Рішення № 26127272, 18.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.12 Справа № 5021/1259/12.

За позовом Приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд», м. Суми

до відповідача Комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради

про стягнення 359 240 грн. 01 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Костюк В.Г., довіреність № 476 від 03.09.12 р.

від відповідача: Литвиненко В.О.

За участю секретаря судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 359 240 грн. 01 коп., що складає заборгованість за договором підряду № 10 від 01.08.2011 р. в сумі 335 781 грн. 35 коп., 19 548 грн. 88 коп. пені, 3 909 грн. 78 коп. три відсотка річних, а також 7 184 грн. 80 коп. судового збору.

Клопотанням від 10.09.2012р. № 509 позивач зменшив ціну позову в зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіж. дорученням № 2088 від 21.08.2012р.

Згідно вказаного клопотання позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 339 240 грн. 01 коп., що складає: 315 781 грн. 35 коп. основного боргу, 19 548 грн. 88 коп. пені, 3 909 грн. 78 коп. три відсотка річних, а також 7 184 грн. 80 коп. судового збору.

Відповідачем подано суду клопотання № 3 від 17.09.2012р., в якому заявник просить суд при розгляді даної справи здійснювати фіксування судового процесу на звукозаписуючі засоби.

Відповідно до ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд задовольнив це клопотання, в зв'язку з чим, запис розгляду даної судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

В судове засідання представником відповідача подано клопотання № 4 від 17.09.2012р., в якому він просить суд здійснювати розгляд даної справи у складі трьох суддів.

Відповідно до вимог ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються одноособово, колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів здійснюється залежно від категорії та складності справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відхиляє його оскільки складність даної справи та об'єм матеріалів, які необхідно дослідити судом не потребує призначення колегіального розгляду у даній справі.

Позивачем подано суду клопотання № 512 від 10.09.2012р., в якому просить суд долучити до матеріалів даної справи акти виконаних робіт по договору підряду № 10 від 01.08.2011р.

Відповідачем подано суду заперечення б/н від 17.09.2012р., в якому зазначає, що не є належними доказами заборгованості подані позивачем акти виконаних робіт, що не підписані відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив наступне:

01 серпня 2011р. між відповідачем - комунальним підприємством «Сумижитло» Сумської міської ради (замовником), та позивачем - приватним ремонтно-будівельним підприємством «Рембуд» (підрядником) був укладений договір-підряду за № 10, згідно умов якого (пункт 1.1) підрядник зобов'язується за дорученням замовника та у відповідності з вимогами цього договору виконувати роботи з технічного обслуговування та ремонту ліфтів на об'єктах замовника.

З метою забезпечення виконання взятих на себе, за визначеним договором, зобов'язань, підрядник у відповідності з вимогами договору виконав роботи по обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Пунктом 5.2. вказаного договору встановлено, що у кінці поточного місяця підрядник (позивач) дає замовнику (відповідачу) акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

Згідно пункту 5.3. договору зазначено, що замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою і у 3-х денний термін повертає два примірника акта підряднику.

На підставі підписаних актів замовник самостійно сплачує виконані роботи (з урахуванням авансу), не пізніше п'ятого числа наступного місяця (пункт 5.4. договору).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується актами виконаних робіт в кількості 1012 шт., що додані до матеріалів даної справи в судовому засіданні 18.09.2012р.

Представник відповідача в судовому засіданні наголосив на тому, що акти виконаних робіт не підписані керівником відповідача, а тому не можуть бути належними доказами виконання позивачем виконаних робіт.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, акти виконаних робіт, хоча і не підписані керівником відповідача в рядку «від замовника», проте на кожному першому аркуші відповідного акту у правому верхньому куті міститься під грифом «ЗАТВЕРДЖУЮ» підпис директора КП «Сумижитло» Остапенко Є.Є., скріплена печаткою КП «Сумижитло».

З огляду на викладене, господарський суд приймає вказані акти як належні докази виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № 10 від 01.08.2011р.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи (з урахуванням авансу), не пізніше п'ятого числа наступного місяця.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, при проведенні конкурсу на обслуговування житлового фонду виконкомом Сумської міської ради, було визначено переможцем відповідача - КП «Сумижитло» СМР, яке не мало відповідних дозволів на обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, відповідачем для участі в конкурсі був наданий дозвіл позивача та договір з ним, наданий, економічно обґрунтований, тариф розроблений та затверджений виконкомом Сумської міської ради саме для позивача.

