Рішення № 26126700, 28.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.12 р. Справа № 5006/47/63/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268)

до Державної організації (установи, закладу) військової частини 3037 (83005, місто Донецьк, вулиця Купріна, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 23316237)

про стягнення 1 974,34 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Позднякова І.О., яка діє на підставі довіреності № 58-12 «Д» від 03.04.2012

від відповідача: Кірпічніков О.М., який діє на підставі довіреності б/н від 01.01.2012

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобл?енерго» звернулося до господарського? суду Донецької області з позо?вом, в якому просить стягнути з Державної організації (установи, закладу) військової частини 3037 три відсотки річних у розмірі 308,99 гривень, суму інфляційних втрат у розмірі 69,02 гривень, суму пені у розмірі 1 596,33 гривень, а всього 1 974,34 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 933 від 15 жовтня 2004 року, додаткової угоди від 23 червня 2011 року до договору постачання електричної енергії № 933 від 15 жовтня 2004 року, та нормативно обґрунтовує свої вимоги статтями 598-609 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 липня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 серпня 2012 року.

08 серпня 2012 року до початку судового засідання через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимоги, з огляду на те, що фінансування військової частини провадиться із запізненням, у зв'язку з чим відповідач не має можливості своєчасно розраховуватися з позивачем.

08 серпня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28 серпня 2012 року.

Представник позивача Позднякова І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Кірпічніков О.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Просив, у разі задоволення позовних вимог, врахувати невірні розрахунки пені та зменшити розмір штрафних санкцій на 50 %.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту сьомого статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, 15 жовтня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі - позивач або постачальник) та військовою частиною 3037 (далі - відповідач або споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 933 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами.

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI, здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

30 березня 2012 року державним регістратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 року.

Додатковою угодою до Договору сторони продовжили термін його дії до 31 грудня 2011 року та виклали друге речення пункту 9.4 Договору у наступній редакції «договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до припинення його дії не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов».

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

30 травня 2012 року державним регістратором Виконавчого комітету Донецької міської ради були внесені зміни до відомостей про відповідача, а саме здійснено зміну найменування з військової частини 3037 на Державну організації (установу, заклад) військова частина 3037.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що споживач зобов'язується виконувати умови Договору (пункт 2.2.1); оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (пункт 2.2.3); здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 10 та (або) № 10 а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Згідно пункту 5 додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додатком № 22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції». Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Позивач виставляв відповідачу рахунки за поставлену активну та реактивну електроенергію, які були отримані уповноваженими представниками відповідача, а саме:

- рахунок за активну електроенергію № 933 за липень 2011 року на суму 20 767,34 гривень (а.с. 40);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за липень 2011 року на суму 1 342,94 гривень (а.с. 41);

- рахунок за активну електроенергію № 933 за серпень 2011 року на суму 23 400,47 гривень (а.с. 42);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за серпень 2011 року на суму 1 434,37 гривень (а.с. 43);

- рахунок за активну електроенергію № 933 за вересень 2011 року на суму 20 737,26 гривень (а.с. 44);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за вересень 2011 року на суму 1 579,74 гривень (а.с. 45);

- рахунок за активну електроенергію № 933 за жовтень 2011 року на суму 27 886,66 гривень (а.с. 46);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за жовтень 2011 року на суму 1 899,06 гривень (а.с. 47);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за грудень 2011 року на суму 2 274,38 гривень (а.с. 48);

- рахунок за активну електроенергію № 933 за грудень 2011 року на суму 32 237,15 гривень (а.с. 49);

- рахунок за активну електроенергію № 933 за січень 2012 року на суму 34 232,33 гривень (а.с. 50);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за січень 2012 року на суму 2 380,87 гривень (а.с. 51);

- рахунок за активну електроенергію № 933 за березень 2012 року на суму 35 829,07 гривень (а.с. 52);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за березень 2012 року на суму 2 344,06 гривень (а.с. 53);

- рахунок за активну електроенергію № 933 за квітень 2012 року на суму 15 886,33 гривень (а.с. 54);

- рахунок за реактивну електроенергію № 933 за квітень 2012 року на суму 1 572,05 гривень (а.с. 55).

Повноваження осіб, якими було отримано рахунки за електроенергію, підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями (а.с. 56-59).

Позивач, посилаючись н?а несвоєчасну оплату відпові?дачем вартості електроенерг?ії звернувся до суду, та просить стягнути з відповідача три відсотки річних у розмірі 308,99 гривень, суму інфляційних втрат у розмірі 69,02 гривень, суму пені у розмірі 1 596,33 гривень, а всього 1 974,34 гривень, нарахованих на суму несвоєчасних зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 ГК України.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 ЦК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України та частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 714 ЦК України та частино першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором постачання та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплатити вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною першої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу електроенергію, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання - передачі, виставив відповідачу рахунки, а відповідач порушив умови Договору та не здійснив своєчасну оплату електроенергії за виставленими рахунками.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором (частина перша статті 612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до статей 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно пункту 5 додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, 3 % річних з простроченої суми.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача:

1) інфляційні втрати у розмірі 69,02 гривень, з яких:

- за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 - 64,47 гривень (активна енергія);

- за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 - 4,55 гривень (реактивна енергія)

