Рішення № 26126839, 17.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/11835-2012 17.09.12

За позовом 1. Кобця Володимира Афанасійовича

2. Рябченка Миколи Анатолійовича

3. Скаскевича Миколи Миколайовича

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

1. Шраменко Сергій Олександрович

2.Тютюн Тамара Петрівна

3. Державний реєстратор Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області

4. Державний реєстратор Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, змін до статуту товариства та зобов'язання вчинити дії

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача-1: Романчук Д.М.;

від позивача-2: Бурий І.О.;

від позивача-3: Горяна Т.М.;

від відповідача: Кравець І.В.;

від третіх осіб: не з'явилися

Суть спору: Кобець Володимир Афанасійович, Рябченко Микола Анатолійович та Скаскевич Микола Миколайович звернулися до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт", оформлене протоколом № 1/2012 від 19.01.2012;

- визнання недійсними та скасування змін до статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт", затверджені рішенням загальних зборів засновників (учасників), оформлених протоколом № 1/2012 від 19.01.2012;

- зобов'язання після набрання рішенням законної сили державного реєстратора Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області внести запис про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт", які внесені згідно протоколу загальних зборів вказаного товариства № 1/2012 від 19.01.2012.

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивачів раніше було виключено зі складу учасників товариства, проте в подальшому в судовому порядку їх поновлено в складі учасників, але оскаржуване рішення загальних зборів учасників прийнято без їх участі.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2012 матеріали справи № 5013/581/12 направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача є м. Київ.

Відповідно до автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва, справу № 5013/581/12 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2012 справу №5013/581/12 прийнято до провадження, присвоєно їй номер 5011-75/11835-2012 та призначено до розгляду.

17.09.2012 в судовому засіданні представники позивачів подали спільну заяву про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання державного реєстратора Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області внести запис про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт", які внесені згідно протоколу загальних зборів вказаного товариства № 1/2012 від 19.01.2012. В судовому засіданні судом роз'яснено позивачам наслідки відмови від позову.

В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги, в редакції заяви про часткову відмову від позову, підтримали в повному обсязі.

Відповідач у заяві №17/09-12 від 17.09.2012 визнав позовні вимоги позивачів в повному обсязі.

Треті особи 1, 2, 3 в судове засідання своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили, хоча про час і місце судових засідань повідомлялися належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Згідно із п.3.9.2 вказаної постанови №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що треті особи 1, 2, 3 в процесі розгляду справи так і не скористалися правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення за наявними матеріалами і неявка третіх осіб 1, 2, 3 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Третя особа 4 в судове засідання також не з'явилася, проте 14.09.2012 направила на адресу суду лист №7174 від 10.09.2012, в якому просила суд розглядати справу за відсутності її представника.

В судовому засіданні 17.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Під час розгляду справ № 5013/445/11 та № 5013/242/11 господарським судом Кіровоградської області, рішення в яких набрали законної сили та в силу ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими при розгляді цієї справи, було встановлено, що 06.06.2000 засновниками -громадянами Кобцем Володимиром Афанасійовичем, Скаскевичем Миколою Миколайовичем, Рябченком Миколою Анатолійовичем, Карпінським Анатолієм Петровичем, Чумак Зоєю Анатоліївною, Шраменком Сергієм Олексійовичем та Тютюн Тамарою Петрівною підписано установчий договір про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт".

Пунктом 16 Установчого договору встановлена частка кожного засновника (учасника), крім Тютюн Т.П., у розмірі по 11 відсотків статутного фонду -1298 грн.; частка Тютюн Т.П. - 34 відсотки - 4012 грн.

Державна реєстрація статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт" здійснена 12.06.2000.

11.03.2009 проведена державна реєстрація статуту СТОВ "Гарт" (нова редакція), в якому учасниками товариства у п. 6.4 зазначені: Кобець В.А. із часткою 11 відсотків статутного фонду - 1298 грн., Рябченко М.А. із часткою 11 відсотків статутного фонду -1298 грн., Скаскевич М.М. із часткою 11 відсотків статутного фонду - 1298 грн., Тютюн Т.П. із часткою 45 відсотків статутного фонду - 5310 грн., Шраменко С.О. із часткою 22 відсотків статутного фонду - 2596 грн. Статут у редакції від 11.03.2009 містить посилання на протокол загальних зборів учасників СТОВ "Гарт" № 1 від 27.02.2009.

