Ухвала суду № 26126872, 17.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

17.07.12 р. Справа № 7/34

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М.,

при секретарі Васютіні О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву Державного підприємства «Вугілля України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок № 4; код ЄДРПОУ - 32709929) про зміну способу та порядку виконання ухвали суду у справі № 7/34

за позовом Державного підприємства «Вугілля України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стоік» (86400, Донецька область, місто Єнакієве, вулиця Марата, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 32924364) про стягнення заборгованості, -

за участю представників сторін:

від заявника (позивача): Загнітко Я.А., який діє на підставі довіреності № 30-12/126-Д від 30.12.2011

від боржника (відповідача): не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Вугілля України» в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, звернулося до господарського суду Донецької області із заявою, в якій просить змінити спосіб та порядок виконання ухвали господарського суду Донецької області від 17 червня 2010 року у справі № 7/34, шляхом змінити способу виконання ухвали суду з добровільного на примусовий.

Дослідивши представлені докази та матеріали справи, господарський суд встановив.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17 грудня 2009 року позовні вимоги державного підприємства «Вугілля України» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стоік» про стягнення 11 886 961,90 гривень, у тому числі заборгованість за поставлену вугільну продукцію в сумі 9 970 697,30 гривень, пеня в сумі 696 947,54 гривень, штраф у розмірі 697 948,81 гривень, 3% річних в сумі 57 283,37 гривень та індекс інфляції в розмірі 464 084,88 гривень, задоволені частково в сумі 9 970 697,30 гривень.

В частині стягнення пені в сумі 696 947,54 гривень, штрафу в розмірі 697 948,81 гривень, 3% річних в сумі 57 283,37 гривень та індексу інфляції в розмірі 464 084,88 гривень, відмовлено за необґрунтованістю розрахунку.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стоік» на користь державного підприємства «Вугілля України» основний борг в сумі 9 970 697,30 гривень, витрати по сплаті держмита в сумі 21 389,40 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 98,99 гривень.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02 лютого 2010 року, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стоік» на рішення господарського суду Донецької області від 17 грудня 2009 року у справі № 7/34 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 17 грудня 2009 року у справі 7/34 - без змін.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 15 лютого 2010 року був виданий наказ про примусове виконання рішення суду від 17 грудня 2009 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стоік» на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02 лютого 2010 року у справі № 7/34 господарського суду Донецької області, повернуто скаржнику без розгляду.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення господарського суду у відповідності з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 червня 2010 року в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України у справі № 7/34 було затверджено мирову угоду від 26 травня 2010 року на стадії виконання судового рішення, укладену між державним підприємством «Вугілля України» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стоік».

Виходячи зі змісту затвердженої судом мирової угоди:

1. Відповідач визнає, що його заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу вугілля № 02-07-КС від 01 серпня 2007 року на момент укладання цієї Мирової угоди становить 9 970 697,30 гривень.

2. Сторони домовились, що оплата основної суми боргу відповідача перед позивачем у розмірі 9 970 697,30 гривень відстрочується терміном до 01 вересня 2010 року.

3. Сторони домовились, що оплата основної суми боргу відповідача перед позивачем у розмірі 9 970 697,30 гривень після 01 вересня 2010 року розстрочується та підлягає сплаті відповідачем рівними сумами у розмірі 300 000,00 гривень щомісяця до моменту повного погашення суми заборгованості.

4. Сторони домовились, що витрати по сплаті державного мита у розмірі 21 389,40 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 98,99 гривень, сплачені позивачем під час подання позову, покладаються на відповідача та сплачується відповідачем до 30 вересня 2010 року.

5. У разі невиконання п.п. 2, 3, 4 Мирвоої угоди, позивач має право звернутися до господарського суду з позовної заявою про спонукання вчинити певні дії (про виконання умов Мирової угоди)ю

6. Позивач заявляє, що з моменту належного виконання цієї Мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди.

7. Відповідач і Позивач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за свою ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зміною способу та порядку виконання рішення є прийняття господарським судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими, зокрема шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Норми Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, не передбачають можливості зміни способу та порядку виконання ухвали про затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення.

Спір у справі № 7/34, розглянутий судом з прийняттям відповідного рішення, на примусове виконання якого господарським судом було видано наказ.

Наказ господарського суду від 15 лютого 2010 року у справі № 7/34 є чинним, у встановленому статтею 117 Господарського процесуального кодексу України, таким, що не підлягає виконанню, не визнаний.

Господарський суд зазначає, що умови та порядок примусового виконання ухвал, рішень, наказів господарських судів визначається Законом України «Про виконавче провадження». Обов'язок щодо примусового виконання, відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Тобто, Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які згідно Закону підлягають примусовому виконанню, у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

У випадку, коли рішення господарського суду, прийняте в межах позовного провадження, що набрало законної сили, не було виконано, то воно підлягає виконанню в загальному порядку, з огляду на що, позивач на теперішній час має законні та обґрунтовані права та підстави звернути рішення господарського суд від 17 грудня 2009 року у справі № 7/34 до примусового виконання самостійно, надавши відповідну заяву про відкриття виконавчого провадження до органів державної виконавчої служби.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву державного підприємства «Вугілля України» про зміну порядку та способу виконання ухвали господарського суду від 17 червня 2010 року у справі № 7/34, слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Заяву Державного підприємства «Вугілля України» про зміну способу та порядку виконання ухвали суду у справі № 7/34, залишити без задоволення.

Суддя Фурсова С.М.