2) три відсотки річних у розмірі 308,99 гривень, з яких:

- за період з 09.08.2011 по 23.08.2011 - 25,60 гривень (активна енергія);

- за період з 09.08.2011 по 23.08.2011 - 25,60 гривень (реактивна енергія);

- за період з 09.09.2011 по 26.09.2011 - 34,62 гривень (активна енергія);

- за період з 09.09.2011 по 26.09.2011 - 2,12 гривень (реактивна енергія);

- за період з 11.10.2011 по 27.10.2011 - 28,98 гривень (активна енергія);

- за період з 11.10.2011 по 27.10.2011 - 2,21 гривень (реактивна енергія);

- за період з 10.11.2011 по 25.11.2011 - 36,67 гривень (активна енергія);

- за період з 10.11.2011 по 25.11.2011 - 2,50 гривень (реактивна енергія);

- за період з 12.01.2012 по 31.01.2012 - 52,85 гривень (активна енергія);

- за період з 01.02.2012 по 03.02.2012 - 7,93 гривень (активна енергія);

- за період з 12.01.2012 по 31.01.2012 - 3,73 гривень (реактивна енергія);

- за період з 01.02.2012 по 03.02.2012 - 0,56 гривень (реактивна енергія);

- за період з 09.02.2012 по 28.02.2012 - 56,12 гривень (активна енергія);

- за період з 09.02.2012 по 28.02.2012 - 3,90 гривень (реактивна енергія);

- за період з 11.04.2012 по 24.04.2012 - 41,12 гривень (активна енергія);

- за період з 11.04.2012 по 24.04.2012 - 2,69 гривень (реактивна енергія);

- за період з 12.05.2012 по 15.05.2012 - 5,21 гривень (активна енергія);

- за період з 12.05.2012 по 15.05.2012 - 0,52 гривень (реактивна енергія).

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України і є вірними.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що передбачено частиною четвертою статті 231 ГК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 596,33 гривень, з яких:

- за період з 09.08.2011 по 23.08.2011 - 132,29 гривень (активна енергія);

- за період з 09.08.2011 по 23.08.2011 - 8,55 гривень (реактивна енергія);

- за період з 09.09.2011 по 26.09.2011 - 178,87 гривень (активна енергія);

- за період з 09.09.2011 по 26.09.2011 - 10,96 гривень (реактивна енергія);

- за період з 11.10.2011 по 27.10.2011 - 149,71 гривень (активна енергія);

- за період з 11.10.2011 по 27.10.2011 - 11,40 гривень (реактивна енергія);

- за період з 10.11.2011 по 25.11.2011 - 189,48 гривень (активна енергія);

- за період з 10.11.2011 по 25.11.2011 - 12,90 гривень (реактивна енергія);

- за період з 12.01.2012 по 31.01.2012 - 273,05 гривень (активна енергія);

- за період з 01.02.2012 по 03.02.2012 - 40,96 гривень (активна енергія);

- за період з 12.01.2012 по 31.01.2012 - 19,26 гривень (реактивна енергія);

- за період з 01.02.2012 по 03.02.2012 - 2,89 гривень (реактивна енергія);

- за період з 09.02.2012 по 28.02.2012 - 289,94 гривень (активна енергія);

- за період з 09.02.2012 по 28.02.2012 - 20,17 гривень (реактивна енергія);

- за період з 11.04.2012 по 24.04.2012 - 212,43 гривень (активна енергія);

- за період з 11.04.2012 по 24.04.2012 - 13,90 гривень (реактивна енергія);

- за період з 12.05.2012 по 15.05.2012 - 26,91 гривень (активна енергія);

- за період з 12.05.2012 по 15.05.2012 - 2,66 гривень (реактивна енергія).

Судом встановлено, що розрахунок пені має помилки, які полягають у невірному застосуванні при розрахунку ставки НБУ.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги в частині пені підлягають задоволенню у розмірі 1 588,08 гривень.

В судовому засіданні розглянуто клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50 %.

В обґрунтування свого клопотання представник відповідача посилається на той факт, що Державна організація (установа, заклад) військова частина 3037 повністю фінансується з Державного бюджету і не має можливості самостійно розраховуватися з позивачем, а фінансування видатків військової частини по КЕКВ 1163 «Оплата комунальних послуг» проводиться із запізненням.

Представник позивача заперечувала проти зменшення суми пені.

Відповідно до вимог статті 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є державною організацією та бюджетні асигнування надходять із запізненням, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково, та суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20 % (317,62 гривень).

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 1 270,46 гривень.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у зв'язку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 598, 599, 611, 612, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 67, 179, 193, 216-218, 230, 231, 233, 265, 275 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерн?ого товариства «ДТЕК Донецькобленерго» -

задо?вольнити частково.

Стягнути з Державної організації (установи, закладу) військової частини 3037 (83005, місто Донецьк, вулиця Купріна, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 23316237, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268, відомості про рахунки в установах банків відсутні) три відсотки річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 308,99 гривень, суму інфляційних втрат у розмірі 69,02 гривень, суму пені у розмірі 1 270,46 гривень, судовий збір у розмірі 1 601,94 гривень, а всього 3 250 (три тисячі двісті п'ятдесят) гривень 41 копійка.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 28.08.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2012.

Суддя Фурсова С.М.