Пізніше, рішенням загальних зборів учасників товариства від 29.03.2010 (протокол № 3) позивачів (Кобця В.А., Скаскевича М.М., Рябченко М.А.) було виключено зі складу учасників товариства (на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства"). Учасниками товариства залишились Тютюн Т.П. та Шраменко С.О., які спірним у даній справі рішенням зборів, збільшили статутний капітал товариства, перерозподілили частки та визначили кожному частку в статутному капіталі по 50 %.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.05.2011 у справі № 5013/445/11 (залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2011) за позовом Кобця В.А., Скаскевича М.М. та Рябченко М.А. до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт», рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт», оформлене протоколом № 3 від 29.03.2010 про виключення позивачів (Кобця В.А., Скаскевича М.М. та Рябченко М.А.) зі складу учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»- визнано нечинним. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Зазначеним рішенням суду було встановлено факт незаконного виключення позивачів (Кобця В.А., Скаскевича М.М. та Рябченко М.А.), які володіли часткою в статутному капіталі по 11 % кожен зі складу учасників СТОВ «Гарт»та поновлено їх в правах учасників товариства.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2011 у справі № 5013/242/11 (залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2012) за позовом Кобця В.А., Скаскевича М.М., Рябченко М.А., Чумак З.А. та Карпінського А.П. до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт», рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт», оформлене протоколом № 1 від 27.02.2009 щодо змін у складі учасників та про внесення змін до установчих документів - визнано недійсним. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Зазначеним рішення суду було встановлено факт того, що частки Тютюн Т.П. та Шраменко С.О. в статутному капіталі СТОВ «Гарт»становлять відповідно 34% та 11%, оскільки доказів на підтвердження того, що рештою засновників (учасників), крім Чумак З.А. та Карпінським А.П., надавалась згода на відступлення часток (або їх частин) названих осіб Тютюн Т.П. та Шраменко С.О., як це передбачено п. п. 4.2, 4.4 Статуту СТОВ «Гарт», у редакції 2000р. не має.

Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, встановлені рішеннями господарського суду Кіровоградської області від 17.05.2011 у справі № 5013/445/2011 та від 28.11.2011 у справі № 5013/242/11, які набрали законної сили, факти незаконності виключення позивачів (Кобця В.А. -11 %, Скаскевича М.М. -11 %, Рябченко М.А. -11 %) з товариства на підставі рішення загальних зборів учасників від 29.03.2010, а також незаконності встановлення часток у статутному капіталі СТОВ «Гарт»Тютюн Т.П. -45% та Шраменко С.О. -22 %, є преюдиціальними для розгляду і вирішення цієї справи.

При цьому, суд враховує, що внаслідок ухвалення господарським судом Кіровоградської області зазначених судових рішень, рішення загальних зборів товариства від 27.02.2009 про внесення змін до складу учасників товариства та визначення часток Тютюн Т.П. у розмірі 45 %, а Шраменко С.О. у розмірі 22 % та рішення загальних зборів товариства від 29.03.2010 про виключення зі складу учасників Кобця В.А., Скаскевича М.М. та Рябченко М.А., а також затверджені у зв'язку з цим відповідні зміни до статуту, є нечинними з моменту їх прийняття.

Відтак, склад учасників товариства та розмір часток кожного з них на момент прийняття оскаржуваного у даній справі рішення зборів становив: Кобець В.А. -11 %, Скаскевич М.М. -11 %, Рябченко М.А. -11 %, Шраменко С.О. -11 %, Тютюн Т.П. -34 %.

Однак, незважаючи на вищевикладене, 19.01.2012 відбулися загальні збори учасників товариства в складі двох осіб Тютюн Т.П. та Шраменко С.О., які, вважаючи, що володіють 100 % голосів (хоча, як встановлено вище, мали лише 34 % та 11 % відповідно), прийняли рішення про збільшення статутного капіталу товариства до 50000 грн. та перерозподіл між собою нових часток, а також прийняли відповідні зміни до статуту товариства шляхом затвердження нової редакції статуту (оскаржуване рішення загальних зборів оформлене протоколом № 1/2012 від 19.01.2012).

24.01.2012 зазначені зміни до статуту (нова редакція) були зареєстровані державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Предметом спору в цій справі є недійсність вказаного рішення загальних зборів засновників товариства та внесених на підставі нього змін до статуту з мотивів неучасті в них позивачів як учасників товариства.

Відповідно до роз'яснень, наведених в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Судом встановлено, що станом на момент проведення оскаржуваних загальних зборів, позивачів вже було відновлено в правах учасників товариства, а відтак вони були учасниками товариства на дату прийняття оскаржуваного рішення та вправі звернутися до суду з позовом про визнання недійсним вказаного рішення.

