Постанова № 26125167, 20.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2012 року 09:48 № 2а-10011/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роуд плас»

до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0000172340

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Мороз Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Олексін С.С. (довіреність № б/н від 08.08.2012 р.)

від відповідача: Оксененко К.П. (довіреність № 1791/9 від 29.05.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 20.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Роуд плас»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування рішень про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0000172340.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2a-10011/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 20.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0000172340 видане Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а також з питань дотримання податкового та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Роуд плас», а саме АГ ЗС розташованої за адресою: м. Київ, вул. Алішера Навої, 41, що належить позивачу, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637, відносно перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, оскільки в кожному випадку, зазначеному відповідачем в Акті перевірки, такі видані позивачем у п'ятницю під звіт кошти поверталися працівниками ТОВ «Роуд плас»в понеділок, а отже саме на другий робочий день, що передбачено вимогою п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637. Таким чином, врахування відповідачем вихідних днів при розрахунку строку на повернення готівкових коштів під звіт є безпідставним та необґрунтованим, а отже податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками встановлення такого висновку (порушення) -є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивачем було порушено вимоги п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637, а саме працівниками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суми отриманих під звіт коштів в кожному такому випадку, зазначеному в Акті перевірки, поверталися на 4-ий, а не на 2-ий день, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а також з питань дотримання податкового та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Роуд плас», а саме АГ ЗС розташованої за адресою: м. Київ, вул. Алішера Навої, 41, що належить позивачу.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 17.02.2012 року № 0018/26/53/23-37653902, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637, відносно перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172340 від 22.03.2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про ведення касових операцій у національній валюті України у сумі 16 912,63 грн. Рішення було отримано позивачем 04.04.2012 року.

12.04.2012 р. позивачем до Державної податкової служби у м. Києві була подана скарга на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000172340 від 22.03.2012 року.

Рішенням про результати розгляду скарги Державною податковою службою у м. Києві від 11.06.2012 р. № 3453/10/112-314 скарга позивача була залишення без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000172340 від 22.03.2012 року залишено без змін.

Зважаючи на викладене та не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000172340 від 22.03.2012, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме Акта перевірки позивача від 17.02.2012 року № 0018/26/53/23-37653902, висновок відповідача про порушення ТОВ «Роуд плас»вимог п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637 ґрунтується на тому, що працівниками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суми отриманих під звіт коштів в кожному такому випадку, зазначеному в Акті перевірки, поверталися на 4-ий, а не на 2-ий день, як того вимагає зазначена норма законодавства.

Однак, перевіривши наявні матеріали справи та вивчивши вимоги чинного законодавства з даного приводу, суд не може погодитися з таким висновком податкового органу, зважаючи на таке.

Як підтверджується документами, наявними у справі, позивачем в перевіряємому періоді видавалися під звіт грошові кошти наступним працівникам:

- ОСОБА_4:

Дата видачі грошейСума видачі грошей (грн.)Вихідні (неробочі) дніДата повернення грошей21.10.2011 р.6 363,5022.10.2011 р.; 23.10.2011 р.24.10.2011 р.04.11.2011 р.5 410,3105.11.2011 р.; 06.11.2011 р.07.11.2011 р.11.11.2011 р.4 676,0312.11.2011 р.; 13.11.2011 р.14.11.2011 р.27.01.2012 р.1 731,5528.01.2011 р.; 29.01.2011 р.30.01.2012 р.Разом:18 181,39 - ОСОБА_5:

Дата видачі грошейСума видачі грошей (грн.)Вихідні (неробочі) дніДата повернення грошей18.11.2011 р.8950,7719.11.2011 р.; 20.11.2011 р.21.11.2011 р.25.11.2011 р.16784,9326.11.2011 р.; 27.11.2011 р.28.11.2011 р.16.12.2011 р.9153,8117.12.2011 р.; 18.12.2011 р.19.12.2011 р.23.12.2011 р.5789,1524.12.2011 р.; 25.12.2011 р.26.12.2011 р.13.01.2012 р.8790,4614.01.2011 р.; 15.01.2011 р.16.01.2012 р.Разом:49469,12 Відповідно до пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 р. № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Так, вважаючи, що позивачем було порушено вимоги п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637, а саме працівниками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суми отриманих під звіт коштів в кожному такому випадку, зазначеному в Акті перевірки, що наведені в таблицях вище, поверталися на 4-ий, а не на 2-ий день, як того вимагає зазначена норма законодавства, відповідачем на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»було нараховано позивачу штрафні санкції на суму 16 912,63 грн. (18 181,39+49 469,12=67 650,51*25%=16 912,63).

Однак, перевіривши наявні матеріали справи вбачається, що всі зазначені дні видачі позивачем грошових коштів під звіт робітникам ОСОБА_4 (21.10.2011 р., 04.11.2011 р., 11.11.2011 р., 27.01.2012 р.) та ОСОБА_5 (18.11.2011 р., 25.11.2011 р., 16.12.2011 р., 23.12.2011 р., 13.01.2012 р.) -припадали саме на п'ятницю, та відповідно поверталися такими працівниками ОСОБА_4 (24.10.2011 р., 07.11.2011 р., 14.11.2011 р., 30.01.2012 р.) та ОСОБА_5 (21.11.2011 р., 28.11.2011 р., 19.12.2011 р., 26.12.2011 р., 16.01.2012 р.) -в понеділок, а отже саме на другий робочий день, як того вимагає п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637.

Таким чином, вбачається що при здійснені висновку про порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637, а саме, що працівниками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суми отриманих під звіт коштів в кожному такому випадку, зазначеному в Акті перевірки, поверталися на 4-ий, а не на 2-ий день, позивачем протиправно враховувалися вихідні дні, проте як зазначена норма законодавства, на яку посилається відповідач, передбачає при розрахунку строку, на який видаються готівкові кошти під звіт, врахування саме робочих днів, тобто без врахування вихідних днів, що не було дотримано податковим органом.

Жодних допустимих доказів на заперечення зазначеного, представником відповідача надано не було.

Отже, зважаючи на наявні у справі докази та норми наведеного вище законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0000172340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про ведення касових операцій у національній валюті України у сумі 16 912,63 грн. - є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0000172340.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0000172340.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В позовних вимогах та судових дебатах представник позивача не наголошував на відшкодуванні ТОВ «Роуд плас»судових витрат зі сплати судового збору, а тому суд не вирішував питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0000172340, видане Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 25.09.2012 р.