Вартість наданих позивачем робіт визначена за нормативними документами по розрахунку вартості обслуговування ліфтів на підставі нижче зазначених правових актів.

Так, у відповідності з п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій» висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат з технічного обслуговування ліфтів надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в установленому Мінекономіки порядку.

Отже, для затвердження тарифу, позивач отримав висновки щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації та ліфтів в розмірі 0,35 грн. за 1 м2 площі від Інспекції по контролю за цінами в Сумській області, яка керувалась ГСТУ 36.1-006-98 «Методика розрахунку ціни на технічне обслуговування і ремонт ліфтів та диспетчерських систем».

Згідно п. 4.2. вказаної Методики ціни на технічне обслуговування і ремонт ліфтів та диспетчерських систем визначає спеціалізована організація по ліфтам, за умови забезпечення безперебійної і безпечної роботи ліфтів і обладнання ОДС/ДСС та погоджує їх з замовником.

Згідно п. 2.4 Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006р. за № 369 «Про затвердження Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2006р. за № 1344/13218, розрахунок базової ціни здійснює спеціалізована ліфтова організація, яка отримала у встановленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів.

Відповідно до п. 4.1. Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000р. № 73 ціни на технічне обслуговування і ремонт ліфтів розробляються спеціалізованими організаціями і узгоджуються з замовниками.

Згідно п. 4.2 цього Положення спеціалізована організація формує ціни на технічне обслуговування і ремонт ліфтів на підставі чинних нормативних документів, виходячи з витрат на оплату праці, закупівлю чи виготовлення запасних частин, транспорт і обладнання, відрахувань на соціальне страхування та інші державні фонди, накладних витрат, планових накопичень з урахуванням форм технічного обслуговування.

Отже, за вищевказаними нормативними документами вартість обслуговування ліфтів позивачем становить 0,35 грн. за 1 м2 площі.

Як встановлено матеріалами даної справи, відповідач, в порушення умов договору, належним чином не виконував свої зобов'язання за договором з оплати наданих послуг. Станом на 07.07.2012р. за відповідачем утворилась заборгованість за вказаним договором в сумі 335 781 грн. 35 коп.

07.07.2012р. позивач звертався до відповідача з претензію по сплаті боргу в сумі 335 781 грн. 35 коп., на що отримав відповідь (лист від 20 липня 2012р.), що відповідач не має можливості в повному обсязі розрахуватися за виконані роботи через недостатність коштів, що надходять від населення.

Після порушення провадження у даній справі, як зазначив в клопотанні позивач від 10.09.2012р. № 509, відповідачем частково сплачена заборгованість в сумі 2 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2088 від 21.08.2012р.

Таким чином, оскільки між сторонами відсутній спір в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 000 грн., а для судового розгляду відсутній предмет спору, провадження у справі № 5021/1259/12 в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене, станом на 18.09.2012р. заборгованість відповідача становить 315 781 грн. 35 коп., що повністю підтверджується матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем не подано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 315 781 грн. 35 коп. основного боргу визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання, тому позивачем на підставі п. 6.1 договору нарахована відповідачу пеня.

Відповідно до п. 6.1 договору у разі порушення строку оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача загальний розмір пені, нарахованої відповідачу у розмірі 0,5% від неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення за період з 06.04.2012р. по 21.08.2012р. становить 19 548 грн. 88 коп.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України господарський суд визнає вимоги позивача по стягненню пені в сумі 19 493 грн. 54 коп., обрахованої за період з 06.04.2012р. по 21.08.2012р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 55 грн. 34 коп. задоволенню не підлягають оскільки обраховані позивачем понад розмір, що передбачений вищевказаними правовими нормами.

Позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача 3 909 грн. 78 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.04.2012р. по 21.08.2012р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 3 909 грн. 78 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки вимоги позивача підлягають частковому задоволенню відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 7 183 грн. 70 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання відповідача № 4 від 17.09.2012р. про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів - відхилити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (40034, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 19 / 1, код ЄДРПОУ 37654796) на користь Приватного ремонтно-будівельного підприємства «Рембуд» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 50-Б, код ЄДРПОУ 21116965) 315 781 грн. 35 коп. боргу, 19 493 грн. 54 коп. пені, 3 909 грн. 78 коп. 3% річних, 7 183 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В частині стягнення пені в сумі 55 грн. 34 коп. - відмовити.

5. В частині стягнення боргу в сумі 2 000 грн. 00 коп. - провадження у справі припинити.

Повне рішення складене 24.09.2012р.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