Відповідно до ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

За умовами п. п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Судом встановлено, що в силу ухвалених господарським судом Кіровоградської області судових рішень, рішення загальних зборів учасників товариства від 27.02.2009 (протокол 1 від 27.02.2009), яким було внесено зміни до складу учасників товариства та визначено частки Тютюн Т.П. у розмірі 45 %, а Шраменко С.О. у розмірі 22 % та рішення загальних зборів Товариства від 29.03.2010 (протокол 3 від 29.03.2010), яким було виключено зі складу учасників Кобця В.А., Скаскевича М.М. та Рябченко М.А., а також затверджені у зв'язку з цим відповідні зміни до статуту, є нечинними з моменту їх прийняття та не створюють жодних юридичних наслідків.

Отже, на момент проведення оскаржуваних загальних зборів засновників СТОВ «Гарт», тобто станом на 19.01.2012 присутні учасники Тютюн Т.П. та Шраменко С.О., в силу вказаних судових рішень не набули для себе іншого розміру часток, як вони помилково вважали, а володіли лише 34 % та 11 % голосів відповідно (в сукупності 45 % голосів).

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів. При цьому положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Таким чином, оскільки на момент прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення від 19.01.2012 (протокол № 1/2012), в них позивачі, які в сукупності володіли часткою 33 % статутного капіталу товариства, тобто 33 % голосів, не брали участі, а були присутні лише два учасники Тютюн Т.П. та Шраменко С.О., які в сукупності володіли часткою 45 % статутного капіталу товариства, тобто 45 % голосів, а не 100%, як помилково вони вважали, суд приходить до висновку, що зазначені загальні збори були проведені за відсутності встановленого Законом кворуму, а відсутність на зазначених зборах позивачів істотно вплинула на прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення та порушила їхні корпоративні права (зокрема право брати участь в управлінні справами товариства).

До того ж, згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведеними в п. 18 постанови від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Зі змісту оскаржуваного рішення загальних зборів від 19.01.2012 (протокол № 1/2012) вбачається, що ним було вирішено збільшити статутний капітал товариства та перерозподілити частки між двома учасниками.

Наразі як встановлено судом під час розгляду даної справи, зазначене рішення загальних зборів було прийнято без участі позивачів та без дотримання встановленої Законом процедури повідомлення про зміну статутного капіталу, що також є безумовною підставою для визнання такого рішення загальних зборів недійсним.

З огляду на вищевикладене, рішення загальних зборів учасників товариства від 19.01.2012, оформлене протоколом № 1/2012 на підставі зазначених положень законодавства та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства», статей 27, 30 Закону України «Про державну реєстрацію»суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (п. п. 13, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Внесення змін до статуту товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, які визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів (ст.ст. 59, 41, 60 Закону України "Про господарські товариства").

В даному випадку, оскільки зміни до статуту товариства було внесено на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, яке не володіло необхідною компетенцією для його прийняття, а також враховуючи факт порушення цим корпоративних прав позивачів, які в сукупності володіли 33 % голосів, але участі в прийнятті зазначених змін до статуту не брали, та той факт, що не було дотримано встановленої Законом процедури надання учасникам інформації про зміну статутного капіталу, внесені на підставі недійсного рішення загальних зборів від 19.01.2012 до статуту товариства зміни (нова редакція) також є недійсними.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання норм чинного законодавства під час проведення загальних зборів 19.01.2012 та прийняття оскаржуваного рішення щодо збільшення статутного капіталу та внесення у зв'язку з чим змін до статуту товариства.

Навпаки, відповідач 17.09.2012 подав заяву №17/09-12, в якій визнав позовні вимоги позивачів в повному обсязі, з підстав наведених у позові.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково, ці дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом при вирішенні даної справи.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язати після набрання рішенням законної сили державного реєстратора Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області внести запис про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт", які внесені згідно протоколу загальних зборів вказаного товариства № 1/2012 від 19.01.2012, то позивачі в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим їм ст. 22 ГПК України, відмовилися від них.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивачі мають право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивачі ознайомлені в судовому засіданні, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»щодо збільшення статутного капіталу товариства, перерозподілу часток та затвердження нової редакції статуту товариства, які оформлені протоколом №1/2012 від 19.01.2012.

3. Визнати недійсними та скасувати зміни до статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»(нова редакція), затверджені рішенням загальних зборів засновників, оформлених протоколом №1/2012 від 19.01.2012.

4. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»(03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1, ідентифікаційний код 30898935) на користь Кобця Володимира Афанасійовича (26323, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Казакова, 5, кв. 12; ідентифікаційний код 1553608757), 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 66 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»(03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1, ідентифікаційний код 30898935) на користь Рябченка Миколи Анатолійовича (26222, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Березівка, вул. Щорса, 15; ідентифікаційний код 2280521153) 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 66 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»(03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1, ідентифікаційний код 30898935) на користь Скаскевича Миколи Миколайовича (26233, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Казакова, 7-а, кв. 114; ідентифікаційний код 2744300051) 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 68 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

7. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2012.

Суддя Т.В. Васильченко