Постанова № 26124431, 24.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4803/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, посилаючись на несплату відповідачем в установлені строки, узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 2 058 грн. 58 коп.

Конверт із копією ухвали про відкриття скороченого провадження направлений відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, 36000, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, повернувся до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 167 КАС України копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу. У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою - підприємцем, зареєстрована виконавчим комітетом Полтавської міської ради 17.12.2007, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_3.

Згідно даних ДПІ у м. Полтаві, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2 058 грн. 58 коп.

Вказана податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв'язку з наступними обставинами.

28.08.2009 року ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності подання декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.08.2009 року №00792/1706/НОМЕР_2 (а.с.10), в якому зафіксовано порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року.

На підставі даного акта перевірки були прийнято податкове повідомлення- рішення №0007921706/0 від 16.09.2009, яким відповідачу визначено суму штрафної санкції в розмірі 170,00 грн.

15.09.2009 року ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності подання декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.2009 року №00920/1706/НОМЕР_2 (а.с.11), в якому зафіксовано порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: неподання декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року.

На підставі акта перевірки були прийнято податкове повідомлення-рішення №0009201706/0 від 30.10.2009, яким відповідачу визначено суму штрафної санкції в розмірі 170,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 16.06.2010 року позивачем проведено документальну невиїзну перевірку з питання затримки повернення свідоцтва платника ПДВ, за результатами якої складено акт від 16.06.2010 №6007/НОМЕР_1 (а.с. 12).

Перевіркою встановлено порушення п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: ФО-П ОСОБА_1 свідоцтво платника ПДВ по строку 20.04.2010 року до ДПІ у м. Полтаві не повернуто.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2010 №0051121706/0, яким відповідачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170,00 грн.

Крім того, 16.06.2010 року позивачем проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності подання декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, за результатами якої складено акт від 16.06.2010 №6006/1706/НОМЕР_1 (а.с. 13).

Перевіркою встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: неподання декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення від 10.08.2010 №0051111706/0, яким відповідачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1700,00 грн.

Дані податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві направлялися на адресу платнику податків рекомендованим листом, однак були повернуті позивачу з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не знаходиться" та були розміщені на дошці оголошень в установленому порядку.

Пунктом 5.2.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення правовідносин), визначено, що податкове зобов`язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 6.2.4 Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Даних щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень в адміністративному та в судовому порядку позивачем не надано, а тому вказані суми штрафних санкцій є узгодженими.

Разом з тим, вищевказана сума відповідачем не сплачена.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, за рахунок часткової сплати в розмірі 18,58 грн., за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2058,58 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача, наявним в матеріалах справи.

ДПІ у м. Полтаві, як органом який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), вживалися заходи по погашенню податкового боргу у встановленому законом порядку.

19.11.2009 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено першу податкову вимогу № 1/2835 та 29.12.2009 другу податкову вимогу №2/3379, які направлялись на адресу відповідача та повернулись до податкового органу з відміткою поштового відділення "за вказаною адресою не проживає" про, що складено акти та розміщено на дошці оголошень в установленому порядку.

Враховуючи, що узгоджену суму податку не було сплачено відповідачем в установлені строки, то дана сума набула статусу податкового боргу та підлягають стягненню в порядку погашення податкового боргу.

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення та встановлення способу виконання судового рішення, суд виходить із наступного.

З 01.01.2011 повноваження податкових органів щодо стягнення податкового боргу з юридичних осіб регламентовані Податковим кодексом України (надалі - ПКУ).

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позовна вимога ДПІ у м. Полтаві про стягнення податкового боргу не конкретизована із яких саме активів необхідно провести таке стягнення чи то за рахунок коштів з розрахункових рахунків відповідача, чи то за рахунок майна.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів із розрахункових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення вищевказаної заборгованості зі сплати податків відповідно до визначеної Податковим кодексом черговості стягнення податкового боргу з юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в загальній сумі 2 058 грн. 58 коп. на користь Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на розрахунковий рахунок № 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКСУ у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Оскарження постанови не зупиняє її виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Єресько