Рішення № 26126311, 02.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.12 р. Справа № 5006/47/12/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (01135, місто Київ, вулиця Г. Андрющенка, будинок № 4-Г; код ЄДРПОУ - 19411125)

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, місто Донецьк, вулиця Краснооктябрьска, будинок № 111; код ЄДРПОУ - 30244124)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Гнатіва Михайла Івановича (08411, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт Добротвір, вулиця Будівельна, будинок № 19, квартира № 70);

про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 009,89 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 009,89 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів:

договір страхування від 12.11.2009; посвідчення водія серії ОІА № 326131 на ім'я Погорілого В.В.; повідомлення про подію з транспортним засобом від 22.09.2010; акт огляду транспортного засобу № 696 від 01.10.2010; постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 04.10.2010 відносно Гнатіва М.І.; рахунок-фактуру № в-00003239 від 10.11.2010; довідку інспектора ДАІ міста Львова від 19.11.2010; розгорнуту відомість № 8701921 про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 29.11.2010; звіт № 696-Д від 22.12.2010; ремонтну калькуляцію № 696 від 22.12.2010; висновок щодо розміру заподіяної шкоди (страховий акт) № 2172/10/50/ТР25/00/2 від 27.01.2011; розрахунок суми страхового відшкодування; страховий акт № 2172/10/50/ТР25/00/2 до договору (полісу) страхування транспортного засобу № 27228 від 12.11.2009; видатковий касовий ордер від 28.09.2011, 15.11.2011, 25.01.2012, 10.02.2012; поліс серії ВЕ № 3061492 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) від 14.03.2012.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 3, 6, 9, 12, 22, 29, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 22, 993, 1166, 1172, 1188, 1191 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29 травня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 червня 2012 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 13 червня 2012 року розгляд справи відкладено до 25 червня 2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду від 29 травня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 червня 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Гнатіва Михайла Івановича, та розгляд справи відкладено до 04 липня 2012 року для витребування нових доказів та наданням письмових пояснень третьою особою.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04 липня 2012 року розгляд справи відкладено до 17 липня 2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, та невиконанням відповідачем та третьою особою вимог ухвали суду від 25 червня 2012 року.

Відповідно до статті 69 ГПК України, ухвалою господарського суду Донецької області від 17 липня 2012 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів, та розгляд справи відкладено до 02 серпня 2012 року, у зв'язку із витребуванням з Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області справи про адміністративне правопорушення відносно Гнатіва М.І.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, однак явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, однак надав клопотання про розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами без участі представника відповідача.

Третя особа - Гнатів М.І. в судове засідання не з'явився, однак на виконання вимог ухвали суду від 25 червня 2012 року надав суду письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2009 року між закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми товариства) та Погорілим Володимиром Віталійовичем, укладено договір страхування транспортних засобів № 27228 (далі - Договір) на умовах відповідно до Закону України «Страхування», згідно до умов якого, страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «КІА Ceed», державний номерний знак АА 9860 ІМ.

12 вересня 2010 року в селі Малехів автодороги Київ-Чоп, сталося дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак ВС 4283 СН, під керуванням Гнатіва Михайла Івановича з автомобілем марки «КІА», державний номерний знак АА 9860 ІМ, та автомобілем марки «TOYOTA», державний номерний знак ВС 0100 СІ.

Строк дії Договору встановлений з 13 листопада 2009 року по 12 листопада 2010 року, тобто у момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 12 вересня 2010 року, автомобіль марки «КІА Ceed», державний номерний знак АА 9860 ІМ, що належить Погорілому В.В., був застрахований позивачем.

З довідки інспектора ДАІ міста Львова майора міліції Гелаль І.В. від 19 листопада 2010 року вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «КІА», державний номерний знак АА 9860 ІМ, отримав механічні пошкодження, а саме: переднього бамперу, капоту, правого переднього крила, правої передньої фари, заднього бамперу, заднього скла, заднього лівого стоп-сигналу, заднього правого крила, задньої лівої стійки, заднього правого колеса.

Крім того, з розгорнутої відомості № 8701921 про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 29 листопада 2010 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 12 вересня 2010 року за участю автомобіля марки «ВАЗ 210994-20», державний номерний знак ВС 4283 СН, під керуванням Гнатіва Михайла Івановича, автомобіля марки «КІА Ceed», державний номерний знак АА 9860 ІМ, під керуванням Погорілого Володимира Віталійовича, та автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», державний номерний знак ВС 0100 СІ, під керуванням Грещук Оксани Богданівни, сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «ВАЗ 210994-20», державний номерний знак ВС 4283 СН - Гнатівим М.І. пункту 12.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 04 жовтня 2010 року, Гнатіва М.І. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

22 вересня 2010 року на адресу позивача від Погорілого В.В. надійшло повідомлення про подію із застрахованим транспортним засобом.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власникові застрахованого автомобіля марки «КІА Ceed», державний номерний знак АА 9860 ІМ, проведено оцінювання пошкоджень автомобіля та складено звіт № 696-Д.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті вищевказаної дорожньої-транспортної пригоди складає 123 532,00 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою СТО № в-00003239 від 10 листопада 2010 року.

Відповідно до висновку звіту № 696-Д від 22 грудня 2010 року, проведеного ПП «ВІЗЕ» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий ФДМУ № 8020/08 від 24.11.2008), утилізаційна вартість легкого автомобіля «КІА Ceed», реєстраційний номер АА 9860 ІМ, 2008 року випуску, VIN: U5YFF52238L064553, що належить Погорілому В.В., станом на 22 грудня 2010 року складає 28 434,79 гривень без ПДВ.

Як вбачається з висновку щодо розміру заподіяної шкоди автомобілю «КІА Ceed», реєстраційний номер АА 9860 ІМ (страховий акт № 2172/10/50/ТР25/00/2):

- розмір відновлювального ремонту визначено в сумі 123 532,00 гривень;

- ринкова вартість автомобіля визначена в сумі 117 898,09 гривень;

- вартість деталей придбаних до подальшого використання автомобіля визначена в сумі 28 434,79 гривень.

Відтак, розрахунок розміру страхового відшкодування в результаті пошкодження застрахованого автомобіля відповідно до умов Договору складається з:

- 51009,68 гривень - залишок страхової суми на дату події;

- 565,00 гривень - безумовна франшиза згідно Договору;

- 28 434,79 гривень - сума вартості залишків.

Відповідно до сформованого страхового акту № 2172/10/50/ТР25/00/2 до договору (полісу) страхування транспортного засобу № 27228 від 12 листопада 2009 року, сума страхового відшкодування складає (51 009,68 - 565 - 28 434,79) = 22 009,89 гривень.

03 червня 2011 року до позивача звернулась застрахована особа - Погорілий В.В., із заявою на виплату страхового відшкодування.

Позивачем дорожньо-транспорту пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

На підставі повідомлення Погорілого В.В. про подію з застрахованим автомобілем від 22 вересня 2010 року, заяви на виплату страхованого відшкодування від 03 червня 2011 року, сформованого страхового акту № 2172/10/50/ТР25/00/2 від 20 червня 2011 року, звіту № 696-Д від 22 грудня 2010 року, позивач на виконання умов Договору здійснив виплату Погорілому В.В., суму страхового відшкодування у розмірі 22 009,89 гривень, наступними платежами:

- 28 вересня 2011 року - 5000,00 гривень (видатковий касовий ордер № 1964 від 28.09.2011);

- 18 жовтня 2011 року - 5000,00 гривень (видатковий касовий ордер № 2058 від 18.10.2011);

- 15 листопада 2011 року - 5000,00 гривень (видатковий касовий ордер № 2234 від 15.11.2011);

- 25 січня 2012 року - 5000,00 гривень (видатковий касовий ордер № 135 від 25.01.2012);

- 10 лютого 2012 року - 2009,89 гривень (видатковий касовий ордер № 235 від 10.02.2012).

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Аналіз положень статей 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

З матеріалів справи, в тому числі з постанови Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 04 жовтня 2010 року, копія якої міститься у справі, вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, сталася саме з вини Гнатіва Михайла Івановича, який 12 вересня 2010 року, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак ВС 4283 СН, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем марки «КІА Ceed», державний номерний знак АА 9860 ІМ та автомобілем марки «Toyota», державний номерний знак ВС 0100 СІ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Отже, саме дії третьої особи - Гнатіва М.І., залученого за ініціативою суду для всебічного та повного розгляду справи, знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Науменка Віталія Анатолійовича - власника автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак ВС 4283 СН, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (12.09.2010) була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії ВЕ № 3061492, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25 000,00 гривень, франшиза складає 0,00 гривень. Отже, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відносно автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак ВС 4283 СН, існував діючий поліс.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «ВАЗ», державний номерний знак ВС 4283 СН, яким керував Гнатів М.І., було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», надіслав відповідачу заяву від 14 березня 2012 року про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 009,89 гривень, з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як стверджує позивач, заяву відповідачем залишено без відповіді та виконання, і іншого не доведено, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідач надіслав позивачу будь-які повідомлення про недотримання позивачем приписів законодавства щодо посвідчення наданого пакету документів та про інші недоліки і пропонував усунути їх для подальшого розгляду питання про виплату страхового відшкодування.

Посилаючись на невиплату суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 22 009,89 гривень.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З аналізу вищевказаного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної суми франшизи покладається на страхувальника за Договором.

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла у спірний період), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки водія автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак ВС 4283 СН, визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідач є відповідальною особою за завдані збитки за участю застрахованого ним автомобіля, в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, то позивач набув право вимоги сплати відповідачем здійсненого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 009,89 гривень.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів відшкодування позивачу сплаченого страхового відшкодування з боку відповідача та/або інших осіб.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сукупність наведених обставин та приписів закону, дозволяє суду зробити висновок про те, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 22, 993, 979, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. ст. 6, 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 16, 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, місто Донецьк, вулиця Краснооктябрьска, будинок № 111; код ЄДРПОУ - 30244124, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (01135, місто Київ, вулиця Г. Андрющенка, будинок № 4-Г; код ЄДРПОУ - 19411125, відомості про рахунки в установах банків відсутні), сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 009,89 гривень, судовий збір у розмірі 1609,50 гривень, а всього 23 619 (двадцять три тисячі шістсот дев'ятнадцять) гривень 39 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 02.08.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2012.

Суддя Фурсова С.М.