Рішення № 26127394, 17.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 р. Справа № 5024/1095/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Херсонської філії, м. Херсон,

до відповідача-1: Головного управління юстиції у Херсонській області, м. Херсон,

до відповідача-2: Приватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі відокремленого підрозділу Філії № 22, м. Херсон,

про визнання прилюдних торгів недійсними,

за участю представників сторін:

від позивач - Агеєнко К.В, юрисконсульт юрид.відділу, дов. № 188/03 від 21.05.2012 р.;

від відповідача-1:Пасіков О.М. ст. державний виконавець за дов. № 4148 від 20.07.2012 р.;

від відповідача-2: Бойко В.В., представник задов. № 430/12 від 05.06.2012 р.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Херсонської філії (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Головного управління юстиції у Херсонській області (відповідач-1) та Приватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі відокремленого підрозділу Філії № 22 (відповідач-2) про визнання прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є власністю МПП "Таврія" та передане АТ "Брокбізнесбанк"в іпотеку, а саме - комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв.м (складається з будівлі "Автосервісу" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованого за адресою - Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 56, які відбулись 28.03.2012 року недійсними та визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012 року.

В якості обставин на обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Між ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та Відкритим акціонерним товариством «Нововоронцовська харчосмакова фабрика»(надалі - боржник) був укладений договір про надання овердрафту №89/2008Ю від 31.07.2008 року з усіма додатковими договорами до нього, згідно якого боржнику було надано кредит у розмірі 1299981,00 грн., строком користування по 29.07.2010 року, де одним із забезпечення виконання зобов'язань виступає комплекс нежитлових будівель «Автосервіс», що складається з будівлі «Автосервіс», прибудови (літ «А», «а»,»а1», «а2»), складу (літ «Б»), складу (літ «В»), гаражу (літ.»Г», сараю (літ. «Д»), пригребиці (літ.»Е»), підвалу (літ під.»Е», навісу (літ.»Ж»), огорожі та споруди (№№1-11), розташованих за адресою: Херсонська область,, селище Нововоронцовка, вул.. Степова, 56 та належать на праві власності поручителю МПП "Таврія", про що між Позивачем та МПП "Таврія" був укладений 22.08.2008 року іпотечний договір №89/2008Ю/1-5, посвідчений Виноградовою Н.М., державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Херсонської області, під номером в реєстрі 2460 та 22.10.2009 року договір про внесення змін до іпотечного договору №89/2008Ю/1-5 від 22.08.2008 року, посвідчений Виноградовою Н.М., державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Херсонської області, під номером в реєстрі 2603, а також, відповідно з цим, були внесені записи про реєстрацію в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.08.2008 року №20415416) і в Державний реєстр іпотек (згідно Витягів про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 22.08.2008 року №20415001 та від 22.10.2009 року за №25080688).

Станом 29.07.2010 року боржник не погасив позивачу кредитну заборгованість.

13.12.2011 року Нововоронцовським районним судом Херсонської області було прийнято заочне рішення по справі №2-10/11 про стягнення з боржника та усіх його поручителів, в тому числі з МПП «Таврія»кредитної заборгованості за Договором про надання овердрафту №82/2008Ю від 31.07.2008 р. з усіма додатковими договорами до нього.

30.12.2011 р. з метою виконання рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13.12.2011 року по справі №2-10/11 Головним управлінням юстиції у Херсонській області в особі підрозділу примусового виконання рішень ВДВС винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з МПП «Таврія»кредитної заборгованості на користь позивача.

При цьому позивач зазначає, що відповідачами не було дотримано вимог чинного законодавства щодо організації та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме: не було повідомлено його як іпотекодержателя про проведення прилюдних торгів; продаж нерухомого майна здійснено за ціною нижчою, ніж встановлено в договорі іпотеки; не було надіслано протоколу проведення прилюдних торгів та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують посилаючись на те, що реалізація нерухомого майна МПП "Таврія" здійснена у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В провадженні відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області перебуває виконавче провадження ВП 30556683 з примусового виконання рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13.12.2011 р. №2-10/11 про примусове стягнення з МПП "Таврія" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" кредитної заборгованості.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

30 грудня 2011 року держаним виконавцем, керуючись статями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк на добровільне виконання рішення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У наданий державним виконавцем строк на добровільне виконання боржником не надано документального підтвердження про виконання рішення.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Так як на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області знаходиться 156 виконавчих проваджень про стягнення з МПП "Таврія" боргу на суму більш ніж 60 млн. грн., 06.01.2012 року держаним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

В ході проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в рахунок погашення боргу звернено стягнення на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв.м., що складається з будівлі «Автосервісу»та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд, розташованих за адресою: Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 56.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Безпосередньо порядок продажу арештованого майна визначено статтею 62 Закону України, "Про виконавче провадження", за якою реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Крім того, цей порядок регулюється Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5.

Так, відповідно до пункту 1.1. Тимчасового положення ним визначено умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення надано визначення арештованого майна, а саме ним є майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. В свою чергу, відповідно до 2.2. Тимчасового положення прилюдними торгами є продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Із зазначених правових норм слідує, що на торги виставляється майно, на яке звернено стягнення і воно підлягає реалізації.

Так, частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, а якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Крім того, частиною 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Отже, відповідно до вимог статті 37, 38 Закону України "Про іпотеку" та положень пункту 7.4. Іпотечного договору № 89/2008Ю/1-5, іпотекодержатель мав право задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а також шляхом продажу предмета іпотеки.

ПАТ "Брокбізнесбанк" не скористався правом залишити іпотечне майно на своєму балансі та особисто здійснити продаж предмету іпотеки за ціною, вказаною в іпотечному договорі, стягувач (іпотекодержатель) звернувся до відділу державної виконавчої служби для примусового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

В даному випадку передача арештованого майна на торги для його продажу з метою погашення заборгованості боржника перед стягувачем відповідає правовим приписам Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 1.4. Тимчасового положення визначено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

У відповідності до пункту 3.1. вказаного Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації.

Відповідно ч. 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до вимог частини 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Суд звертає увагу сторін, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення іпотекодержателя (позивача) про визначення вартості чи оцінки майна.

За приписами ст.43 Закону України "Про іпотеку" не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Судом встановлено, що відповідач-2 не сповістив іпотекодержателя про день, час та місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Матеріалами справи підтверджується, що в протоколі №2212077 від 28.03.2012 р. зазначено, що одним із учасників торгів був Агеєнко К.В., тобто представник банку був присутнім на прилюдних торгах.

Відповідно до вимог статті 45 Закону України "Про іпотеку", прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.

За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

Копії протоколу надсилаються іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю протягом п'яти днів з дня його підписання.

Відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про іпотеку", протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

Судом встановлено, що відповідачі не надали належних доказів на підтвердження того, що позивачу було своєчасно надіслано копію протоколу та акт про реалізацію предмета іпотеки.

Статтею 48 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Оскільки торги відбулись 28.03.2012 року, а до суду банк звернувся 19.07.2012 року, - суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів.

Позивач також просить визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012 року.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд прийшов до висновку щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012 р. на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі акти не є актами в розумінні статті 12 цього Кодексу, а тому питання про їх недійсність не може бути предметом розгляду у господарських судах.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є власністю МПП «Таврія»та передане АТ «Брокбізнесбанк»в іпотеку, а саме - комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв.м. (складається з будівлі «Автосервісу»та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованого за адресою: Херсонська область, смт Нововоронцовка, вул.Степова, 56, які відбулись 28.03.2012 р. - відмовити.

2. Припинити провадження по справі в частині визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012 р.

Повне рішення складено 24.09.2012 р.

Суддя В.В.Людоговська