Рішення № 26126222, 28.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.12 р. Справа № 5006/47/3/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при помічнику судді Новіковій В.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Інвест» (юридична адреса: 83055, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок № 11, поштова адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок № 151; код ЄДРПОУ - 31018149)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Услуги» (83037, місто Донецьк, вулиця Кірова, будинок № 90; код ЄДРПОУ - 33523673)

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 242 114,47 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Філін О.В., який діє на підставі довіреності б/н від 22.12.2011

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Інвест» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Услуги» заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 242 114,47 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 1 0043 000 від 01 липня 2005 року, Додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 1 0043 000 від 01 липня 2005 року «Порядок розрахунків», та нормативно обґрунтовує свої вимоги статтями 193, 216 Господарського кодексу України та статтями 526, 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15 травня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позові обставинам та просив їх задовольнити.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України, і не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заява про розгляд справи у відсутності представника не надходила, і явка представника позивача у судове засідання не забезпечена.

З огляду на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, 01 липня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс -Інвест» (далі - позивач), що діє на підставі ліцензії ПСр № 1232 від 19.11.2003 на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензії ПР № 102 від 12.11.2003 на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Услуги» (далі - відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1 0043 000 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість електроенергії та здійснити інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що строк дії договору встановлено до 31.12.2005. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи та пояснення представника позивача вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно статті 26 Закону України «Про енергетику» та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 2.1.2 Договору, позивач зобов'язався поставити електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору та за урахуванням розділу 6 Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам»), а відповідач, у свою чергу, зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, знімати та надавати позивачу відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Отже, порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків, узгоджений сторонами у розділі 7 Договору та в Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору.

Відповідно до актів приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за Договором, підписаних уповноваженими особами та скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв активну електроенергію:

- у червні 2011 року в обсязі 74 051 кВт/год на загальну суму 56 258,03 гривень;

- у липні 2011 року в обсязі 48 142 кВт/год на загальну суму 36 574,44 гривень;

- у серпні 2011 року в обсязі 10 579 кВт/год на загальну суму 8 763,70 гривень;

- у вересні 2011 року в обсязі 38 198 кВт/год на загальну суму 29 019,79 гривень;

- у жовтень 2011 року в обсязі 56 190 кВт/год на загальну суму 42 688,67 гривень;

- у листопаді 2011 року в обсязі 69 404 кВт/год на загальну суму 55 359,41 гривень;

- у грудні 2011 року в обсязі 71 837 кВт/год на загальну суму 57 843,16 гривень.

Пунктом 3.1 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору передбачено, що позивач зобов'язується щомісячно надавати відповідачу рахунки за спожиту активну електричну енергію.

Факт отримання відповідачем рахунків за спожиту електроенергію за червень - грудень 2011 року, підтверджено матеріалами справи, зокрема, і відмітками про отримання рахунків за вказаний період, зроблених уповноваженою особою відповідача.

Пунктом 5.4 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору передбачено, що відповідач після отримання рахунків зобов'язаний у терміни, передбачені для остаточного розрахунку, сплатити (з урахуванням ПДВ) вартість недоврахованої активної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача; у 5-ти денний термін з дати отримання рахунку сплатити (без урахування ПДВ) суму збитків на поточний рахунок позивача; у 5-ти денний термін з дати отримання рахунку сплатити (з урахуванням ПДВ) суму у розмірі перерахованої вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, якій підлягає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Пунктом сьомим статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленим ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 ГК України.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 ЦК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України та частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 714 ЦК України та частино першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором постачання та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплатити вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною першої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме постачав відповідачу електроенергію, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання - передачі, а відповідач порушив умови Договору та не здійснив оплату за спожиту електроенергію у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 242 114,47 гривень.

Судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування вищевказаної заборгованості, у зв'язку з чим приходить до висновку, що розрахуном позивачем здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов Договору та вимог діючого законодавства України.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та відповідачем не спростовані, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 265, 275 ГК України, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про енергетику», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Інвест» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Услуги» (83037, місто Донецьк, вулиця Кірова, будинок № 90; поточний рахунок № 26004301777758 в філії ГУ Промінвестбанку м. Донецька, МФО - 334635, код ЄДРПОУ - 33523673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Інвест» (юридична адреса: 83055, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок № 11, поштова адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок № 151; поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260393011290 в Донецькому обласному управлінні АТ «Державний Ощадний банк України», МФО - 335106, код ЄДРПОУ - 31018149) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 242 114 гривень (двісті сорок дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 47 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Услуги» (83037, місто Донецьк, вулиця Кірова, будинок № 90; поточний рахунок № 26004301777758 в філії ГУ Промінвестбанку м. Донецька, МФО - 334635, код ЄДРПОУ - 33523673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Інвест» (юридична адреса: 83055, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок № 11, поштова адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок № 151; поточний рахунок № 26006001312038 в АТ «ОТП Банк» у м. Києві, МФО - 300528, код ЄДРПОУ - 31018149) судовий збір у розмірі 5193 (п'ять тисяч сто дев'яносто три) гривень 95 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 28.05.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2012.

Суддя Фурсова С.М.