сумі 75 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4614 від 20.02.2012р. на суму 50 000,00 грн. та платіжним дорученням № 258 від 06.03.2012р. на суму 25 000,00 грн. (а.с.12). Тобто, на день подачі позову, основна заборгованість відповідача становила 460 000,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення відповідача з позовом до суду відповідач сплатив 460 000,00 грн. в рахунок погашення суми основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №385 від 29.03.2012р. (а.с.28).

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 460000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ч.1. ст.80 ГПК України.

Крім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем також пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача 32 660,00 грн. пені, 920,00 грн. інфляційних, 2684,39 грн. 3% річних за період з 20.01.2012 року по 30.03.2012 року .

За ст. 216, ст. 217, ст.230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій, зокрема штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 536 ЦК України та статтею 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором. Відповідно до ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до п.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання умов п.5.1. цього договору, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого автомобільного шасі за кожний день прострочення.

Позивач, керуючись п. 8.1. договору, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 32660,00 грн. за період з 20.01.2012 р. по 30.03.2012 р.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" із змінами та доповненнями, пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позивач не вірно розрахував суму пені за період з 20.01.2012 р. по 30.03.2012 р., оскільки при здійсненні розрахунку виходив із розміру пені 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення.

Після проведення перерахунку, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення пені, оскільки законом обмежено розмір пені на рівні подвійної ставки НБУ, а тому вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 13592,62 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував позивачу 3 % річних в сумі -2684,39 грн.( за період з 20.01.2012 р. по 30.03.2012 р.) та інфляційні у сумі 920,00 грн.(за період з 20.01.2012 р. по 16.03.2012 р. ), судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних правомірна, але завищена позивачем в частині стягнення 3% річних, у зв'язку з чим стягненню підлягають 3% річних у сумі 2646,58грн.(460000,00грн. х 3% /365 х 70).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 13 592,62 грн., 2646,58 грн.-3% річних та 920,00 грн. інфляційних втрат.

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині строку настання виконання зобов'язань, оскільки лист, на який посилається відповідач, свідчить про можливість перенесення строку розрахунку, однак сторонами не було внесено відповідних змін до договору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, дослідивши і оцінивши подані докази, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Влів" 460000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" (вул.Київська, 64а, м.Кременчук, 39631, ідентифікаційний код 33180598, інші відомості - не відомі) на користь Холдингової компанії у формі відкритого акціонерного товариства "АвтоКраз" (вул.Київська,62.м.Кременчук,39631, ідентифікаційний код 05808735, інші відомості - не відомі) 13592,62 грн. пені, 2646,58 грн. 3% річних, 920,00 грн. інфляційних, 9543,17грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Кульбако М.М.

Повне рішення складено 01.06.2012 року.