Постанова № 26124968, 24.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 вересня 2012 року 15 год. 40 хв. № 2а-11426/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 20 серпня 2012 року надійшов позов Київського міського центру зайнятості (також далі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 (також далі за текстом - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2177,39 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла у зв'язку з безпідставною виплатою їй допомоги по безробіттю.

Ухвалою суду від 22 серпня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України).

До суду 19 вересня 2012 року надійшли письмові заперечення відповідача проти позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Солом'янського районного центру зайнятості від 16 серпня 2011 року № НТ110816 відповідачу надано статус безробітного та їй призначено допомогу по безробіттю з 16 серпня 2011 року. Підставою для надання відповідачу вказаного статусу стала відповідна заява та трудова книжка, у якій останній запис про звільнення з роботи датований 31 травня 2011 року за № 29.

До того ж, наявною у матеріалах справи копією акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (також далі за текстом - Закон) від 12 червня 2012 року № 683 підтверджується, що відповідач працювала у товаристві з обмеженою відповідальністю "Діаліз Інновація" у період із 01 липня 2010 року по 31 травня 2011 року та звільнена із займаної нею посади за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (також далі за текстом - КЗпП України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи: контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 12 липня 2006 року № 259/407 (постанова правління Пенсійного фонду України від 12 липня 2006 № 9-3), обмін інформацією здійснюється щодо осіб, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, якщо під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Так, у ході звірки отриманої від податкового органу інформації щодо розслідування страхових випадків за ІІІ квартал 2011 року виявлено, що у період із 01 липня 2011 року по 01 серпня 2011 року відповідач працювала за сумісництвом у товаристві з обмеженою відповідальністю "Експрес Аптека" (також далі за текстом - ТОВ "Експрес Аптека").

Для підтвердження викладеної інформації, Солом'янським районним центром зайнятості проведено перевірку ТОВ "Експрес Аптека", за результатами якої складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону від 12 березня 2012 року № 108, згідно з висновками якого, відповідач дійсно у період із 01 липня 2011 року по 01 серпня 2011 року працювала у вказаному товаристві та звільнена із займаної посади за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України).

Вказане також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями наказів від 01 липня 2011 року № 1-23-к та від 01 серпня 2011 року № 1-39-к.

На підставі викладених обставин суд прийшов до висновку, що відповідач, всупереч положенням ст. 36 Закону, під час реєстрації у центрі зайнятості приховала викладену інформацію, у зв'язку з чим позивачем безпідставно виплачено їй допомогу по безробіттю у більшому розмірі, ніж передбачено Законом.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 36 Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідач, за переконанням суду, зобов'язана відшкодувати безпідставно виплачені їй грошові кошти у якості допомоги по безробіттю у розмірі 2177,39 грн.

Щодо розрахунку розміру грошових коштів, які підлягають стягненню, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону, допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до ч.ч. 1, 2 цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач звільнилась з останнього місця роботи за власним бажанням 01 серпня 2011 року, а допомогу по безробіттю призначено їй починаючи із 16 серпня 2011 року, у зв'язку з чим у період із 16 серпня 2011 року по 24 серпня 2011 року відповідачу виплачено таку допомогу у розмірі 211,65 грн., а за період із 25 серпня 2011 року по 13 листопада 2011 року - у розмірі 1965,74 грн.

Тобто, загальний розмір виплачених відповідачу коштів, які підлягають стягненню з неї, складає 2177,39 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, позивач надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Відповідач будь-яких доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, не надала.

На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь держави в особі Київського міського центру зайнятості грошові кошти у розмірі 2177,39 коп. (Дві тисячі сто сімдесят сім гривень тридцять дев'ять копійок) на р/р 37179301900001 в ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код 03491091.

3. Копії постанови направити сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин