Рішення № 26126417, 21.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.12р. Справа № 19/5005/7305/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

до В-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк

про стягнення 6 865,01 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Куціна В.С. - дов. від 19.04.11р.

Від відповідача-1: Селяков О.В. - дов. від 01.01.12р.

Від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ, Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м.Донецьк про стягнення суми збитків, заподіяних несхоронними перевезеннями вантажу у розмірі 6865,01 грн. та суми судового збору.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та просить їх задовільнити.

Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечує, в позові просить відмовити.

Представнитк відповідача-2 в судове засідання не з'явився вдруге, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребувані судом документи не представив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справа розглядалась за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення позивача та відповідача-1, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

Відповідно до договору перевезення, а саме залізничній накладній №49843865 від вантажовідправника ТОВ "Істек" на адресу Позивача 03.04.12р. у вагоні №66374737 надійшов коксоий горішок.

Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції в кількості 4 300 кг. З урахуванням норми недостачі - 2% відповідальна вагова недостача склала на суму 6 865,01 грн. Недостача вантажу документально підтверджена комерційним актом.

2 квітня 2012 року станцією Ясинувата Донецької залізниці був складений комерційний акт БН 698040/63/75, де зазначено, що вагон № 66374737 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону від 01.04.12р. №11. У вказаному акті зазначено, що вагон технічно справний, але виявлено не щільне прилягання 1-го люку по поперечній балці, щілина 40 мм. Відправник міг бачити недоліки. В акті зазначено, що щілина закладена ганчір'ям по прибуттю.

Крім того, в кожному комерційному акті містяться написи про наявність на хребтовій бальці слідів старого витікання вантажу, які відправник міг бачити, але не вжив заходів для запобігання втрати вантажу.

Завантаження відбувалося засобоми ватажовідправника (відповідача-2).

Рахунок за поставлену продукцію № 3313 сплачений позивачем у повному обсязі.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу , що зазначаються у накладній, у тому числі і прибуття вантажу на станцію призначення.

Згідно ст.31 Статуту залізниць України та п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Згідно з ч. 1 ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.

За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з приписами ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження

(відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Враховуючи те, що в комерційних актах №№ БН 698040/63/75 від 02.04.2012 р. та №№ АА 042119/74 містяться дані про наявність нещільного прилягання бортів, тобто відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував належним чином вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив достатніх заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомовтей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Тобто, це є правом залізниці, а не обов'язком. Відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тальки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню відносно відповідача-2, оскільки вантажовідправник, несе матеріальну відповідальність та мав безпосередній доступ до вантажу, здійснював завантаження та міг бачити пошкодження вагонів, але не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. Відносно відповідача 1 в позові слід відмовити, оскільки вини в його діях не вбачається.

Судові витрати слід віднести на відповідача-2, оскільки спір виник з його вини. Керуючись Правилами планування перевезень, ст.ст. 24, 31, 32, 105, 113, 111, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 908, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, ст.ст. 306, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити повністю віднсно відповідача-2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", 83028, м.Донецьк, вул. Майська,66 (р/р 260000001352748, Банк ПАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 32510349) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53213, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (р/р 26008057009082 у ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) суму 6865 (шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 01 коп. збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

В частині позовних вимог відносно відповідача-1 в позові відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко