Рішення № 26126809, 18.09.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" вересня 2012 р. Справа № 8/5007/993/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Міщенко О.В. - дов. №130сф/Д-107/2012 від 11.09.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (м.Київ)

до Селянського (фермерського) господарства "Йосипівське" (с.Йосипівка Малинського району Житомирської області)

про стягнення 19505,71 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 19505,71 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору №С2\11\2011 від 02.11.11р., з яких 18700,00 грн. - сума основного боргу, 355,04 грн. - 3% річних, 18,70 грн. - інфляційні та 431,97 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №С2\11\2011 від 02.11.11р., розрахунок суми боргу, акт приймання наданих послуг, акт звірки взаємних розрахунків, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.11р. між сторонами був укладений договір про надання послуг №С2\11\2011 (а.с.5-8), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язується надати послуги з збирання сільськогосподарських культур комбайнами виконавця на сільськогосподарських полях замовника територією України, а відповідач (замовник) зобов'язаний прийняти виконані послуги та оплатити вартість послуг виконавця відповідно до умов даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.3.1 зазначеного договору, відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату послуг виконавця на підставі рахунків виконавця у відповідності з умовами даного договору.

Термін оплати - протягом 3-ох банківських днів після підписання акту приймання замовником наданих послуг від виконавця (4.4 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, форма оплати - безготівковий розрахунок на розрахунковий рахунок виконавця.

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги на загальну суму 18700,00 грн., що підтверджується актом №1 приймання замовником наданих послуг від виконавця від 12.12.11р. (а.с.9).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг не виконав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, відповідач станом на день розгляду справи в суді заборгованість позивачеві на сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 18700,00 грн.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору про надання послуг №С2\11\2011 від 02.11.11р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частиною 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18700,00 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 355,04 грн. 3% річних та 18,70 грн. інфляційних.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 355,04 грн. 3% річних та інфляційні в розмірі 18,70 грн. проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також на підставі п. 3.2.1 договору заявлено до стягнення з відповідача 431,97 грн. пені.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.3.2.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати замовником послуг виконавця, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована неправильно та підлягає перерахуванню, оскільки відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, як вбачається з розрахунку пені, позивач нараховував вказане зобов'язання за 231 календарний день.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Слід зазначити, що передбачений п. 3.2.1 договору розмір пені 0,01% за кожен день прострочки не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Тому суд здійснює перерахунок пені за 183 дні (за період з 16.12.11р. по 15.06.12р.):

- 0,01 х 18700,00 грн. (сума боргу) х 183 (кількість днів прострочки) / 100 = 342,21 грн.

Таким чином суд задовольняє позов в частині стягнення 342,21 грн. пені та відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 89,76 грн. (431,97 грн. - 342,21 грн.) пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 18700,00 грн. основного боргу, 355,04 грн. 3% річних, 18,70 грн. інфляційних та 342,21 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 89,76 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Йосипівське", 11620, Житомирська область, Малинський район, с. Йосипівка, код ЄДРПОУ 32550245

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37702357

- 18700,00 грн. - основного боргу;

- 355,04 грн. - 3% річних;

- 18,70 грн. - інфляційних;

- 342,21 грн. - пені;

- 1602,09 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 89,76 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 24/09/12

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)